Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Условия формирования топонимии Крыма

В. А. Бушаков
ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003

Часть №5 - Раздел первый - Историко-географические и этнолингвистические условия формирования топонимии Крыма, хронологическая и ареальная стратиграфия топонимов
01::::17::18::19::::22

Табана (Τάβανα); Таври (Ταύροι), ототожнюється з Тафрами; Тазос (Ταζός), на Керч. п-ві; Тамірака (Ταμυράκη), локалізується в півн.-зах. Криму; Тарона (Ταρώνα), на Керч. п-ві; Тафр, Тафри (Τάφρος “Рів”, Τάφραι “Рови”), локалізується на Керч. п-ві біля північного кінця Узунларського валу, котрий татари називали Аксак-Темір-(Г)індік “Рів Кульгавого Тімура” – пор.: селище Τάφρος у Месенії; Тірітака, Тіріктака, Тірістака (Τυριτάκη, Τυρικτάκη, Τυριστάκη), на Керч. п-ві, ойконім може бути пов`язаний з догрецьким населенням [Гайдукевич 1949. С. 189];

Феодосія (Θεοδοσία, Θευδοσία), локалізується на місці сучасної Феодосії, середньовічна назва якої - Καφάς, іт. Cafa, Caffa, т è fK Kefe – пов`язується з осет. kæf риба;

Хаб, Хабон, Хабеї (Χάβον, Χαβάιοι), локалізація не уточнена; Харакени (Characeni), ототожнюється з Хараксом; Харакс (Χάραξ), χάραξ кілок, частокіл, вал; місце, захищене частоколом і ровом, укріплений табір – пор.: місто Χάραξ у Сузіані, Χάρακας на Кріті; Херсон (Χερσώνος), ототожнюється з Херсонесом Таврійським; Херсонес Таврійський (Χερσόνησος, Χερρόνησος), локалізується на березі Карантинної бухти в Севастополі.

Слід зазначити, що для грецької топонімії характерна топонімічна множина (pluralis toponymіcus).

В умовах двомовності або навіть багатомовності мова кожного етносу має власну топонімічну систему, тому топонімічний ландшафт конкретного реґіону буде різним в різних мовах. Ця різниця пояснюється тим, що одна з топонімічних систем сформувалася раніше, а поява іншої чи інших була обумовлена необхідністю називати об`єкти довкілля рідною для нового етносу мовою, яка неминуче засвоює елементи попередньої топонімічної системи, змінюючи їх відповідно до своїх фонетичних і морфологічних законів. Розбіжності між двома системами пояснюються також несхожістю сприйняття у різних народів природних явищ, що обумовлено різною етнічною психологією, різними типами господарського укладу й нарешті особливостями як мовного мислення, так і граматичної структури мови (іранські та грецька мови належать до мов флективного типу, а тюркські – до мов аґлютинативного типу).

Автохтонне населення як Малої Азії, так і Тавріки було стабільним на протязі століть і зрештою увійшло до складу тюркомовних етносів – турків і татар (див. [Georgacas 1971. Р. 121 – 122]). В гірській частині Криму з доісторичних часів і до виселення християн наприкінці XVIII ст. та депортації 18 травня 1944 року кримськотатарського народу не було різкої зміни населення. В обох країнах відбулися аналогічні етнолінґвістичні процеси: давньогрецька колонізація, належність до Візантійської імперії, османське чи монголо-татарське завоювання, тому закономірності адаптації до турецької фонетичної системи давніх малоазійських топонімів можна використати при етимологізації нетюркської топонімії гірської частини Криму, засвоєної кримськими татарами.

З трьохсот давніх негрецьких і грецьких античних та візантійських топонімів Малої Азії, включаючи також кілька назв, перекладених на турецьку, що пережили нашестя арабів і сельджуцьке завоювання (див. [Georgacas 1971. Р. 105 – 121), для аналізу кримської топонімії інтерес становитимуть такі:

Ayasofya < ‘Άγια Σοφία; Ayasoluk (у селі вісім грецьких церков) < ‘Άγιος Θεολόγος (Святим Богословом греки називають єванґеліста Іоанна); Ayazma (кілька ойк.) < ‘Άγίασμα, Ayazman (два ойк.) < ‘Άγίασμαν, Ayazman < ‘Άγιάσμαν, Ayazmat < ‘Άγιασμάτιν, т ayazma аязма (священне місце біля джерела – у турецьких греків), нг άγιασμα ~ αγίασμα освячення святою водою, водосвяття; свята вода, священне джерело – ур. Аязма-Кая, або Кільсе-Кая, в Криму; Aytamus < ‘Άγιος Θωμάς – дж. Ай-Фамі;

Bartın su (Parten-Çay, Bartum) < Παρθένιον ποταμόν - с. Партеніт; Biğadiç < Πηγάδια, нг πηγάδι криниця – дж. Пугача, Біюк-Пугаца, Пугаца(нин)-Чокрак; Bor < Πόρος, нг πόρος прохід; переправа, брід; перевал – с. Форос, гірський прохід Фороз-Богаз; Bodemya (Bademnia, Boidemne) < Ποτάμια, нг ποτάμι ріка – р. Сунар-Путам, Путаміц, ур. Путаміца-Чешме;

Çeşme, т çeşme джерело, фонтан < Κρήνη, нг κρήνη джерело (пор. укр. криниця) – с. Кринча і Чокур;

Dauras dağı, Toros Dağı (Toros Dağları) < Ταύρος – Ταυρική;

Erdek < ’Αρτάκη – ур. Артек;

Funduklu (Fındıklı), т fındık лісовий горіх < τό Καρύδιν, нг καρύδι волоський горіх – с. Коз, кт qoz горіх, р., с. Фундукли;

Gelembe < Κάλανδος - р., с. Календе, г. Коленди-Баїр; Gülek boğazı, т boğaz гірський прохід < Κιλίκιαι Πύλαι “Кілікійські ворота” – ур. Какапіле (в Гурзуфі);

Harkıl boğazı < Χάραξ, Hereke < Χάρακες, мн. від Χάραξ – укріплення Χάραξ в античному Криму;

Istavros-Çay < Σταυρός “Хрест” – г. Ставро, Ставріца, Ставрі-Кая, ур. Ставро, Istavra, р. Ставріс;

İstifan < Στεφάνι – дж. Істефан;

Karaburun “Чорний мис” < Μέλαινα άκρα “Чорний мис” – м. Кара-Бурун, с. Калі-Акрі; Karahisar “Чорна фортеця” <Μαυρόκαστρον “Чорна фортеця” – можливо, що первісне ім`я міста Карасубазар було Μαυρόκαστρον; с. Палеокастрон, ур. Кастро, улоговина Кастронун-Кьозі; Kilise (Klise, Kilisaköy), Kiresin (Kiresen, Giresün, Kilise), т kilise церква < ’Εκκλησία “Церква” – с. Кільсе-Мечеть, ск., м. Кільсе-Бурун, ск. Келсенін-Хаяси, ур. Кіліца, Gılseya, печ. Кільсечех; Kirkoros < Γρηγόριος – Киркор, середньовічна назва укріплення Чуфут-Кале; Kırmastı < Κρεμαστή – водоспад Кремастó-Нерó (Учан-Су);

Mendehora (Mendura) < Πενταχώρα – яр Пендіхор, пор. с. Беш-Аран, Беш-Аул, Беш-Ель і Бешуй, г. Пендікюль; Mermere-Göl < τού Μαρμαρά (τά Μάρμαρα), Mermeris (Marmaris) < Μαρμαράς, дг μάρμαρος, нг μάρμαρο[ν] мармур > т mermer тс – с. Марамара; Mihaliç (Mualiç) < τού Μιχηλίτση – с. Міхалятка (Мухалятка) (див. також т muhallet), Мішатка (Мшатка, Пшатка), яр Мухаель, руч. Махаїл-Узень (Махалі-Озен); Monastır Dağ < Μοναστήριον – м. Монастир-Бурун, г. Монастир-Хир, шахта Монастир-Чокрак;

Samsun < Σαμισούντα, род. відм. від Σαμισούς; Selindi < Σελινοόντα, род. відм. від Σελινούς; Trabzon < Τραπεζοόντα, знах. відм. від Τραπεζούς – скельний мис Трапіс, також пор. суфікс –нд- в ойк. Ореанда, Марсанда ~ Масандра, оронімі та гідр. Авінда ~ Авунда; Yenibolu, т yeni новий < Νεάπολις “Нове місто” – скіфська столиця Νεάπολις, нинішнє городище Керменчік у Сімферополі; Yenikale, т kale фортеця < Νεόκαστρον “Нова фортеця” – пор. Єнікале в Криму.

01::::17::18::19::::22

на верх страницы::Лексический состав топонимии Крыма статьи №№1-5::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования