Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Топонимика Крыма (статьи)

Признаки географических объектов в исторической топонимии Крыма
Передача количества, высоты, глубины и ширины

01::02::03::04::05::06::07::08::09

Добре видно, що в “кольорових” топонімах Криму, не вбачаються жодні символічні чи сакральні ознаки. Вони вказують на природний колір чи відтінок (білий, чорний, червоний, жовтий, синій) географічних об`єктів. Аналізуючи топоніми, слід зважати на те, що прикметники, які означають кольори, можуть входити до складу відображених в топонімії антропонімів або генонімів та етнонімів.

В. Семенов-Тян-Шанський визначив, що в ойконімах російських, білоруських та українських ґуберній відбилися білий (найчастіше), червоний (на другому місці) та чорний (на третьому місці) кольори пейзажних предметів. Білий колір особливо широко представлений в ойконімах Курської та Харківської ґуб., котрим притаманні крейдяні обриви, а чорний – в ойконімах Тульської та Тамбовської ґуб., де існували зарості листяного лісу, який називався “чорним” [Семенов-Тян-Шанський 1924, 149–150].

С. Атаніязов стверджує, що в топонімії Туркменістану прикметники, котрі означають кольори, вживаються не в символічному, а головним чином у їхньому первинному значенні: термін aqqum “білий пісок” вживається щодо незарослих рослинністю пісків, які розносяться вітрами і різко відрізняються від “чорних пісків” – qaraqum, зарослих саксаулом, qızılqum вказує на червоний колір піску в пустелі [Атаниязов 1980, 139].

(2)

Величину, кількість передають такі слова:

  • az, azğana мало; малий, нечисленний; в ойконімії утворюють ряд з означенням köp багато; численний – с. Аз-Отуз, Азгана-Коджалар, -Сіджеут, -Кари : Коп-Ас, Коп-Бешкой, Коп-Кенеґгез, -Кипчак, -Кият, -Копсель, -Кочеґень (Кьоп-Ґючкен), -Отуз, -Сараймін, -Такиль (Кьоп-Такил), -Ойсул;
  • büyük кт., тур., biyik кт., ног., biyük кт. великий; утворює ряд з означенням küçük малий, маленький – г. Біюк-Таушан, Біюк-Еґерек, Біюк-Оба, Біюк-Орман, Біюк-Сирт, Біюк-Сінор, Біюк-Тюз біля с. Олсуй, дж. Біюк-Чокрак, камені Біюк-Ташлар біля с. Туак, р. Біюк-Дере, яр, річки Біюк-Узень, ск. Біюк-Кая, хр. Біюк-Кая (Біюк-Таш, Бойка), с. Біюк-Абай, -Актачи, -Ламбат, -Янкой (та багато інших ойконімів із компонентом Біюк- ~ Буюк-): с. Кучук-Абай, -Алкали, -Бораш, -Єнкой, -Китай, -Кият, -Коджалар, -Кучук-Кой, Кучук-Мін, -Таракташ, -Узень, Узень-Баш, -Яшлав, г. Кучук-Сінор, р. Кучук-Узень (Мікропотам);
  • bay багатий; в деяких ойконімах має значення “великий” – Бай-Онлар : Кучук-Онлар, Бай-Кият та Коп-Кият : Кучук-Кият, Байкоґенлі : Коґенлі-Кият;
  • balaban кт., тур. великий, крупний; велетень; мисливський сокіл, пор. дтюрк. balbal балбал, ритуальний камінь, що символізує людину, тур. pehlivan борець; багатир < перс. pählevan герой, силач, борець – г. Балабан-Кая;
  • çoq кт., çok тур. багато; дуже – дж., оз. Чок-Су, ур. Чох-Чо[к]рах, с. Чок-Бешкой ~ Коп-Бешкой;
  • kiçkene кт., kişkene ног. маленький; трохи – с. Кечкене(Кічкене)-Ель, Кічкіне-Конрат, Кічкіне-Кабан (Кучук-Кабан), г. Кічкіне-Чобан, дж. Кічкіне-Салма-Чокрак;
  • mazallı рослий, високий на зріст, крупний, великий, ног. сильний, великий – ліс Мазалли-Чаїр;
  • qulan кт. великий, просторий, рівний – канава Кулан-Узень, що проводить воду з Массандри на землі сіл Ай-Василь і Дерекой;
  • sağır кт., sagır тур., säğir перс. малий; малолітній < aраб. sağir малий, невеликий; дрібний, – с. Сагир-Ламбат (Кучук-Ламбат), Сагир-Мускум`я (Кучук-Мускум`я);
  • sarman тур. величезний; великий, крупний – узв. Сараман біля с. Мангуш, г. Качик-Cараман;
  • ufaq кт., ufak тур., ufşaq, uvşaq дтюрк. маленький, дрібний – с. Салгир-Ягаси-Уфак-Кемельчі;
  • ulu великий; величезний; високий; видатний – г. Улу-Кир біля с. Сараймін, дол. Улукул, м. Улукол (qol рука; рукав, притока, дтюрк. долина), річки, с. Улу-Узень, с. Улу-Сала, Улукул (Орта-Кісек-Улукул);
  • ülkün кт., üyken ног. великий, величезний, üyken кт. старший – оз. Ількен-Коль на Керч. п-ві, с. Юкен-Калач, Юкон-Мін (пор. Кучук-Мін);
  • μακρ(ο)- нгр. довгий, великий (перша частина складних слів), μακρός, -ά, -ό[ν], μακρύς, -(ε)ιά, -υά, -ύ нгр. довгий, μακρός (вищий ступінь μάσσων) дгр. високий; глибокий – ур. Махроні(й) у с. Біюк-Ламбат, Makrimali в с. Буюк-Озенбаш, с. Маркур, Массандра ~ Марсанда (’άντρο печера, ґрот);
  • μέγας, μεγάλη, μέγα великий, численний – ур. Магабель ~ Мугабелі біля с. Біюк-Ламбат (’αμπέλι виноградник), р. Мегапотам (Улу-Узень), г. Мегабі (яйла Могабі)‚ м. Меганом (νώμος плече), пор. румейські назви дж. Мега-Пігаδ, б. Мега-Тугай, кур. Мега-ту-Оба, Мега-Уба і ск. Мега-т-Хая у Півн. Приазов`ї, ойк. Мегаполіс в Греції;
  • μικρός, -ή, -ό [-ά, -όν] маленький, малий – р. Мікропотам (Кучук-Узень), пор. румейську назву кур. Мкро-т-Уба в Півн. Приазов`ї;
  • πολύς, -λή, -ύ численний; великий – ур. Полаклесія в Лівадії, пор. ойк. Πολύκαστρον, Полімілон в Греції.

Висоту передають такі слова:

  • alçaq кт., alçak тур. низький – м. Алчак (Алчак-Кая), г. Алчак-Кая, Алчак-Кьоз (köz гірський прохід);
  • öksek кт., yüksek кт., тур. високий – г. Оксек біля с. Біюк-Узеньбаш, Уксек-Тепе біля с. Кучук-Кой та с. Узунджа;
  • ψηλός, -ή, -ό нгр. високий – ск. Пселе-Кая ~ Пселя-Кая, г. Псілерахі “Високий хребет” біля Балаклави (пор. також ψιλός голий, лисий), пор. румейську назву узвишшя Псілó-Хая “Висока скеля” біля с. Стила у Півн. Приазов`ї.

Глибину передають такі слова:

  • deren ~ teren кт., derin тур., tereñ ног. глибокий – р. Дерен-Джилга, Дерен-Озен(чік) (притока Бельбеку), оз. Derin göl, б. Терен (притока Біюк-Карасу), р., яр Терен-Їлга, с. Терен-Аїр;
  • tüpsüz безодній; безодня – печ. Топсіз-Коба біля с. Куркулет, Тюпсюз-Хасар на Карабі-Яйлі;
  • βαθύς, -(ε)ιά, -ύ [-εία, -ον] глибокий – затока Батіліман, яр Бати (пор. також кт. batı захід; західний).

Ширину передають такі слова:

  • dar тур., tar кт., ног. вузький, тісний – г., яр Дар-Бугаз (притока Авінди), дж. Дар-Бугаз-Кішме, гірський прохід Дар-Йол на схід від с. Отуз (yol дорога), паг. Тар-Тепе;
  • ince тонкий, вузький – г. Індже-Йоллар біля cелища Токлук (yol дорога), дж. Інча-Су, *İnce suv (Генічеська протока);
  • keñ кт., ног., gen тур. широкий, просторий, вільний безмежний – с. Кентогай (Кентугай);
  • tar кт., ног., dar тур. вузький, тісний – г., яр Дар-Бугаз (притока Авінди), дж. Дар-Бугаз-Кішме, гірський прохід Дар-Йол на схід від с. Отуз, паг. Тар-Тепе.

01::02::03::04::05::06::07::08::09

на верх страницы::Топонимика Крыма (статьи)::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования