Признаки географических объектов в исторической топонимии Крыма
Передача качеств и особенностей объектов

01::02::03::04::05::06::07::08::09

(7)

Якусь якість чи особливість передають такі слова:

• accı кт., acı тур. кислий, гіркий, неприємний на смак; їдкий, aşı ног. гіркий – мінеральне дж. Аджису біля с. Коккоз, р. Аджису (ліва притока Бельбеку), яр Аджи-Су-Ечі біля с. Коз (вода в яру має гірко-солоний смак), б. Аши-Джилга, с. Аджи-Ґоль;
• açıq кт., тур., aşıq ног. відкритий – пас. Ачик-Мейдан;
• aqar кт., akar тур. проточний, aqar suv кт., akar su тур. проточна вода, akarsu тур. ріка, річка, ручай, арик – б. Агар-Су, водоспад Акар-Су (Учан-Су);
• aqmaz кт., akmaz тур. стоячий (про воду), непроточний, безстічний – б. Акмаз, стр. Акмас, с. Акмоз ~ Акпас;
• asma висячий – г. Асма-Кая (дві назви), пас. Асма-Отлак біля с. Тубенкой;
• calan, пор. кирг. calañ, тур. yalın голий – дж. Джалан-Чокрак;
• çıplaq голий – г. Чиплак-Кир біля с. Керменчік, паг. Чуплах-Сиртлар біля с. Ускют, Чуплах-Хир на г. Демерджі;
• çolaq кт., çolak тур., şolaq ног. сухорукий, людина із скаліченою рукою, каз. şolaq короткий, куций – г. Чулак-Кая у верхів`ї Арпату;
• çürük кт., тур., şirik ног. гнилий; гниль, гнилизна – джерела й річки Чурук-Су ~ Чурюксу, дж. Чурюк-Чокрак, о-в Чурюктюп у Сиваші, с. Чурюк-Алгази;
• çürüm, пор. çürük та кт., тур. çamur грязюка, болото, мул – оз. Чюрюм ~ Шорум (Айґуль) і с. Чорюм, пор.: род. підр. чюрюм у киргизів;
• eksik недолік, нестача; з недоліком, з вадою; неповний – дж. Ексібір-Текнечек біля с. Біюк-Узенбаш;
• fısqa ~ pusqa кт. булька, бульбашка; міхур – дж. Фуска-Чокрак;
• gür пишний, густий; голосний, гучний; великий (про воду, дощ) – дж. Кюр-Чешме;
• gürlük велика кількість (води тощо) – р. Ґурлюк, дж., с. Курлюк-Су, дж. Акагач-Курлю-Чокрак у Байдарській дол., ліс Курлюк біля с. Чавке;
• küyük кт. горілий, küyik ног. гар, згарище; горілий – дж. Ґуюк-Чешме біля с. Ай-Серез, о-в Куюктук у Сиваші (назви Küyük поширені в мікротопонімії Середньої Азії);
• may масло, жир – с. Май-Джелга, пор. назву найродючишої земельної ділянки Май-Тугай між річками Шайтанка та Кашлагач біля Великої Новоселівки в Півн. Приазов`ї, гідроніми Майли-Сай у Киргизії, Майлису у Ферганській дол., оронім Майли в Джунгарії;
• nişan кт., тур. знак, ознака, прикмета; орден; ціль, мішень, nışan ног. мітка, знак, слід, bışañ випалена або різана мітка на морді коня – г., ск. Нішан-Кая (три назви);
• paralanıq що розколюється – ур. Параланик-Кая по дорозі з с. Коз до с. Токлук;
• püsküllü з китицею, з китицями, прикрашений торочками – ск. Пскюллю-Кая (другий уступ хр. Іограф);
• qaçıq що з`їхав, зсунувся, нахилився, пор. також каз. qaşıq, кирг. qaçıq далекий – м. Качик, м., оз. Таш-Качик, г. Качик-Сараман, с. Кашик-Термень;
• qaranlıq темінь, морок, імла, пітьма, темрява – печ. Харанлих-Хоба (нижня з двох печер печ. Кизил-Хоба), шахта Кара-Карних-Туткель на Карабі-Яйлі;
• qarañ кт., karan тур., qarañı кт., karanı ~ karanu тур., qaranğı кт. темінь, морок, імла, пітьма, темрява, qaraña ног., qarañğu дтюрк., харанхуй хмонг. темний; темінь, морок – г. Карани біля Балаклави, печ. Карани-Хоба на Карабі-Яйлі, р. Карань-Узень, ур. Каранди-Чаїр біля с. Коккоз, с. Карань (Карані, Карану; в ньому мешкали греки);
• qısıq кт., ног., kısık тур. здавлений, стиснений – ск. Кизик-Кулак-Кая (qulaq вухо; балка);
• qoqmuş смердючий, протухлий – Когмуш-Кая, уступ хребта Кизил-Кая;
• qoşma кт., koşma тур. додаток, qospa ног. додатковий, казах. суміш; страва їз суміші проса, масла, меду й сиру – ск. Кошма-Кая біля Бахчесарая;
• qotur кт. виразка, вкрита струпом, дтюрк. парша, qotır ног. парша – г. Кутур-Кая, г., дж. Хотир-Хир у верхів`ї Байсу;
• qurşavlı з обручем, з поясом, з кушаком – г. Куршавли-Оба;
• salma тур. проточний (про воду) – б. Салма, дж. Салма-Чокрак-Кічкіне на Карабі-Яйлі;
• sasıq кт., ног., sası тур. гнилий, смердючий – г. Сасик-Бурун, б. Сасик у Судацькій дол., оз. Сасик, с. Сасик-Кият;
• savlıq ~ sağlıq кт., sağlık тур. здоров`я – дж. Савлух-Су (св. Косми та Даміана) у верхів`ї Альми;
• savurğan кт., savurgan тур. марнотратний – дж. Савурган-Су на південь від г. Чатирдаг;
• sert твердий, міцний; суворий, жорстокий, грубий – гал. Серт-Байир біля с. Калимтай;
• sesli, від ses голос, звук, шум – печ. Сеслі-Коба біля с. Камишли;
• sıra кт., тур. ряд, лінія – скелі Сира-Каялар біля с. Токлук;
• sırlı кт., тур. глазурований, емальований, sırlığ дтюрк. розмальований, від sır фарба, якою китайці розмальовували чаші; глазур, полива – ск. Сирли-Кая біля с. Туак, ліси Сирли-Копюр біля с. Кизил-Коба та с. Чавке (köpür міст; пор. також кт., тур. sırlı таємничий, таємний, від sır, -rrı таїна, секрет < араб. rS sirr тс.);
• sıvaş- тур. бруднитися, мазатися; ставати липким, sıvaşık липкий – оз. Західний, Середній та Східний Сиваш;
• sasıq, sızıqlı, від кт., ног. sızıq риса, лінія – кур. Сизикли-Оба;
• şeremet кт., тур. настирливий, балакучий, жвавий, меткий, спритний < перс. , від şir лев; тигр, märd мужчина; чоловік; людина – р. Шеремет-Су (притока Кучук-Карасу);
• tap тур. сила, могутність – б. Тап-Чокрак (притока Альми);
• tartıq кт. витягнений; стягнений; натягнутий – дж. Дардик-Чешме біля с. Ай-Серез;
• taxta кт., tahta тур., takta ног. дошка; дощаний, дерев`яний – с. Тахта-Джамі, Тахта-Сарай, дж. Тахтали-Кішме, Тахтали-Кош;
• taz кт., тур, daz тур. голий, плішивий, лисий, taz ног. парша; паршивий, taz yer дтюрк. позбавлена рослинності, солончакова місцевість, tas тур. голий, безволосий, плішивий – г. Таз-Агармиш, Таз-Оба, Тас-Кая, Тас-Тау, пагорби Тас-Тепе біля с. Ефенді-Кой, дж. Таз-Чокрак;
• temir залізо; залізний – дж. Темір-Чокрак на схилі хр. Темір-Ат, ур. Темір-Каби (пор. qapı ворота), Темір-Чаїр;
• ters кт. протилежний; кривий; неслухняний, непокірний; зворотний бік, дтюрк. неправильний; складний, важкий, teris ног. зворотний бік, виворіт, тэрс хмонг. противний, ворожий – г. Терс, Терс-Топе біля с. Бешуй, Кершітерс біля Судака, дж. Терес-Агач в ур. Бабу, печ. Терс-Коба біля Бахчисарая;
• teşik кт., tesik ног., deşik тур. діра, отвір, пролом; дірявий – камінь Тешік-Таш біля с. Фотісала, кур. Тешік-Баш-Оба (дві назви), ск. Тешік-Кая біля Бахчисарая та с. Уркуста;
• toq ситий, заможний; плотний, густий – с. Ток-Йол(Джол) (yol дорога);
• toqluq кт., tokluk тур., toqlıq ног. ситість; достаток – г. Токлук-Сирт біля с. Коз;
• tuzlu солоний – джерела Тузлу-Чохрахлар у с. Ай-Серез (тепер знаходяться під асфальтовою дорогою);
• yaman поганий – г. Яман-Таш у бас. Бурульчі та Каспани, б. Яман-Таш-Дере біля с. Біюк-Узеньбаш із дж. Яман-Таш-Текнечек, дж. Йаман-Єр-Чокрак;
• yanıq кт., yanık тур. горіле місце; згорілий, горілий – г. Джаник-Бет біля Мокрого Індолу, б. Яник-Сирт біля с. Улу-Сала;
• yaş кт., тур., yas ног. молодий – с. Яшлав (1530 р.), Біюк- та Кучук-Яшлав ~ Яшлавчик (Біюк- та Кучук-Яшдаг), від назви лісу (yaş dağ молодий ліс);
• yel tiygen кт. навітряний – ск. Єльтіґен, скельний уступ Єльтіґен-Майдан із залишками укріплення Єльтіґен та дж. Єльтіґен-Чокрак, р. Єльтеґен-Су (Коз), с. Єльтеґен (Єльтіґен), Кучук-Єльтіґен;
• ’άβροτος дгр. безсмертний, божествений; безлюдний – р. Авората (на схід від Алушти);
• ’αόρτος, -η, -ο [-ος, -ον] невидимий, непомітний – р. Авората;
• λεπρός, -ή, -ό [-ά, -όν] прокажений, пор. тюрк. qotur – г. Лепру біля с. Туак;
• πόντιος, -α, -ο ~ πόντος, -ία, -ον морський – ур. Фондія біля Ялти і Гаспри;
• ψιλός, -ή, -ό[ν] нгр. дрібний; тонкий; голий; не вкритий рослинністю; лисий, дгр. лисий; голий - г. Псілерахі (ράχη гірський хребет, гребінь), пор. також ψηλάς високий.

01::02::03::04::05::06::07::08::09