Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Топонимика Крыма (статьи)

Признаки географических объектов в исторической топонимии Крыма
Отображения климата и погодных условий местности

01::02::03::04::05::06::07::08::09

Клімат і погодні умови, характерні для даної території, разом з іншими факторами формують її ландшафт. Природнокліматичний характер місцевості може відображатися в топонімах. В башкирській топонімії басейну ріки Сакмар до таких топонімів належать: Sağan öşögän yalan “Поле, де замерз клен”, Köntöşmäs tau “Гора, на яку не падає сонце”, Könbit “Гора, що знаходиться під сонцем”, Köntotloqqan yalan “Поле, закрите від сонця”, Qar yoqmaþ tauı, Qar yatmaþ tauı “Гора, на яку не лягає сніг”, Qar yatqan üðäk “Улоговина, де і влітку лежить сніг”, Yelbaş tauı “Гора з вітряною верхівкою”, Äsä yel qayahı “Скеля, де пронизливий вітер”, Äsä yel yalanı “Поле, де пронизливий вітер”, Yelle qaya “Вітряна скеля”, Yelle beyek “Вітряна вершина”, (гора) Yel oya “Нора вітру”, (річка) Yelleyort “Вітряне літовище”, Qoyonno tau “Вихрова гора”, Yılı yort “Тепле літовище”, Yılı üðäk “Тепла улоговина”, Halqın uy “Холодна улоговина”, Buran tauı “Буранна гора”, Yäşenne sağıl “Блискавичний косогір” – в дерева, що на ньому ростуть часто б`є блискавиця, Yäşenne tau “Блискавична гора” [Усманова 1994, 32-33].

У Криму до топонімів цієї ґрупи належать: м. Єллі-Бурун, печ. Єль-Хоба, ск. Єльтіґен, скельний уступ Єльтіґен-Майдан із залишками укріплення Єльтіґен та дж. Єльтіґен-Чокрак, р. Єльтеґен-Су (Коз), с. Єльтеґен (Єльтіґен) і Кучук-Єльтіґен – yel tiygen навітряний (yel вітер, tiy-, торкати(ся), чіпати), пор. кт. yel tiymegen, завітряний, підвітряний, кт. yıq, ног. ıq завітряний, підвітряний; захищене від негоди місце, затишок (О. Бертьє-Делаґард пояснював ойк. Ельтіґен з татарської мови як “рука доторкнулась” [Бертье-Делагард 1914, 25]), с. Капсіхор ~ Капсхор – нгр. κάψα жара, спека, дгр. καύσις спалення; спека.

Топоніми з числівниками (кількісний числівник + іменник) характерні для топонімії Ірану: Пендженґошт “П`ять пальців”, Чегельчешме “Сорок джерел”, Секале “Три фортеці”, Сі-о-Се-Мерде “Тридцять три людини”, Чегарберке “Чотири ставка”, Доруд “Дві ріки” [Савина 1964, 164]. В тюркських топонімічних системах, за підрахунками О. Молчанової, більше 4% топонімів мають у своєму складі той чи інший квантитатив. З числівників передовсім вживаються непарні числа з першої десятки – 3, 5, 7. Такі ж числівники переважають і в монгольскькій топонімії. При вираженні в топонімах кількості взагалі перевага віддається поняттю “два, пара” (qoş, eki). Вибір числівників та їхня частотність, на думку дослідниці, мають етнографічну й психологічну мотивацію [Молчанова 1973; 1990 а; 1990 б, 16-17].

С. Токарєв гадає, що наукове пояснення широко розповсюдженого марновірного страху перед рахуванням дітей, худоби тощо й точним числом треба шукати в історичних даних про розвиток людської свідомості, де ще були відсутні абстрактні числа. Вони замінялися ідеєю “сукупності” - числа, ще не розчленованого на одиниці, звідки „три“ – “безліч”, сакральні й символічні числа [Фрэзер 1989, 368, прим.].

В українських замовляннях числа мають символічне значення. Числа 5, 6, 8 і 9 із символіки замовлянь випадають. Символіка числа “два”, значення парності співвідносяться зі значенням “близнята”, народження яких вважається особливим, віщим знаменням. Число “три” є містким, універсальним символом у людському світорозумінні, його символізація пояснюється кібернетично: це мінімальна кількість повторів, яка сприймається як значущий сигнал, а не шум. Число “чотири” репрезентує чотиричленну горизонтальну модель світу. Символізація числа “сім” спричинена властивістю людської пам`яті миттєво запам`ятовувати й відтворювати не більше семи знаків, воно значить “багато” як усі інші великі числа. Числа у замовляннях виражають якісні, а не кількісні характеристики осіб і предметів, тобто виконують роль атрибутів [Українські замовляння, 273-285].

Частотність вживання в топонімії квантитативів та сакральність окремих чисел може обумовлюватись тим, що в основі категорій мислення й мови лежить бінарна опозиція диференційних ознак, кількість яких у парадигмі не може перевищувати трьох. Три диференційні ознаки породжують лише вісім форм, в одній з яких значення усіх диференційних ознак дорівнює нулю й котрі можна представити як вершини куба, побудованого на осях прямокутної системи координат. Популярність числа п`ять і особливо числа сім може бути пов`язана з тим, що кількість предметів або інших одиниць інформації, які людина здатна одночасно сприйняти й запам`ятати, обмежена обсягом її пам`яті й коливається в межах 7 ± 2 [Miller 1956].

Число 7 ± 2 є, ймовірно, проявом універсальної просторово-часової парадигми мислення й мови. Р. Якобсон писав, що “вибір диференційних елементів у тій чи іншій мові далеко не випадковий і не довільний; навпаки, він управляється законами (або тенденціями) універсального й постійного характера” [Якобсон 1949, 257].

А. Мостепаненко зазаначив, що існує ізоморфізм структур простору й часу та їхнього спрйняття людиною [Мостепаненко 1969, 7], а П. Анохін висунув положення про “вписанність” живого в реальний просторово-часовий фізико-хімічний контінуум. Підпорякованність просторово-часовим особливостям реального довкілля є життєво важливим фактором становлення біологічних систем [Анохин 1970]. Вяч. Іванов висловив думку, що “наявність певної загальної схеми, яку повторюють різні мови, криється у витоках нашої біологічної та психічної організації” [Вестник АН СССР. 1973, № 3, 118].

Е. Мурзаєв [Мурзаев 1996, 96-97] навів одержані різними авторами дані щодо частотності вживання числівників у тюркських топонімічних системах і зробив висновок про активність у тюркській топонімії непарних числівників та про найбільшу, майже повсюдно, вживаність числівників “три” й “п`ять”.

В киргизьких топонімах числівники beş – 5, toğuz – 9, otuz –30, qırq – 40, miñ – 1000 передають не абсолютне, а відносне значення “багато” (див. [Конкобаев 1980, 255]).

01::02::03::04::05::06::07::08::09

на верх страницы::Топонимика Крыма (статьи)::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования