Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Условия формирования топонимии Крыма

В. А. Бушаков
ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003

Часть №5 - Раздел первый - Историко-географические и этнолингвистические условия формирования топонимии Крыма, хронологическая и ареальная стратиграфия топонимов
01::::03::04::05::::22

Зважаючи на вірогідну іраномовність таврів та існування в давній Малій Азії індоєвропейських мов (фрігійської, лідійської, хеттської, лувійської, карійської), оронім Ταυρος, хоронім Ταυρική та етнонім Ταυροι можна пояснювати кожен окремо з індоєвропейських мов. Для топонімії гірських реґіонів характерні терміни зі значенням “гірський перевал” або “гірський прохід”.

Вони представлені в оронімах, ойконімах та хоронімах:

  • місто та область Θιρέα Тірея в Арголіді дг θύρα двері, ворота, вхід; царський палац, двір < іє. *dhur-
  • в різних культурах термін “вхід, прохід, двері, ворота” набуває сакрального значення:
    • тюрк. tör місце навпроти входу в юрту, почесне місце, передній куток і törö пан походить з тох. twere двері. *dhworo-;
    • аккадське Bābilu Вавілон має значення “Ворота бога”;
    • столиця Крішни в західній частині сучасного Гуджарату називалася Dvārakā “Місто з багатьма ворітьми” (санскр. dvār ~ dvāra);
    • османське Babıâli (п bab ворота, âli високий, або Deri Aliye (п där > т der двері, ворота) означає “уряд Османської імперії”, звідси г Ύψηλή Πύλη, фр. la Sublime Porte і рос. Высокая Порта, Оттоманская Порта;
    • титул японського імператора mikádo пишеться ієрогліфами mi - гонорифічний префікс та kádo ворота);
    • місто Θύριον Тіріон в Акарнанії (θύριον – демінутив до θύρα);
    • міста Πυλήνη Пілена в Етолії (πύλη ворота, двері, вхід, прохід), Πύλος Пілос в Трифілії, Еліді, Месенії (πύλος ворота), гірські проходи Πύλαι ~ Θερμοπύλαι Фермопіли, “Теплі ворота” в Греції, Πύλαι της Κυλικίας ~ Πύλαι Συρίας ~ Πύλαι Σύριαι Кілікійські ворота (між Кілікією та Сірією; тепер називається Ґюлен-Богаз), Πύλαι Βαβυλώνιαι Вавілонські ворота (ведуть з Аравії до Вавілонії), Κάσπιαι πύλαι Каспійські ворота (в Таврському хребті; а al-abwāb “Ворота воріт”, сучасний Дербент в Дагестані); місцевість Στενά “Тіснини” в Македонії, поблизу границі з Епіром (дг στενόν вузький прохід, тіснина); гори Аварім ( עברים ‘abarīm) “Проходи” на схід від Йордану і Мертвого моря (в Біблії); Drunk‘ Hajoc Вірменські ворота в горах Карадаг в Ірані (вірм. drunk‛, мн. від durrn двері, ворота; ущелина, гірський прохід; сторожа, охорона < іє. *dhur-);
    • Dar-i Alan Аланські ворота на Кавказі (сучасний Дар`ял; п där двері, ворота; ущелина, гірський прохід < іран. *dvar- > п dar дім, житло; місто; двір (царський); країна, земля);
    • міста Дера Ісмаїл-хан і Дера Газі-хан у Пакистані (афг. derá житло; місцеперебування; стоянка, стан; курінь, ятка, пор. därre ~ däre ущелина, гірська долина, авест. darCna укріплення, місцеперебування, місце мешкання < іран. *darna-);
    • міста Дарбанд у Туреччині, Іраку та Пакистані, Дербенд в Ірані, Дербент на Кавказі і в Узбекистані (п där-bänd засув; гірський прохід, ущелина; застава, фортеця > т dervent ~ derbent тс > нг δερβένι ущелина);
    • область darvāz Дарваз у Бадахшані (пор. därvaze ворота міста, фортеці);
    • гідронім та ойконім Калга в басейні ріки Аргунь (монг. qa’alğa(n) двері, ворота), місто Калган (Хаалган) або Чжанцзякоу, біля Великої стіни в Китаї (кит. kŏu рот; прохід у Великій стіні);
    • села Верхні Ворота та Нижні Ворота в Закарпатській області;
    • Форос у Криму (пор. нг πόρος прохід, переправа; перевал);
    • апелятив “двері, ворота” широко представлений також в тюркській топонімії в значенні “ущелина, гірський прохід” [Мурзаев 1984. С. 253].

Можна припускати, що оронім Ταυρος і хоронім Ταυρική походять від географічного терміна зі значенням “гірський прохід”, представленого в анатолійських та іранських мовах і похідного від іє. *dhwer-, *dhwor-, *dhur-, *dhwr- отвір, прохід, двері; двір, а аналог етноніма Ταυροι вбачати в däri житель гірських ущелин, долин (від där двері, ворота; ущелина, гірський прохід). Ці топонімічна та етнонімічна паралелі не є випадковими. Вони спричинені “універсальністю асоціацій при метафоричному перенесенні смислу слова в народну географічну термінологію в різних мовах” [Мурзаев 1993. № 1. С. 104].

Гірські проходи в Кримських горах завжди мали стратегічне значення для місцевого населення. В середньовіччі, за свідченням Прокопія Кесарійського, гірська частина Криму називалася Δορυ. Хоронім Δορυ може походити від г Ταυρική або продовжувати таврську форму цього імені, пов`язаного з іє. *dhur-. Для захисту населення країни Дорі візантійський імператор Юстиніан провів необхідні фортифікаційні роботи: “Оскільки здавалось, що їхня місцевість легко доступна для нападу ворогів, імператор укріпив усі місця, де можна ворогам вступити, довгими стінами і таким чином відвернув від ґотів загрозу вторгнення в їхню країну ворогів” [Прокопий 1939. ІІІ, 7].

У підписі єпископа Георгія, що приймав участь у Трулльському церковному соборі (692 р.), фіґурує кримський хоронім Δώρας, -αντος: “Γεώργος ανάξιος επίσκοπος Χερσώνος τής Δώραντος”, - і примітний той факт, що В.Томашек пояснює його з ґотського daurō двері [Tomaschek 1881], а Ф. Брун вважав, що кримські ґоти незрозумілу їм назву країни Tauris тлумачили з ґотської як “двері, ворота” (daur) [Черноморье. Т.2. С. 211].

Константин Багрянородний фему Херсона називає “τά λεγόμενα κλίματα”: “Оскільки цей народ пачинакітів сусідить з областю Херсона, то вони, не будучи прихильними до нас, можуть виступати проти Херсона, чинити на нього набіги й розоряти і самий Херсон, і так звані Клімати” [Константин Багрянородный 1989. С. 36 - 37, 283], - пор. дг κλίμα, -ος похилення, похил; нахил або сплющення Землі до полюсів; сторона світу, географічне положення; клімат, нг κλίμα клімат; патріархія (самостійна область).

Скіфи (вони ж сколоти) прийшли в Північне Причорномор`я зі сходу й заступили кіммерійців, про що розповідається в “Історії” [IV, 11] Геродота. Геродот [IV, 5 – 10] виклав також леґенди про автохтонність скіфів у Причорномор`ї, які, вірогідно, вказують на те, що до складу скіфів увійшли племена, котрі мешкали тут до їхнього приходу. Одне зі скіфських племен, а саме царські скіфи, або паралати, що ведуть свій родовід від Колаксая, займали степовий Крим: “Вони на півдні сягають аж до Тавріки, а на схід - до рову, що, як я сказав, прокопали народжені від сліпих, і до гавані на Маєтідському озері, що називається Кремни” [IV, 20].

Геродот має на увазі “широченний рів, що починався від Таврійських гір і доходив до Маєтійського озера в тому місці, де воно має найбільшу ширину”, який для захисту від скіфів, котрі поверталися з походу в Мідію, нібито вирили юнаки, народжені під час відсутності скіфів від їхніх рабів та жінок [IV, 3] (див. [Жебелев 1953. С. 308 – 347; Нейхардт 1982. С. 61 наст.; Хазанов 1975; Мурзин 1990]). Емпорій Κρημνοί “Кручі, скелі” знаходився, за Геродотом [IV, 110], в землі вільних скіфів.

Вільні скіфи – це скіфи царські так званої Великої Скіфії, історії якої присвячена капітальна праця “Скіфія VII – IV ст. до н.е.” В. Ільїнської та О. Тереножкіна [Ильинская, Тереножкин 1983]. Можливо, Кремни знаходилися на мисі Казантіп (про локалізацію гавані Кремни див. [Болтрик, Фиалко 1987]). З ІІІ ст. до н.е. по IV ст. н.е. в степовому Криму і в басейнах нижнього Дніпра та Південного Бугу існувало скіфське царство, або так звана Мала Скіфія, зі столицею в Неаполі Скіфському – городище Керменчік у Сімферополі [Смирнов 1966. С. 116 – 119; Дашевская 1991; Пуздровский 1992].

01::::03::04::05::::22

на верх страницы::Лексический состав топонимии Крыма статьи №№1-5::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования