Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Условия формирования топонимии Крыма

В. А. Бушаков
ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003

Часть №5 - Раздел первый - Историко-географические и этнолингвистические условия формирования топонимии Крыма, хронологическая и ареальная стратиграфия топонимов
01::::15::16::17::::22

За даними епіграфічних пам`яток, общини грекомовних іудеїв існували в боспорських містах та Херсоні вже в І ст. н.е. До Криму євреї переселялися з Малої Азії. Після появи в Північному Причорномор`ї венеціанських та ґенуезьких факторій в міста цього реґіону євреї переселялися з Візантії, Італії та Близького Сходу. 1495 року в Криму оселились євреї-ашкеназі, вигнанці з Великого князівства Литовського [Грушевський 1991. С. 100; Куповецький 1989. С. 54 – 56; Соломоник 1991].

Після захоплення османами Південного берега Криму єдина значна община іудеїв-рабиністів збереглася в Кафі, звідки її більша частина починаючи з першої половини XVI ст. переселилася до значного торгового та ремісничого міста Кримського ханства – Карасубазара, де в середині XVII ст. існувала вже численна єврейська община. Кримські євреї одягалися як татари і, подібно до караїмів та кримських, подільських і львівських вірмен, розмовляли тюркською мовою (lisan tatar, lisan türki, lisan çağatay), що була lingua franca Північного Причорномор`я. Проживали вони також у Старому Криму, Бахчисараї, Тамані та Темрюку і називали себе срель балалари – тюркська калька з давньоєврейського імені beni Israel “діти Ізраїлю”.

В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. вони засвоїли як самоназву в спрощеній формі кримчак адміністративний термін євреї-кримчаки. Прізвища кримчаків свідчать, що вони є нащадками переселенців з Кавказу, Персії та Східної Європи. В ярликах кримських ханів як кримчаки, так і караїми називалися yahudiler, тобто іудеями [Куповецкий 1989. С. 55 – 61]. Щодо походження кримчаків існують різні точки зору [Ачкинази 1990]. В 1783 році єврейське населення Кримського ханства перевищувало три тисячі душ, більшість його становили караїми. Під час окупації Криму німецько-фашистськими військами кримчаки зазнали геноциду. В 1941–1942 роках окупанти знищили більшу частину цього народу [Крым многонациональный. С. 37 – 38].

Після приєднання Криму до Російської імперії на півострові, крім греків, росіян та українців, почали оселятися колоністи з різних європейських країн (див. [Список населенных мест Российской империи]).

Німці заснували такі колонії: Буйтень, Гофнунґсталь (Куль-Оба), Ґрюненталь (Карамін), Джанкой, Кара-Тотанай, Очка-Байлар, Сеїтлер-Тарханлар і Тали-Іляк у Перекопському повіті, Берштадт (Криничка, Кояш-Кангил), Кроненталь (Булганак), Нейзац, Розенталь (Шабан-Оба) і Фріденталь (Кантакузова) в Сімферопольському повіті, Багальчак (Аблеш), Беш-Аран, Геллбрунн (Темеш-Елі), Джанкой, Джафар-Юрт, Ескікой, Ічкі, Кир-Ічкі, Кайнаш, Келечі, Кельсе-Мечеть, Коп-Кенеґез (Полтарач), Месіт, Нейгофнунґ (Киянли), Нейдорф (Іслам-Терек), Судак, Фріденталь (Окреч), Цюріхталь (вихідці із Швейцарії), Чійкіль і Япунджа (Джамічі) у Феодосійському повіті. Менонітам належали Анненфельд (Джоллу-Тотанай), Анненфельд (Ельґері-Чуча, Кучук-Чуча), Брудерфельд (Кара-
Тобель), Мішень і Швестерталь (Джага-Аліке) в Перекопському повіті, Султан-Сарай, Фріденталь (Мамбет-Аджи) і Фріденштейн (Мамбет-Аджи) у Феодосійському повіті.

Болгарські колоністи почали оселятися в Криму з 1801 року. Їм належали колонії Старий Крим та Кишлав у Феодосійському повіті. Поселилися вони в Балта-Чокраку, де мешкали греки. Жили болгари ще в селі Миколаївка Перекопського повіту разом з греками, що переселилися з Анатолії, і в селах Антай (разом з греками і татарами), Іванівка (Карабай), Караколь, Канчук, Марфівка (Даут-Елі) та Османчик.

Чехи прибули до Криму в 1861 – 1862 роках і заснували в Перекопському повіті колонії Табор (Кірей), Богемка (Джадра), Цареквич (Курма-Кемельчі) та Олександрівка (Шавá). Покровку (Ялантуш) заселили українці, що вийшли з-за Дунаю.

Крим пережив Жовтневу революцію та Громадянську війну. 18 жовтня 1921 року В.Ленін підписав декрет про утворення Автономної Кримської Радянської Соціалістичної республіки як частини РРФСР у межах Кримського півострова. Республіку було створено на національних, а не територіальних засадах. Державними мовами Кримської АРСР були прийняті кримськотатарська та російська (див. [Крымская АССР (1921 – 1945). С. 27 – 30]). Кримськотатарський народ і нині має право на самовизначення й відновлення національної державності в межах півострова.

1923 року в Криму розпочалася систематична організація землеробських поселень для єврейської бідноти з колишньої смуги осілості. Загальна кількість переселенців на початок 1936 року досягла 24 012 душ. Був утворений єврейський національний район - Ларіндорфський. Єврейські землеробські поселення були також у Сімферопольському, Фрайдорфському, Євпаторійському та Джанкойському районах [Крымская Автономная Советская Социалистическая республика. С. 294].

1930 року Крим було поділено на шістнадцять районів, з яких вісім були національними: Балаклавський, Бахчисарайський, Ялтинський, Алуштинський і Судацький – татарські; Ішунський – український; Біюк-Онларський – німецький; Фрайдорфський – єврейський. Решта вісім районів (Сімферопольський, Карасубазарський, Євпаторійський, Джанкойський, Сейтлерський, Ленінський, Старокримський та Ак-Мечетський) були змішаними [Крымская АССР (1921 - 1945). С. 22].

Друга світова війна вписала нові трагічні сторінки в історію народів, котрі жили наКримському півострові. Німецькі  окупанти винищували поголовно кримчакський і єврейський народи. Сталінський режим на підставі огульних звинувачень у зраді депортував із Криму кримськотатарський народ, греків, вірмен, німців, болгар, кримських циган та нечисленних італійців, нащадків ґенуезьких колоністів. Їх було вивезено в Середню Азію, Казахстан, на Урал, в Сибір та Марійську республіку [Крымская АССР (1921 – 1945). С. 181, 214 - 215, 239 – 242]. 4 липня 1944 року Л. Берія доповідав І. Сталіну, що виселення з Криму татар, болгар, греків і вірмен завершено. Було депортовано близько 230 тисяч душ. Ще 17–20 вересня 1941 року 50 тисяч німців було переселено до Ставропольського краю. 30 червня 1945 року Указом Президії Верховної Ради СРСР було затверджено постанову Президії Верховної Ради РРФСР про перейменування Кримської АРСР в Кримську область у складі РРФСР [Брошеван, Форманчук 1991].

Половина депортованих людей загинули в дорозі і в перші місяці перебування на засланні. Вони вмирали від голоду, холоду, хвороб, тяжкої праці, від скоєної над ними наруги та туги за Батьківщиною. Ось що написав О.Веснін, один з підневільних виконавців жорстокої акції: “Виселення в тому вигляді, в якому вони проводилися, - це акції за їхньою мерзенністю, за фізичними і моральними муками ні з чим не зрівняні. Ті, хто в своєму житті не зазнав цього, не може, мабуть, належним чином уявити весь їхній трагізм” [Крымская АССР (1921 - 1945). С. 242].

Щоби знищити навіть згадку про те, що в Криму жили споконвіку греки, татари, вірмени та інші депортовані народи, в далекому Кремлі вирішують стерти з карти півострова його історичні топоніми, для чого приймають цілу низку указів.

01::::15::16::17::::22

на верх страницы::Лексический состав топонимии Крыма статьи №№1-5::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования