Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Топонимика Крыма (статьи)


В. А. Бушаков. СХОДОЗНАВСТВО. – № 21-22. – Київ, 2003. – с. 11-37

ОЗНАКИ ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ`ЄКТІВ В ІСТОРИЧНІЙ ТОПОНІМІЇ КРИМУ

Признаки географических объектов в исторической топонимии Крыма
Информация в географических названиях

01::02::03::04::05::06::07::08::09

Назви географічних об`єктів часто містять у собі інформацію про їхній (1) колір, (2) величину, кількість, висоту, глибину, ширину, об`єм, (3) форму, (4) чистоту води, (5) температуру води, (6) наявність води або її відсутність, (7) якість чи якусь особливість.

(1)

Основними символічними кольорами в культурах різних народів є білий і чорний, котрі утворюють бінарну опозицію, і червоний – колір крові, життя: червоною вохрою в палеоліті фарбували тіло, посипали поховання, фарбували кам`яні знаряддя. В системі кольорів в українських замовляннях золотий, що охоплює пурпуровий, ясно-червоний, оранжевий і жовтий, є кольором сакральності, верховенства й чудесності й поєднується з різними атрибутами влади, царственості, особливої магічної сили; білий колір також “священний”, але не “царський”, а “жрецький”; червоний колір наділяється магічною силою, символізує красу; чорний колір символізує хтонічні сили [Українські замовляння, 263-273].

В культурі монгольських народів білий колір втілює в собі щастя, добробут, чистоту й шляхетність, пошану й високий стан у суспільстві: на білу повсть садовили молодих у весільному обряді, високо цінувалися тварини білої масті, родова знать називалася цагаан яс “біла кість”, на відміну від простого люду – хар яс “чорна кість”; з чорним кольором пов`язане все зле, темне, люте, нещасливе; синій колір (хöх) асоціюється з небом і символізує вірність, вічність, сталість; червоний колір (улаан) – символ радості, жовтий (шар) – любові й милосердя, золото (алтан) символізує початок усього сущого [Жуковская 1988, 158-164].

В азійських кочовиків у давні часи існувало символічне позначення сторін світу кольорами: південь – qızıl червоний, північ – qara чорний, схід – kök, захід – aq білий, зеніт – sarı жовтий, - яке було замінене лінійно-просторовою орієнтацією. Кольорові означення дуже поширені в тюркському ономастиконі (антропонімії, етнонімії, топонімії, фіто- та зоонімії) і соціальній термінології. Прикметник qara, крім основного значення “чорний”, має ще додаткові значення – “великий”, “крупний”, “рясний”, “численний”; “головний”, “великий”, “могутній”, “сильний”; “чистий” (пор. бур. хара уhан чиста вода, букв. чорна вода); “простолюд, чернь”. Крім прикметників qara, aq, kök, sarı та qızıl, в тюркській ономастиці широко вживається прикметник ala пістрявий [Кононов 1978]. За підрахунками О. Молчанової, більше 14% тюркських топонімів Гірського Алтаю містять у собі “кольоровий” прикметник; найуживанішими є qara, aq і sarı [Молчанова 1986].

В топонімії Криму представлені такі прикметники, що називають кольори:

  • aq кт., ног., ak тур. білий, світлий – г. Ак-Тобе, Ак-Топрак, м. Ак-Бурун, ск., с. Ак-Кая, р. Ак(Ах)-Метек, с. Ак-Мечеть, Ак-Мечеть-Найман, Ак-Таш (два ойк.), оз. Актаське, дж. Ахташлар, джерела Ак-Чокрак, с. Ак-Чокрак, Ак-Кую-Бітак, Ак`яр, руч. Аксу, р. Аксу-Дере; входить до складу антропонімів і генонімів, відображених у топонімії: г. Акбулат-Оба, с. Ак-Кульчук, Ак-Леїз, Ак-Мелез, Ак-Монай, Агоджа, Ак-Коджай, Актай, Ак-Чора, Ак-Шеїх;
  • aqça кт., akça ~ akçe тур. білуватий, білястий; гроші, монета – лука Акча-Коль;
  • boz сірий; сивий (про масть), пор. каз. boz ковила – с. Боз, Боз-Джайчи(Яйджи), Бозгана;
  • çal кт., тур., şal ног. сивий; чалий; сірий, пор.тур. çal тур. гола вершина, болг. чал висока гірська вершина, вкрита травою; полонина – г. Чалкая, с. Чалгари, Чалтемір;
  • çubar рябий; пістрявий – камінь Чубар-Таш, пас. Кой-Чубар біля с. Юкари-Тайган;
  • kök кт., ног., gök тур. синій, блакитний; небо; небосхил; небесний, пор. хмонг. хöх синій, блакитний; сірий, сивий (про масть); смуглявий; входить до складу відантропонімних та відоронімних ойконімів – г. Кок-Чокрак, ліс Кок-Чокрак біля с. Камишли, с. Коккоз, Кокколуз, Кокташ, Коктебе, Коктебель, Коктана, Коктеїн, Кокчора-Кият;
  • mavı кт., mavi тур. синій; блакитний, mavi перс. водяний; блакитний < араб. māviyy водяний; блакитний – пас. Су-Мави-Оба біля с. Соллар;
  • qan кт., ног., kan тур. кров – гал. Кан-Чокрак біля с. Мангуш, б. Кан-Джилга на Карабі-Яйлі, дж. Канджилга, ск. Кан-Кая (Гемата-Кая ~ Емата-Кая – нгр. α‘ίμα, -ατος, дгр. α‘ίμος, -ατος кров);
  • qanlı кт., ног., kanlı тур. закривавлений, у крові; кривавий, кровопролитний; кревний – б. Канли-Дере біля Бахчисарая, лощина Ханли-Джилга на Карабі-Яйлі, оз. Канли-Ґоль, Канли-Тіп на Яйлі;
  • qara кт., ног. kara тур., хар хмонг. чорний, темний; прикметник широко вживається в (1) топонімії, (2) антропонімії та (3) етнонімії: 1) г., м. Кара-Бурун, г. Кара-Баїр, Кара-Даг. Кара-Коба, паг. Каратав, г., кур. Кара-Оба (кілька назв), хр. Караколь, Кара-Оба, дж. Кара-Кишла на г. Аранча біля с. Шелен, Каракумлар у верхів`ї Арпату, Кара-Чокрак, р. Каракунґа (Каракунда), с. Кара-Ґоль, Кара-Баг, Кара-Кую; 2) с. Карабай (чотири ойк.), Кара-Годжа, Кара-Гасан (Кара-Сан, Карсан), Кара-Гурт (пор. каз. qaraqurt каракурт (отруйний павук), Кара-Джанай, Каралез, Кара-Мустафа, Кара-Орлюк, Кара-Софу, Кара-Чора, Тоткара; 3) с. Каралар, Бешевлі(Бешуйлі)-Каралар, Кара-Кипчак, Каралар-Кипчак, Кара-Кият, Кара-Меркіт, Кара-Мін, Кара-Седжеут;
    qızıl кт., ног., kızıl тур. червоний – г. Кизил-Бурун, Кизил-Таш (п`ять назв), Кизилтопраги-Бурунун-Каяси біля с. Коз, г., ск. Кизил-Кая (кілька назв), ск. Кизил-Байир біля с. Дуванкой, Кизилтарин-Кая, паг. Кизил-Ор біля с. Чавке, колодязі та с. Кизил-Кую, оз. Кизил-Яр, яр Кизил, с. Кизил-Бай, Кизил-Мечеть, Кизил-Таш (три ойк.);
  • quba ~ qube кт. сіруватий; бурий (про масть корів, волів), quba ног. багровий; бурий (про масть корови), кирг. білий; блідий; попелистий, дтюрк. колір між червоним і жовтим (можливо, з цим прикметником пов`язані назви кипчаків - кумани та половці), qubañ кирг. світло-жовтий, жовтуватий, хув(ан) хмонг. бурштин; бурштиновий – ск. Хуба-Кая біля Ореанди, Куба-Таш, Куба-Тепе, г. Куба-Бурун, паг. Куба-Тир біля с. Коз;
  • sarı кт., тур. жовтий, ног. жовтий; рудий; білявий, sarığ ~ sarıq дтюрк. жовтий, шар хмонг. жовтий; рудий; білявий – г. Сарикая, р. Сарису (притоки Альми та Біюк-Карасу), оз., с. Сариґоль ~ Сариколь, дж. Сари-Таш, с. Сари-Чакмак;
  • yeşil зелений – оз. Єшіль-Коль, ур. Єшіль-Богаз біля Бельбекських Воріт;
  • ’άσπρος, -η, -ο нгр. білий < лат. asper шершавий; гострий на смак, пор. нгр. ’άσπρο[ν] білий колір, дрібна монета < лат. asperum некарбований метал (у зливках) – с. Гаспра, г. Гаспра-Кая, пор. ойк. Аспропіргос у Греції;
  • ’ερυθρός, -ά, -όν червоний – г. Іріта-Кая в бас. Чорної, ур. Іріта в Алушті, пор. ойк. Ерітре в Греції;
  • κόκκινος червоний – ур. Кокенхома (нгр. χώμα земля), пор. румейський апелятив чапóхма жовта глина, відображений у назві двох курганів, балки й села Чапохма (нині Федорівка) в Півн. Приазов`ї, а також румейські назви місця купання Кóтню-та-Хая “Червона скеля” на р. Кальміус у с. Заможне (Чермалик) та паг. Кóчну Джап “Червоний пагорб” (кт. cap косогір, схил гори) в с. Кременівка (Чердакли);
  • λευκός, -ή, -ό[ν] білий, світлий, пор нгр. λεύκα ~ λεύκη срібляста тополя, λεύκων місце, засаджене сріблястою тополею – яр Левка в с. Буюк-Озенбаш, пор. оронім Λευκά ’όρη на Кріті;
  • μέλας, μέλαινα, μέλαν чорний – маєток Мелас, ур. Меля в с. Біюк-Ламбат;
  • σταχτερός, -ή, -ό попільний, сірий – г. Стактарі.

01::02::03::04::05::06::07::08::09

на верх страницы::Топонимика Крыма (статьи)::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования