Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Условия формирования топонимии Крыма

В. А. Бушаков
ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003

Часть №5 - Раздел первый
Историко-географические и этнолингвистические условия формирования топонимии Крыма, хронологическая и ареальная стратиграфия топонимов

01::02::::22

Розділ 1

ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ТА ЕТНОЛІНҐВІСТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТОПОНІМІЇ КРИМУ,
ХРОНОЛОГІЧНА ТА АРЕАЛЬНА СТРАТИГРАФІЯ ТОПОНІМІВ

Топоніми поділяються на кілька основних тематичних класів: (1) ороніми, (2) гідроніми, (3) ойконіми та (4) хороніми, - котрі відповідно пов`язані з (1) орографічними та (2) гідрографічними об`єктами, (3) різними типами поселень і (4) територіями, географічними або етно-політичними. Класи можуть поділятися на підкласи. Наявність у топонімії конкретного реґіону того чи іншого класу або підкласу й відповідно їхня номенклатура залежать від його фізико-географічних характеристик: рельєфу, геологічної будови, клімату, ґрунтів, рослинності, тваринного світу, природних багатств, - тому знання і врахування цих характеристик є неодмінною умовою топонімічного дослідження.

Кримський півострів омивається на заході й півдні Чорним морем, а на сході – Азовським морем і Керченською протокою. На півночі він поєднується зі Східноєвропейською рівниною вузьким Перекопським перешийком, на схід від якого тягнеться Сиваш – доволі мілководна затока Азовського моря зі звивистими берегами й рядом низинних островів та півостровів. Від Азовського моря Сиваш відділяє довга Арабатська стрілка, що залишає прохід до моря біля Генічеська (протока Тонка). На північному заході Крим утворює широкий виступ Тарханкутського півострова. Другий великий півострів Криму – Керченський – знаходиться на сході, між Азовським і Чорним морями, і відділяється Керченською протокою від Таманського півострова (Кавказ).

За основними ознаками рельєфу Крим поділяється на три головні частини: південний, або гірський Крим; степова рівнина середньої та північної частини Кримського півострова; Керченський півострів із дрібноскладчастими формами рельєфу – Кримські гори тягнуться від Севастополя до Феодосії, вздовж Південного берега, смугою близько 150 км довжини і до 50 км ширини, утворюючи випуклу до північного заходу дугу. Найбільш висока зона гір – Головна Кримська гряда – тягнеться ближче до моря, утворюючи ланцюг яйлинських столових масивів і окремих хребтів, котрі загалом круто обриваються на південь і більш положисто опускаються на північ. З північного заходу Головна гряда облямована зоною передгір`їв з невисоких гряд і кряжів.

Найбільшої висоти Кримські гори досягають у центральній частині, а саме – у вапнякових яйлинських масивах Бабуган (вершина Роман-Кош – 1543 м) і Чатир-Даг (вершина Еклізі-Бурун – 1523 м). Бабуган-Яйла тягнеться від Алупки до Гурзуфа, з`єднуючись потім вузьким перешийком (Гурзуфським сідлом) з розширеною Нікітською яйлою і далі – Ялтинською яйлою. Далі йде Ай-Петринська яйла, західніше котрої лежить велика Байдарська котловина, облямована яйлинськими вапняками у вигляді хребтів. Головна гряда закінчується західніше від Байдарської долини грандіозними скелями гори Кушкая і мису Айя. Від г. Кушкая до Бабуган-Яйли південний схил Головної гряди стіною нависає над вузькою смугою Південного берега. Далі на північний схід яйла розпадається на окремі широкі столові масиви, відокремлені один від одного пониженнями. Такий Чатир-Даг, що з усіх боків обривається крутими схилами. Від Бабуган-Яйли його відділяє перевал Кебіт-Богаз, а від Демерджі-Яйли – перевал Ангар-Богаз. Демерджі-Яйла досягає висоти 1357 м; на півночі вона переходить в гору Тирке й Долгоруковську яйлу. Далі на схід піднімається широке плато Карабі-Яйли (12 км із заходу на схід і 10 км з півдня на північ; найбільша висота 1259 м). Над Старим Кримом окремо височить гора Агармиш (707 м).

Міцні світлі вапняки яйлинських схилів поточені карами, численними вирвами, природними шахтами і печерами. На поверхні яйлинських плато немає ручаїв, оскільки волога від дощів і снігу зникає у вапняковій товщі, виходячи переважно в зоні північних схилів у основи вапняків, там, де вони залягають на водонепроникних шарах. Яйла живить всі головні кримські ріки, що беруть початок на її північних схилах: Чорна, Бельбек, Кача, Альма, витоки Салгиру та Біюк-Карасу.

Східна частина гірського Криму має розчленований рельєф з великою кількістю окремих невеликих хребтів, піків і гребенів, складених твердими вапняками, пісковиками і сланцями; вони ніде не перевищують 1000 м.

Вузька смуга Південного берега тягнеться у підніжжя Головної гряди від мису Айя на заході до вулканічного Карадазького масиву (579 м) на сході. Схили Південного берега розчленовані долинами і ярами. Русла ручаїв більшу частину року сухі, лише деякі з них мають характер постійних річок. В ряді місць рельєф Південного берега ускладнюють відроги яйлинських вапняків: г. Кушка в Сімеїзі, Ай-Тодорський, Нікітський та Гурзуфський хребти, - а також виходи вулканічних порід, що складають куполоподібні лаколіти: миси Аюдаг і Плака, г. Кастель та інші. Рельєф Південного берега на схід від Алушти визначається чергуванням доволі широких долин і улоговин (напр., Судацька) з окремими хребтами й невеликими масивами. Тут виділяється виступ півострова й мису Меганом та вулканічний масив Карадаг.

Рельєф степової рівнини східної та північної частини Криму відрізняється від його гірської частини своєю одноманітністю. Цю рівнину можна поділити на три райони: середній, тарханкутський і присиваський. В середньому районі рівнина на межі з передгір`ями дещо розчленована річковими долинами; тарханкутський район становить хвилясте плато, місцями – низини з солоними озерами, відокремленими від Чорного моря пересипами (Донузлав, Сасик та інші); присиваський район є найбільш плоскою і низовинною частиною Кримського півострова з солончаками та лиманами. Рельєф Керченського півострова пагорбкуватий. Для нього характерні грязьові вулкани (сопки) і солоні озера, відділені від моря пересипами, в береговій зоні.

Флора Південного берега, захищеного горами від північних вітрів, розмаїта й багата. Полинові й ковилові степи північної частини півострова в передгір`ях переходять у лісостеп, де дубняки чергуються зі степовими ділянками. До дуба домішуються ясен, дерен, глід тощо. В горах на північному схилі дубові ліси замінюються буково-грабовими; місцями зустрічаються острівці сосни. Береза в Криму росте лише в єдиному місці – на схилах гори Сераус. Верхів`я безлісне, вкрите високогірними лугами. Яйла споконвіку служить пасовищем (кт yayla значить “пасовище”). В гірському Криму завжди жили олень, косуля, кабан, ведмідь, лисиця, дикі голуби, чорні грифи, круки, орли, соколи, полози; в степах водилися зайці, лисиці, ушканчики, ховрашки, хом`яки, жайворонки, степові орли, дрохви, журавлі, полози, гадюки.

Соляні озера розташовані в Криму головним чином в прибережній смузі від Євпаторії на північ і далі, через Сиваш, до південного узбережжя Керченського півострова. Сіль видобувається головним чином в районі Євпаторії і Саків, у Перекопській ґрупі озер, на південному кінці Арабатської стрілки і в озерах на Керченському півострові. В Євпаторійському районі, на Тарханкутському півострові і в передгір`ях видобувається будівельний камінь-вапняк. Мешканці Криму споконвіку займалися скотарством, виноградарством і виноробством, садівництвом і морським рибальством, видобували в озерах сіль.

01::02::::22

на верх страницы::Лексический состав топонимии Крыма статьи №№1-5::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования