Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Топонимика Крыма (статьи)

Признаки географических объектов в исторической топонимии Крыма
Отображение ориентации и расположения в названиях

01::02::03::04::05::06::07::08::09

При орієнтації відносно інших географічних об`єктів або ж усього півострова в топонімах вжито такі слова:

  • alt ~ ast низ, нижня частина, astında під (чимось) – с. Кая-Алти(Каясти)-Канли, Каясти, Каясти-Кипчак Дірек-Алти-Кипчак; ліс Аст біля с. Дуванкой, пас. Кая-Асти біля с. Бештерек, ур. Борлук-Астинда, Каралган-Астинда;
  • art спина; задня сторона, задня частина (чогось); зад; зворотний (протилежний) бік; простір, що знаходиться позаду (когось, чогось); задній, дтюрк. нагір`я, верховина; гірський перевал – дж. Балан-Арди, яр Каян-Арди “За скелею” (ліве відгалуження яру Куян-Таш-Узень біля с. Коз), Узун-Алан-Артина-Ратларин-Су (artına позаду, за), паг. Дарсан-Арди в Ялті, ур. Кулесін-Арди біля с. Капсіхор, місцина Чагирлик-Арди, б. Артна-Дере, кол. Артна-Кую;
  • iç внутрішня частина; внутрішній, içki внутрішній – Ічель, частина Південнобережжя від Байдарських воріт до Алушти (el країна, край; пор. Устель та назву турецького вілаєту İçel на південному сході Малої Азії), с. Іч-Ель, кадилики Ашага- та Юкари-Ічкійській в Акмечетському каймакамстві;
  • orta середина; середній – територія Orta yolaq “Середня смуга”, що охоплює північні передгір`я, узв. Орта-Сирт на Карабі-Яйлі, г. Орта-Тау, Ортачик – верхівка г. Хабурга-Кая на Карабі-Яйлі, с. Орта-Аул, Ортаель (Орта-Елі, Ортали), Ортаєр, Орта-Кісек-Отаркой, Орта-Кісек-Улукул, Орталан (Орта-Лан), Орта-Юрт;
  • qarşı протилежний; проти, навпроти – г. Карши-Даг біля с. Уппа, Каравли-Карши біля с. Коз, ск. Карши-Кая біля с. Біюк-Каралез, ліс Карши-Даг біля Алушти та с. Деґерменкой, Карши-Орман біля с. Тав-Бадрак;
  • ters протилежний; кривий; неслухняний, непокірний; зворотний бік (пор. хмонг. тэрс противний, ворожий) – г. Терс, Терс-Топе біля с. Бешуй, Кершітерс біля Судака, дж. Терес-Агач в ур. Бабу, печ. Терс-Коба біля Бахчисарая, ур. Терскунда біля с. Чавке, с. Тер(е)с-Багалак (пор. Аббас-Багалак);
  • töben кт. ниць; перекинутий, ног. tömen низький, невисокий; низько, нижче; в ойконімах значить “нижній” – г. Томен-Байир біля с. Мангуш, с. Тебен-Асма (Ашага-Асма), Тебен-Лема (Ашага-Лема), Тубен-Елі, Тобенкой, Тобен(Тюбень)-Сарай, солоне оз. Туз-Тубен;
  • uzaq далекий; довгий – гал. Узак-Алан біля с. Аргин;
  • üst верх, верхня частина; поверхня; верхній, Устель – степова частина Криму між Чонгаром та Феодосією (пор. Ічель), г. Урмани-Усту (orman ліс);
  • üyle кт., ног., öğle тур., öylä дтюрк. південь, полудень – ск. Ülle qaya “Полуденна скеля” біля с. Хайто (Кайту): коли сонце було над скелею, селяни сідали обідати;
  • yak тур. близький, ближній – г. Як-Ярлар біля с. Шелен (yar яр);
  • yaqın близький – с. Yaqın Baybuğa (тепер Ближнє).

У тюркських та монгольських народів орієнтація на місцевості відбувається за сонцем. У тюрків передньою стороною вважається схід, а монголів – південь, тому перші ставлять юрти дверима на схід, а другі – на південь.

В халха-монгольській мові поняття “передній” (öмнöх передній), “задній” (ар задня (тіньова) сторона; північна сторона (гори); зад, спина; тил, тильна сторона, північ; північний), “лівий” (зÿÿн лівий, східний; схід), “правий” (баруун правий, західний; захід) сполучені з поняттями сторін світу – “південний” (öмнö південь; південний, урд південь; передній), “північний” (хойт північний; задній), “східний”, “західний” в одній лексемі. У киргизів сол значить “лівий” і “північний”, “північ”.

У туркменів yoqarı значить “верх”, “вгору”, “схід”, aşaq – “нижня частина, низ”, “захід”, ileri – “передня сторона”, “вперед”, “південь”, qayra – “назад”, “північний схід” [Мурзаев 1990; Жуковская 1988, 156–157]. У ногайців слово sırt спина має ще значення лінійної орієнтації “задня сторона”, “північ”.

За сторонами світу та за лінійним напрямком у Криму орієнтовані такі топоніми:

  • яр Бати, що впадає із заходу в р. Шелен у с. Капсіхор, і, можливо, г. Айбатли (*Ay batılı “(Гора), за яку заходить місяць”) – batı захід; західний;
  • г. Конделен-Йол біля с. Кутлак (yol дорога, шлях), пас. Конделен біля с. Копірлі-Кой – кт. köndelen, ног. köldenen упоперек (пор. хмонг. хöндлöн(г) упоперек, через; поперечний, горизонтальний; ск. Кешлеме-Кая (на ній знаходиться укріплення Кокія-Ісар), яр Кешлеме-Дересі – тур. köşeleme навскоси, по діагоналі, від köşe кут; ріг < перс. èVwK guşe кут (П. Кеппен зазначив, що татарське слово кешлеме значить “південний захід” [Кеппен 1837, 208, прим. 303]), г. Хибла-Даг біля р. Аджибей, камінь Хибла-Таш біля с. Юкари-Тайган, гал. Хибла-Алан біля с. Аджибай, ліс Кибла-Даг, п-в Кибла-Тюп на півн. узбережжі Сиваша – qıble кибла (бік, в який обертаються обличчям під час молитви – напрям до Кааби); південь, південна сторона (< перс. èlbQ qeble кибла < aраб. ÞlbQ qiblat тс.).

Відносне місцеположення селищ з однаковою назвою визначається прикметниками:

  • aşağı, töben нижній – orta, μέσος середній – yuqarı верхній, ilgeri передній – orta – *artqarı задній (пор. ног. artqı задній, останій), sırtqı (sırt) задній, котрі утворюють відповідні ойконімічні ряди: с. Ельґері-Аблан (Аблан-Ілґері-Кесек) – Орта-Аблан – Джума-Аблан, Ашага-Аїрґуль – Юхари-Аїрґуль, Ілґері-Аджи-Ахмат – Сирт-Аджи-Ахмат, Орта-Айданіль, Ашага-Айтуган (Мавлуш-Айтуган) – Орта-Айтуган – Юхари-Айтуган (Ілґерю-Айтуган), Ашага-Аратук – Джума-Кісек-Аратук, Ашага(Тебен)-Асма – Юхари-Асма, Орта-Аул, Ашага-Баксан – Орта-Баксан – Юхари-Баксан, Юхари-Баши, Белбек-Бахтіар-Кесек, Белбек-Орта-Кесек, Ельґері-Бій-Булуш – Бій-Булуш, Ашага-Даїр – Юхари-Даїр, Ельґері(Ілґері)-Джайляк – Суртку(Сирт)-Джайляк, Ельґері-Джаманак – Сирт-Джаманак, Ашага-Джамі – Юхари-Джамін, Ілґері-Дюрте – Дюрте, Тубен-Елі - Ортаель (Орта-Елі, Ортали), Ельґері-Каракчора – Сертке-Каракчора, Ашага-Каралез – Орта-(Кісек)-Каралез – Юхари-Каралез, Аткари-Карса, Ельґері-Каспір – Сортай-Каспері, Ашага-Керменчік - Юхари-Керменчік, Ашага-Кипчак – Юхари-Кипчак, Ельґері-Кипчак, Ельґері(Ґері)-Коджалкі – Аткари-Коджалкі (Откари-Коджанкі), Сиртке-Коджалкі, Ашага-Конечі – Юхари-Конечі, Ельґері(Ілдері)-Конрат, Орталан (Орта-Лан), Ашага(Тебен)-Лема, Орта-Мамай, Ашага-Мамут-Султан – Юхари-Мамут-Султан, Ілґері-Меркіт, Орта-Кісек-Отаркой, Ашага-Сабли – Орта-Сабли – Юхари-Сабли, Тобен(Тюбень)-Сарай, Ашага-Тайган – Юхари-Тайган, Ortatama (пор. Yalıtama), Місхор (*Μεσοχώρα ~ *Μεσοχώρι), Ельґері(Кучук)-Чуча – Сирткі-Чуча, Ельґері-Шакул – Шакул, Орта-Юрт.

01::02::03::04::05::06::07::08::09

на верх страницы::Топонимика Крыма (статьи)::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования