Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Условия формирования топонимии Крыма

В. А. Бушаков
ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003

Часть №5 - Раздел первый - Историко-географические и этнолингвистические условия формирования топонимии Крыма, хронологическая и ареальная стратиграфия топонимов
01::::06::07::08::::22

В 1928 році завідувач Східного музею Ялти Я. Кемаль виявив у південнобережному селі Ускют кілька десятків татарських родин із прізвищем Гото або Гуту, нетюркського, на його думку, походження. Беручи ще до уваги глумливе прізвисько ґатфрід, яким називають татар сіл Багатир і Коккоз татари сусідніх сіл, він висловив думку про можливе ґотське походження як прізвища Гото, так і його носіїв [Рогинский 1961. С. 48]. Щодо прізвища Гото ~ Гуту, то воно радше за все румейське, зважаючи на значну кількість прізвищ румейського походження серед ускютських татар: “Татари Ускюта, крім звичного оглу, що виражає ім`я по батькові, носять ще прізвища Кафадар, Паралам, Барба, що вказує на їхнє походження від греків, котрі під час виселення в 1779 році в Маріуполь не захотіли розлучитися з насидженими гніздами і визнали за краще зголоситися татарами” [Россия. С. 785].

Е. Озенбашли (Е. Абдуллаєв) навів список прізвищ та прізвиськ ускютських татар, який налічує шістдесят шість імен [Озенбашлы 1992. С. 47], серед яких імені Кафадар (т kafadar прибічник, однодумець) вже немає. Ім`я Паралам можна пов`язувати з дієсловом т parala- калічити мову, говорити ламаною мовою, Барба пояснюється з нг μπάρμπας дядько, Гото можна пов`язувати не лише з нг Γοτθος ґот (пор. відетнонімні ускютські прізвища Арнаут – т Arnavut албанець, Піндос – назва греків по горах Πίνδος в Греції), а також з нг γουτος голуб. До речі, біля села Коккоз є урочища Ґотфрід та Катфрід-Ґота, а в Перекопському повіті існувало ногайське село Гуту [Лашков 1897. Сборник. С. 186].

Прізвисько ґатфрід ~ катфрід можна зіставити з нг καταφερτζής дойда, утвореним за допомогою запозиченого з турецької мови суфікса –τζή- (< т -cı ~ -ci) від дієслова καταφέρω заподіяти.

Посилаючись на Б. Куфтіна [Куфтин 1925] та В.Топорова [Топоров 1983], І. Піоро навів кримськотатарський будівельний термін razan як доказ перебування ґотів у Криму [Пиоро 1990. С. 87 – 88]. Етнограф Б. Куфтін намагався довести, що в гірських селах південно-західного Криму конструктивні особливості рублених татарських жител були, можливо, занесені на півострів ґотами з багатих на ліс північних реґіонів Європи. З припущенням Б. Куфтіна важко погодитись, оскільки, наприклад, і в багатих на ліс районах Карачаю та Балкарії також здавна будуються рублені житла. Типи старих будинків селища Хузрук в Карачаї, збудованих в кінці ХІХ – на початку ХХ століття, та селища Верхній Баксан в Балкарії зовнішньо нічим не відрізняються від татарських будинків південно-західного Криму, описаних Б. Куфтіним, хіба що останні покриті черепицею, а не деревом.

На доказ перебування ґотів у Криму Б. Куфтін наводить ще такий арґумент: “Цікаво, що і термінологія останнього (кримськотатарського житла – прим. авт.), хоча й не дуже сильно змінена під впливом турецької мови, зберегла деякі ґотські елементи. Так, зовсім непояснима з точки зору тюркських мов назва для такої важливої конструктивної частини, як рублена основа всього дерев`яного будинку на кам`яному фундаменті, разан, можливо, виясниться при зіставлені його з ґотським razn, що означає “дім”. У ґотів це слово, що походить від слова ras, відомого в сучасній німецькій мові у формі Rast спокій, зупинка, значно витиснуло більш звичне позначення дому Haus, настільки, що уможливило появу в ґотській мові такого похідного слова, як, наприклад, garzna сусід.

Можливо, що через ґотів проникло до татар і слово keller, запозичене від латинського cella; у татар келер - комірка, комора, загороджена на веранді” [Куфтин 1925. С. 23]. Нижче він пише: “Третій тип татарського житла в Бахчисарайському районі з рубленими з дерева, скріпленими дерев`яними шипами стінами і двосхилим дахом, що спирається на систему сідлоподібних крокв, котрі опираються кінцями на горизонтальні бруси, які зв`язують зверху стіни будинку, як показує непояснима з тюркських мов назва горизонтальних балок – разан, від ґотського rasn дім (корінь rast спокій, зупинка), має відношення до перебування ґотів у Криму, хоча й має ще давнішу, не зовсім ясну щодо походження тубільну основу” [Куфтин 1925. С. 50 – 51].

Слід зазначити, що кт, т kiler комора (для харчів) походить від г κελλάρι комора (< лат. cellarium тс), звідси й а kalār комора. В. Топоров повторив ґотську етимологію кримськотатарського терміна razan: “Зрештою, відмічаються й такі випадки, коли при відсутності в кримськоґотській мові слова, відповідного слову з ґотської мови Біблії, по суті справи, стає зайвим. Так, ґотському razn дім (οίκος, οικία), що відповідає дісл. rann, дангл. ærn, renn, пор. ræsn тощо, виявляється, відповідає реконструйоване на основі кримськотатарського запозичення як *razna ґотське слово [Karsten 1928, 182, за повідомленням Мікколи; Feist 1939, 396; Schwarz 1951, 164; 1953, 164 та ін.].

Особливо цікаво те, що кримськотатарське слово має значення “обрешітка даху” (“Dachlatte”), котре, певне, і є найдавнішим у ґот. razn, пор. фінське rahna планка і дангл. ræsn в такому ж значенні. Саме тому кримськотатарське слово зберігає те найдавніше значення, котрого немає в ґотському слові, як воно засвідчене у Вульфіли” [Топоров 1983. С. 239 – 240]. З наведеної цитати випливає, що В. Топоров вважає достовірним свідченням того, що в XVI столітті в Криму ще зберігалася ґотська мова, 68 ґотських слів, наведених у книзі фламандського мандрівника Бузбека, в котрій описується його подорож до Туреччини в 1560 - 1562 роках. У Константинополі Бузбек нібито зустрів кримського ґота, який забув рідну ґотську мову, та грека, який ту мову знав.

У книзі “Ґотська мова” М. Ґухман зазначила, що деякі з тих слів за їхніми фонетичними особливостями близькі до закономірностей ґотської мови, але разом із тим у списку містяться форми явно не ґотські, а скоріше західноґерманські, котрі змушують “вельми обережно ставитися до матеріалів Бузбека” [Гухман 1958. С. 236 – 245].

Книга Б. Куфтіна “Житла кримських татар у зв`язку з історією заселення Кримського півострова: Матеріали та питання” [Куфтин 1925] залишилася, на жаль, поза увагою В. Топорова. Знайомство з книгою примусило б його поставитися з недовірою до тлумачення німецькими авторами терміна razan як “обрешітка (даху)”. Обрешітка (нім. Dachlatten, Dachlattung) є основою даху і складається з крокв та прибитих до них лат. Кроква (кт çatı, çatqı, maqas, т çatı makası, нг μακάστα, нім. Dachbinder, Dachbalken) є опорою покрівлі і складається з двох кроквин (т çatı kirişi, dam direki), з`єднаних під кутом верхніми кінцями, а нижніми впертих у стіни будинку.

В книзі Б. Куфтіна зображено дім у селі Керменчік Бахчисарайського району. Основу будинку становить напівпідвальне приміщення, перекрите балками, котрі на рисунку позначені терміном разан. Немає жодного сумніву, що кримськотатарський термін razan означає “поперечна балка” і точно відповідає турецькому терміну arzanî kiriş “поперечна балка” (т arzanî поперечний запозичене з ‘ardāniyy поперечний, пор. ‘āridat поперечка, балка, кроква).

В гірському діалекті кримськотатарської мови, на який вплинули кримськорумейські говірки, турецький прикметник в терміні arzanî kiriş субстантивувався у значенні “поперечка, поперечна балка”, втративши при цьому закінчення -î і зазнавши метатези ar- > ra-, пор. нг ρουμάνι ліс, хаща < т orman ліс і кримський оронім Роман-Кош ~ Орман-Кош. Таким чином, між кримськотатарським razan і ґотським razn немає ніякого зв`язку. Важко навіть припустити, щоби термін, котрий означає в одній мові цілу будівлю (ґотське razn), міг перетворитися в іншій мові в термін, що означає одну з конструктивних деталей будівлі (кт razan). В історичних та етногенетичних дослідженнях як доказ слід використовувати лише лексеми з обґрунтованою етимологією.

01::::06::07::08::::22

на верх страницы::Лексический состав топонимии Крыма статьи №№1-5::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования