Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Условия формирования топонимии Крыма

В. А. Бушаков
ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003

Часть №5 - Раздел первый - Историко-географические и этнолингвистические условия формирования топонимии Крыма, хронологическая и ареальная стратиграфия топонимов
01::02::03::04::::22

Найдавніше населення Криму – таври, племена яких заселяли його нагірну частину, були відомі ще в перші століття нової ери. О. Смирнов вважає таврів частиною кіммерійців [Смирнов 1966. С. 37 – 38]. Їм належала кизил-кобинська археологічна культура, поширена в нагірному Криму з ІХ по V ст. до н.е., та археологічні пам`ятники гірської і прибережної частин півострова [Крис 1981; Степи Европейской части СССР. С. 29 - 32, 80 – 83; Колотухин 1985, 1987, 1990, 1991; Храпунов 1991; Храпунов 1995. С. 9 - 28] (огляд літератури з проблеми походження таврів та їхньої етнолінґвістичної атрибуції див. [Доватур, Каллистов, Шишова 1985. С. 343 - 345, прим. 600]).

Перші відомості про таврів та їхню країну подано в “Історії” [IV, 99 – 100] Геродота: “Фракія перед Скіфською землею розташована на морі. Ця земля утворює затоку, а Скіфія йде за нею і Істр уливається в ній (у море), і його гирло обернено до південно-східного вітру. Тепер, починаючи від Істру, я опишу скіфську країну щодо її розміру, як вона тягнеться вздовж моря. Від Істру це є власне первісна Скіфія, розташована в напрямі до півдня і південного вітру аж до міста, яке називається Каркінітіда. Звідти і далі країну, що тягнеться вздовж моря і яка є гірською і заходить у Понт, залюднює плем`я таврів до півострова, що називається Скалистим.

Цей півострів заходить у море в напрямі до східного вітру, точно так, як і Аттіка. Місце, що його посідають таври в Скіфії, схоже на те місце, яке посідало би на мисі Суніон, від дему Торіку до дему Анафлістів, якесь інше плем`я не афіняни. Проте Суніон простягається в морі далі. Те, що я кажу, тут має значення, коли можна порівнювати мале з великим. Отака країна ця Тавріка. Проте тому, кому не доводилося пропливати вздовж берегів Аттіки, я поясню в інший спосіб. Це було б так, як би в Япігії інше плем`я, а не япіги, залюднювали окремо від них той край Япігії, що заходить у море від гавані Брентесія і до Таранта. Я навів ці два приклади, але можна навести ще й інші, як приклади країн, схожих на Аттіку.

Отже, від Тавріки на північ і на схід аж до моря живуть уже скіфи і ще в краях на сході від Кіммерійського Боспору і від Маєтідського озера до ріки Танаїду, що вливається саме в це озеро. Отже від Істру і далі на північ у глиб материка Скіфія обмежена спершу народом агатірсів, далі - народом неврів і після нього – андрофагів і, нарешті, - меланхлайнів”. Якщо порівняти контур Криму і його орієнтацію відносно частин світу з контурами і орієнтацією півостровів Аттіка та Салентіна (давня Япіґія) на сучасній географічній карті, то можна побачити, що Геродот мав правильне уявлення про обрис і географію Кримського півострова.

Далі [IV, 103] він сповіщає про звичаї таврів: “Вони приносять у жертву Діві тих, хто зазнав катастрофи на морі, і всіх еллінів, яких вони беруть у полон. …Божество, якому вони приносять жертви, самі таври називають Іфігенією, дочкою Агамемнона.” У своїй “Історії” Амміан Марцеллін (IV ст. н.е.) пише, що таври були розділені на різні царства, і зазначає, що серед них особливо страхітні своєю грубістю аріхи, сінхи та напеї”. І далі: “Умилостивлюючи богів людськими жертвами і заколюючи захожих в офіру Діані, котра у них називається Орсілохою, вони укріплювали на стінах капища голови зарізаних, ніби військові пам`ятники славних вчинків” [Аммиан Марцеллин 1949. С. 288].

Греки ототожнювали таврську Діву з Артемідою Таврополою (Ταυροπόλα “шанована в Тавріці” або “та, що полює на биків”) або Артемідою Іфігенією (ιφιγένεια “та, що народжує сильних людей” [Грейвс 1992. С. 334]). Вірогідно, співзвучність епітету Тавропола з хоронімом Тавріка та етнонімом таври спричинила це ототожнення й появу міфу про перебування доньки Агамемнона в Тавриді [Грейвс 1992. С. 327 – 331]. Культ таврської Діви існував у Херсонесі.

В перші віки існування міста в ньому була посада “царя”, що мала сакральне значення; його іменем називався рік. Потім цю посаду було скасовано, а функції епоніма надано головному божеству Херсонеса – Діві, яка стала називатися “царюючою” [Античные государства. С. 15]. В херсонеській присязі (IV – початок ІІІ ст. до н.е.) говориться: “Клянусь Зевсом, Геєю, Геліосом, Дівою (Παρθένος), богами й богинями олімпійськими, героями, що володіють містом, територією та укріпленими пунктами херсонесців”. А в херсонеському декреті на честь Діофанта (ІІ ст. н.е.) згадуються святилища та свята Діви із Сінопи. Херсонесці приписували богині порятунок міста від нападів варварів та інших небезпечностей [Жебелев 1953. С. 217, 243 – 244].

В громадянській присязі Херсонесу зустрічається термін σαστήρ: “Я охоронятиму для народу састер і не розголошуватиму нічого з потаємного ні елліну, ні варвару, що має спричинити шкоду державі”. С.Жебельов схиляється до думки, що в слові σαστήρ ховається огречене позначення того кумиру, котрий слугував зовнішнім уособленням таврської Діви, і його можна зіставити з авестійським sāstar повелитель, володар, цар (пор. також санскр. çāsitar ~ çāstar володар, повелитель, наставник, напутник, çāstra вказівка, повчання, священні книги, шастри, від дієслова çās навчати, повідомляти, управляти, радити [Трубачев 1979. С. 29–31]); він також зазначає, що в таврській мові правомірно шукати іранські елементи [Жебелев 1953. С. 215, 245].

Можливо, що таври були споріднені з племенами сіндів, котрі мешкали на Таманському півострові. Псевдо-Арріан свідчив, що мова сіндів ніби схожа з мовою таврів. У Страбона серед меотійських, а в Амміана Марцелліна серед таврійських племен є племена з надзвичайно схожими іменами – арріхи та аріхи [Масленников 1981. С. 27].

Тавріка – це найдавніша з відомих назв Кримського півострова, до етимологіі якої та етимології етноніма таври виказували інтерес німецький вчений О. Ґруппе й російські вчені І. Толстой, М. Ростовцев, Л. Єльницький. Вирішенню цієї проблеми Е. Соломонік присвятила статтю “Таври і Тавріка: (Про походження етноніма і топоніма)”. Вона відкинула спроби своїх попередників пояснити етнонім Ταυροι як зближення самоназви таврів з грецьким ταυροι бики за принципом паретимології (в “Іфігенії” Еврипіда та в “Епітомі” Аполлодора говориться, що таври походять від скіфів, а назвалися вони так тому, що колись Осіріс запряг биків і зорав ними їхню землю [Грейвс 1992. С. 328]) або пов`язати його з епітетом Артеміди Ταυροπόλα чи з міфічними таврами [Соломоник 1976. С. 47].

На думку Е. Соломонік, етнонім Ταυροι і хоронім Ταυρική слід виводити з ороніма *Ταυρος, котрий був перенесений на Кримські гори античними письменниками з Малої Азії (Ταυρος Тавр - гірське пасмо, яке тягнеться паралельно південному узбережжю Малої Азії до Вірменії; Doros вірменською мовою). Свідчення про можливість такого перенесення є в античній літературі. Античні географи вважали, що малоазійський Тавр ділив усе на “внутрішню” (північну), що лежить на схід від Середземного моря, і “зовнішню” (південну), що лежить на захід, половини; оронім Тавр вони поширили на Кавказ, Гімалаї та гірські хребти Заходу (див. про це також у творі “Getica” Іордана, V ст. [Иордан 1960. С. 76]). Вважається, що оронім Ταυρος походить від семітського терміна зі значенням “гора” (пор. а tūr, мн. ’atwār гора, біблійне арамейське תור тс).

01::02::03::04::::22

на верх страницы::Лексический состав топонимии Крыма статьи №№1-5::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования