Признаки
географических объектов в исторической топонимии Крыма
Этно- и геоойконимы, различия между ними
01::02::03::04::05::06::07::08::09
Кочовики завжди
утворювали аули й кишлаки за родоплемінним принципом.
При переході до осілості за всіма селищами, заснованими
представниками однієї родоплемінної ґрупи, зберігалась
її назва або вони називалися іменем родоначальника. Щоби
розрізняти такі селища, з однаковою назвою вживаються
спеціальні означення. На це явище в турецькій ойконімії
звернув увагу Д. Єремєєв: “Існують рідкісні, але цікаві
випадки, коли осідання відбувається одночасно на
літовищі й зимовищі, що спричиняє утворення двояких сіл
(напр., с. Сеїдлер ніби розділене пополам: одна частина
знаходиться в горах, друга в долині). ... є багато таких
подвійних сіл, заснованих дуже давно. Звичайно гірське
село називається верхнім (yukarı), а село в долині
нижнім (aşağı)” [Еремеев 1969, 49].
А ось що писав В.
Кондаракі: “Каралезами іменуються три татарські села,
розташовані на одній лінії по течії р. Бельбеку (ці села
розташовані по Каралезці, притоку Бельбеку). Верхнє
селище для відміни іменується Юхари-Каралез, середнє –
Орта, а нижнє – Ашага. За словами тубільців, Каралези
засновані якимсь мурзою Кара-Ільясом, невдовзі після
перенесення кримськими ханами столиці в Бахчисарай”
[Кондараки 1987, 102].
На те, що подібні
поселення дійсно вважалися частинами одного селища,
вказує вживане в їхніх назвах слово kesek частина:
Сари-Гафис-Джарман-Кесек “Частина Джарман села
Сари-Гафис”, Сари-Гафис-Сарай-Кесек,
Сари-Гафис-Татар-Кесек, Кият-Сарай-Кесек,
Кият-Пазарджик-Кесек, Кият-Бакаджик-Кесек,
Кият-Онджи-Кесек, Тали-Кесеґі-Лак, Джума-Кесеґі-Лак
“Частина Джума села Лак”.
Ряд термінів ilgeri –
orta – sırtqı так само, як і ряд прикметників aşağı,
töben – orta – yuqarı, орієнтує села не за сторонами
світу, а за річками чи балками, по яких розташовані всі
кримські села. Наприклад, на мапі генерал-майора Мухіна
[ВТК] видно, що села Ілґерю-Айтуган, Ортай-Айтуган та
Мавлуш-Айтуган (Юхари-Айтуган, Орта-Айтуган та
Ашага-Айтуган), Ілґері-Чеманак та Чеманак
(Ельґері-Джаманак та Джаманак) розташовані за річищем
зверху вниз, тобто “передньою стороною” є виток річки
(пор. baş голова; вершина; верхів`я, виток). І не має
значення, що в першому випадку річка тече з півдня на
північ, а в другому – із заходу на схід.
Однакові етно- та
геноойконіми розрізняются також топографічними
означеннями, що локалізують селища відносно відповідних
орографічних чи гідрографічних об`єктів:
- Агиз(Ауз)-Кенеґез,
Ауз-Кирк – ağız ~ avuz гирло ріки; початок,
розгалуження або перехрестя доріг; Бой-Канли,
Бой-Казак – boy берег ріки; Денґіз-Байчи – deñiz
море; Джага(Яка)-Аліке, Джага-Бешкуртка,
Джага-Качик, Джага-Кипчак, Джага-Кущи, Джага-Мін –
cağa ~ yağa берег; Чокракли-Кирк – çoqraq джерело;
Кир-Аліке, Кир-Аратук, Коль-Алчин – köl озеро;
Отар-Бешаран, Отар-Бочала, Отар-Карджав,
Отар-Мойнак, Отар-Ойрат – otar пасовище;
Каяли-Кенеґез, Каяли-сарт, Кая-Алти(Каясти)-Канли
“Канли під скелею”, Каясти-Кипчак “Кипчак під
скелею” – qaya скеля; Кир-Байлар, Кир-Джурчи –
Ой-Джурчи(Юртчи), Кир-Ечеґе – Ой-Ечеґе, Кир-Ічкі –
Ой-Ічкі, Кир-Ішунь, Кир-Канли, Чукур-Карач, Кир-Кият
– Ой-Кият, Кир-Кояш – Чукур-Кояш, Кир-Кульчук,
Кир-Мангит, Кир-Найман, Ой-Мамшак – qır узвишшя,
çuqur низовина, лощина, oy улоговина; Томак-Киргиз –
tamaq гирло ріки; Таш-Алчин, Таш-Іляк, Ташли-Даїр,
Ташли-Кипчак – taş камінь; Тюп-Алгази і Чурук-Алгази
– tüp ~ dip півострів, çürük гнилий, Тюп(Діп)-Абаш,
Тюп(Діп)-Канли, Тюп(Діп)-Кенеґез, Тюп(Діп)-Мамай;
Яли-Мойнак, Яли-Тама – yalı берег моря або ріки, -
або означеннями, що вказують на наявність дерев і
кущів: Коґенлі-Кият – kögen терен; Курулу-Кенеґез,
Курулу-Кипчак – qoru гай; Тали-Кесеґі-Лак
(Тали-Іляк) – tal верба, лозняк; Діреклі-Ель,
Діреклі-Елі, Тереклі-Абаш, Тереклі-Ішунь(Уйшунь),
Тереклі-Карса, Тереклі-Китай, Тереклі-Конрат,
Тереклі-Шейх-Елі (два ойк.) (біля с.
Тереклі-Шейх-Елі в Сімферопольському повіті росли
верби та в`язи) – terek ~ direk дерево; фруктове
дерево (дтюрк. teräk тополя), Дірек-Алти-Кипчак
“Кипчак під тополями”, – наявність колодязів:
Ак-Кую-Бітак “Бітак з білим колодязем”,
Таш-Кую-Кенеґез “Кенеґез із кам`яним колодязем”,
Уч-Кую-Кипчак “Кипчак з трьома колодязями” – quyu
колодязь, - наявність певної будівлі:
Ак-Мечеть-Найман, Мечетлі-Китай, Мінарелі-Шибан –
mescit мечеть, minare мінарет.
З наведених вище пар
ойконімів видно, що орографічні терміни qır – oy (çoqur)
утворюють ойконімний ряд.
Дуже продуктивним засобом
розрізнення сіл з однаковим іменем є вказівка на
відносну кількість їхніх мешканців, що визначається
парами прикметників büyük, ulu, ног. üyken великий –
küçük, kiçkine малий, köp багато; численний – az
(azğana) мало; малий нечисленний, прикметником büyük
великий та демінутивним афіксом -cıq (-cik, -çıq, -çik):
- Біюк-Актачи –
Кучук-Актачи, Аргин (Улу-Аргин) – Аргинчик, Біюк-Асс
– Кучук-Асс, Кучук-Байлар (Кир-Байлар),
Біюк-Бешаран, Коп-Бешкой, Бея[в]ут – Кучук-Беявут,
Біюк-Бараш – Кучук-Бараш, Біюк-Бочала, Біюк-Бузав –
Кучук-Бузав, Біюк-Бурчи – Кучук-Бурчи, Бустерчі –
Кучук-Бустерчі, Галкали (Біюк-Алкали) –
Кучук-Галкали, Джабу – Біюк-Джабу, Біюк-Джайляк –
Кучук-Джайляк, Біюк-Кабан – Кучук(Кічкіне)-Кабан,
Біюк-Кабач – Кучук-Кабач, Юкен-Калач -
Тогайли-Калач, Карджав – Кучук-Карджав (Карджавчик),
Коп-Кари – Азгана-Кари, Керей – Кучук-Кірей, Керлеут
– Кучук-Керлеут, Кенеґез – Кучук-Кенеґез, Кенеґез –
Коп-Кенеґез, Коп-Кипчак, Китай – Кучук-Китай,
Буюк-Кият – Кучук-Кият, Коп-Кият, Азгана-Коджалар,
Буюк-Конрат – Кучук-Конрат, Кондратчик, Кондраджик,
Коп-Кочеґень, Кирк – Кучук – Кирк, Біюк-Кудьяр –
Кучук-Кудьяр, Мангит – Коп-Мангит, Біюк-Меєк –
Кучук-Меєк, Менлер – Менлерчік (Менґелер –
Менґелерджік), Біюк(Юкон)-Мін – Кучук-Мін,
Мурзаджик, Мурзачик, Біюк-Найман – Кучук-Найман,
Коп-Уйсул – Кучук-Уйсул, Біюк-Онлар – Кучук-Онлар,
Османчик, Коп-Отуз – Аз-Отуз, Сараймін –
Коп-Сараймін, Біюк-Соллар – Кучук-Соллар, Біюк-Сунак
– Кучук-Сунак, Біюк-Сюйрен – Кучук-Сюйрен
(Сюренчік), Коп-Такиль – Яниш-Такиль, Таганаш –
Біюк-Таганаш, Біюк-Тарпанчи – Кучук-Тарпанчи,
Біюк-Токсаба – Кучук-Токсаба, Токтарли –
Кучук-Токтарли, Біюк-Тузакчи – Кучук-Тузакчи,
Кучук-Шибан, Біюк-Шірін – Кучук-Шірін, Біюк-Ходжалар
– Кучук-Ходжалар, Чавке – Кучук-Чавке, Чуча –
Кучук-Чуча та інші, – а також словами baş головний
та bay багатий: Баш-Киргиз – Кучук-Киргиз, Баш-Ойрат
(два ойк.), Бай-Онлар (пор. Кучук-Онлар), Бай-Кият
(пор. Коп-Кият – Кучук-Кият).
01::02::03::04::05::06::07::08::09 |
