Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Топонимика Крыма (статьи)

Признаки географических объектов в исторической топонимии Крыма
Этно- и геоойконимы, различия между ними

01::02::03::04::05::06::07::08::09

Кочовики завжди утворювали аули й кишлаки за родоплемінним принципом. При переході до осілості за всіма селищами, заснованими представниками однієї родоплемінної ґрупи, зберігалась її назва або вони називалися іменем родоначальника. Щоби розрізняти такі селища, з однаковою назвою вживаються спеціальні означення. На це явище в турецькій ойконімії звернув увагу Д. Єремєєв: “Існують рідкісні, але цікаві випадки, коли осідання відбувається одночасно на літовищі й зимовищі, що спричиняє утворення двояких сіл (напр., с. Сеїдлер ніби розділене пополам: одна частина знаходиться в горах, друга в долині). ... є багато таких подвійних сіл, заснованих дуже давно. Звичайно гірське село називається верхнім (yukarı), а село в долині нижнім (aşağı)” [Еремеев 1969, 49].

А ось що писав В. Кондаракі: “Каралезами іменуються три татарські села, розташовані на одній лінії по течії р. Бельбеку (ці села розташовані по Каралезці, притоку Бельбеку). Верхнє селище для відміни іменується Юхари-Каралез, середнє – Орта, а нижнє – Ашага. За словами тубільців, Каралези засновані якимсь мурзою Кара-Ільясом, невдовзі після перенесення кримськими ханами столиці в Бахчисарай” [Кондараки 1987, 102].

На те, що подібні поселення дійсно вважалися частинами одного селища, вказує вживане в їхніх назвах слово kesek частина: Сари-Гафис-Джарман-Кесек “Частина Джарман села Сари-Гафис”, Сари-Гафис-Сарай-Кесек, Сари-Гафис-Татар-Кесек, Кият-Сарай-Кесек, Кият-Пазарджик-Кесек, Кият-Бакаджик-Кесек, Кият-Онджи-Кесек, Тали-Кесеґі-Лак, Джума-Кесеґі-Лак “Частина Джума села Лак”.

Ряд термінів ilgeri – orta – sırtqı так само, як і ряд прикметників aşağı, töben – orta – yuqarı, орієнтує села не за сторонами світу, а за річками чи балками, по яких розташовані всі кримські села. Наприклад, на мапі генерал-майора Мухіна [ВТК] видно, що села Ілґерю-Айтуган, Ортай-Айтуган та Мавлуш-Айтуган (Юхари-Айтуган, Орта-Айтуган та Ашага-Айтуган), Ілґері-Чеманак та Чеманак (Ельґері-Джаманак та Джаманак) розташовані за річищем зверху вниз, тобто “передньою стороною” є виток річки (пор. baş голова; вершина; верхів`я, виток). І не має значення, що в першому випадку річка тече з півдня на північ, а в другому – із заходу на схід.

Однакові етно- та геноойконіми розрізняются також топографічними означеннями, що локалізують селища відносно відповідних орографічних чи гідрографічних об`єктів:

  • Агиз(Ауз)-Кенеґез, Ауз-Кирк – ağız ~ avuz гирло ріки; початок, розгалуження або перехрестя доріг; Бой-Канли, Бой-Казак – boy берег ріки; Денґіз-Байчи – deñiz море; Джага(Яка)-Аліке, Джага-Бешкуртка, Джага-Качик, Джага-Кипчак, Джага-Кущи, Джага-Мін – cağa ~ yağa берег; Чокракли-Кирк – çoqraq джерело; Кир-Аліке, Кир-Аратук, Коль-Алчин – köl озеро; Отар-Бешаран, Отар-Бочала, Отар-Карджав, Отар-Мойнак, Отар-Ойрат – otar пасовище; Каяли-Кенеґез, Каяли-сарт, Кая-Алти(Каясти)-Канли “Канли під скелею”, Каясти-Кипчак “Кипчак під скелею” – qaya скеля; Кир-Байлар, Кир-Джурчи – Ой-Джурчи(Юртчи), Кир-Ечеґе – Ой-Ечеґе, Кир-Ічкі – Ой-Ічкі, Кир-Ішунь, Кир-Канли, Чукур-Карач, Кир-Кият – Ой-Кият, Кир-Кояш – Чукур-Кояш, Кир-Кульчук, Кир-Мангит, Кир-Найман, Ой-Мамшак – qır узвишшя, çuqur низовина, лощина, oy улоговина; Томак-Киргиз – tamaq гирло ріки; Таш-Алчин, Таш-Іляк, Ташли-Даїр, Ташли-Кипчак – taş камінь; Тюп-Алгази і Чурук-Алгази – tüp ~ dip півострів, çürük гнилий, Тюп(Діп)-Абаш, Тюп(Діп)-Канли, Тюп(Діп)-Кенеґез, Тюп(Діп)-Мамай; Яли-Мойнак, Яли-Тама – yalı берег моря або ріки, - або означеннями, що вказують на наявність дерев і кущів: Коґенлі-Кият – kögen терен; Курулу-Кенеґез, Курулу-Кипчак – qoru гай; Тали-Кесеґі-Лак (Тали-Іляк) – tal верба, лозняк; Діреклі-Ель, Діреклі-Елі, Тереклі-Абаш, Тереклі-Ішунь(Уйшунь), Тереклі-Карса, Тереклі-Китай, Тереклі-Конрат, Тереклі-Шейх-Елі (два ойк.) (біля с. Тереклі-Шейх-Елі в Сімферопольському повіті росли верби та в`язи) – terek ~ direk дерево; фруктове дерево (дтюрк. teräk тополя), Дірек-Алти-Кипчак “Кипчак під тополями”, – наявність колодязів: Ак-Кую-Бітак “Бітак з білим колодязем”, Таш-Кую-Кенеґез “Кенеґез із кам`яним колодязем”, Уч-Кую-Кипчак “Кипчак з трьома колодязями” – quyu колодязь, - наявність певної будівлі: Ак-Мечеть-Найман, Мечетлі-Китай, Мінарелі-Шибан – mescit мечеть, minare мінарет.

З наведених вище пар ойконімів видно, що орографічні терміни qır – oy (çoqur) утворюють ойконімний ряд.

Дуже продуктивним засобом розрізнення сіл з однаковим іменем є вказівка на відносну кількість їхніх мешканців, що визначається парами прикметників büyük, ulu, ног. üyken великий – küçük, kiçkine малий, köp багато; численний – az (azğana) мало; малий нечисленний, прикметником büyük великий та демінутивним афіксом -cıq (-cik, -çıq, -çik):

  • Біюк-Актачи – Кучук-Актачи, Аргин (Улу-Аргин) – Аргинчик, Біюк-Асс – Кучук-Асс, Кучук-Байлар (Кир-Байлар), Біюк-Бешаран, Коп-Бешкой, Бея[в]ут – Кучук-Беявут, Біюк-Бараш – Кучук-Бараш, Біюк-Бочала, Біюк-Бузав – Кучук-Бузав, Біюк-Бурчи – Кучук-Бурчи, Бустерчі – Кучук-Бустерчі, Галкали (Біюк-Алкали) – Кучук-Галкали, Джабу – Біюк-Джабу, Біюк-Джайляк – Кучук-Джайляк, Біюк-Кабан – Кучук(Кічкіне)-Кабан, Біюк-Кабач – Кучук-Кабач, Юкен-Калач - Тогайли-Калач, Карджав – Кучук-Карджав (Карджавчик), Коп-Кари – Азгана-Кари, Керей – Кучук-Кірей, Керлеут – Кучук-Керлеут, Кенеґез – Кучук-Кенеґез, Кенеґез – Коп-Кенеґез, Коп-Кипчак, Китай – Кучук-Китай, Буюк-Кият – Кучук-Кият, Коп-Кият, Азгана-Коджалар, Буюк-Конрат – Кучук-Конрат, Кондратчик, Кондраджик, Коп-Кочеґень, Кирк – Кучук – Кирк, Біюк-Кудьяр – Кучук-Кудьяр, Мангит – Коп-Мангит, Біюк-Меєк – Кучук-Меєк, Менлер – Менлерчік (Менґелер – Менґелерджік), Біюк(Юкон)-Мін – Кучук-Мін, Мурзаджик, Мурзачик, Біюк-Найман – Кучук-Найман, Коп-Уйсул – Кучук-Уйсул, Біюк-Онлар – Кучук-Онлар, Османчик, Коп-Отуз – Аз-Отуз, Сараймін – Коп-Сараймін, Біюк-Соллар – Кучук-Соллар, Біюк-Сунак – Кучук-Сунак, Біюк-Сюйрен – Кучук-Сюйрен (Сюренчік), Коп-Такиль – Яниш-Такиль, Таганаш – Біюк-Таганаш, Біюк-Тарпанчи – Кучук-Тарпанчи, Біюк-Токсаба – Кучук-Токсаба, Токтарли – Кучук-Токтарли, Біюк-Тузакчи – Кучук-Тузакчи, Кучук-Шибан, Біюк-Шірін – Кучук-Шірін, Біюк-Ходжалар – Кучук-Ходжалар, Чавке – Кучук-Чавке, Чуча – Кучук-Чуча та інші, – а також словами baş головний та bay багатий: Баш-Киргиз – Кучук-Киргиз, Баш-Ойрат (два ойк.), Бай-Онлар (пор. Кучук-Онлар), Бай-Кият (пор. Коп-Кият – Кучук-Кият).

01::02::03::04::05::06::07::08::09

на верх страницы::Топонимика Крыма (статьи)::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования