Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Теоретические основы топонимики Крыма


Роль географических терминов в образовании топонимов Крыма
термины обозначающие населённые пункты

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

В Монголії з метою переведення кочовиків до осілого життя ведення тваринницького господарства окремими сурі-стійбищами (суурин селище, село (пор. кримські ойконіми Біюк- та Кучук-Сюйрен(Сіврен), Таш-Баскан-Сюйрен (Таш-Баскан-Кой), Сюйрен-Сарай ~ Сіврен-Сарай) переводили на ланкову систему, на хутори-хесеги (хэсэг частина, кусок; ґрупа), де, крім кількох житлових будинків, мали бути клуб, лазня та їдальня [Кривель 1988].

В гірській частині півострова назви християнських сіл утворені від терміна sala село, котрий виступає і як топоформант: Ескі-Сала ~ Ескі-Саладжик ~ Саладжик [Книга путешествия, 38-42] (нині частина Бахчисарая – Старосілля), Сала, або Суук-Сали, Біяс-Сала, Бугаз-Сала, або Ходжа-Сала, Емір-Сала, тричі Єні-Сала, Кучук-Сала, Мачик-Сала, Рамазан-Сала, Султан-Сала, Улу-Сала та двічі Фоті-Сала. Кримськотатарське, чуваське sala та марійське сола походять від слов`янського терміна село [Бушаков 1985; Федотов 1988].

Ойконіми з топоформантом –кой (köy село < перс. ÉwK kuy квартал, вуличка, провулок) зосереджені в основному в південно-західній частині півострова. Цей формант, характерний для ойконімічних систем Туреччини та Криму, потрапив до останнього з османським завоюванням.

У передгірських Сімферопольскому та Феодосійському повітах зосереджені ойконіми з топоформантом –ель / -елі. О. Бертьє-Делаґард зазначив, що “елі – значить поселення, житло, вельми поширена приставка до назв сіл поблизу Карасубазара, Старого Крима і взагалі у східному Криму” [Бертье-Делагард 1914, 24].

У степових Євпаторійському та Перекопському повітах, населених ногайцями, кількість ойконімів з цим топоформантом зовсім незначна. Згідно зі списками кримських сіл 1805 та 1865 років з 95 ойконімів з формантом -ель / -елі знаходилися відповідно 43 в Сімферопольському:

  • Ага-Елі, Агач-Елі, (Г)аджи-Елі, Аджи-Елі-Кипчак, Ана(й)-Елі, Анакой-Елі, двічі Аталик-Елі, двічі Бакчі-Елі, Бекі(Бікай)-Елі, Барак-Елі, Беш-Ель, Біелі ~ Біель, Джангарель, Діван-Елі, Ібраш-Елі, Ідеш-Елі ~ Едіш-Елі ~ Єдішел, Кази-Біель, Кази-Елі, Кир-Елі, Кирда-Елі, Коджук-Елі, Колумбет-Елі, Кочкар-Елі, Мулла-Елі, Мусаджи-Елі, Отеш-Елі, пор. Отеш Є, Сарчи-Елі, пор. Сарчи-Кият С, Тавель (Дагелі у списку 1783 р.), Тереклі-Елі, Тубен(Тюбен)-Елі, Улан-Елі, Черкез-Елі, пор. Черкез Є, Черкез-Тобай Ф та Черкез-Керман С, Чокур-Елі, Шеїх-Елі, Джага-Шейх-Елі, Чокракли-Шейх-Елі, Яман-Йоль-Шейх-Елі, Ескі-Елі ~ Ескі-Ель) та 34 у Феодосійському повіті (Агиб-Елі, Аджи-Елі, Аргамак-Елі, Арма-Елі, Аталик-Елі-Бешкуртка, двічі Бакчі-Елі, Біелі, Боран-Елі, Да(в)ут-Елі, Джилкеджи-Елі, Джума-Елі, Есен-Елі, Кой-Елі, Крим-Елі (соляний промисел на Арабатській Стрілці), Мулла-Елі, Орта-Елі, пор. Орта-Юрт Ф, Ортель, Джанкой-Ортель, (О)ромаш-Елі, Сеїт-Елі, Сіїт-Елі, Булагая-Сеїт-Елі, Чокур-Сеїт-Елі, Суїн-Елі, пор. Суїн-Аджи СС, Темеш(Отеміш)-Елі, пор. Темеш ЄФ та Темеш-Асс Є, Ханин-Елі, Челебі-Елі, Шейх-Елі, пор. Шейхлар ЄП, Тамак-Шейх-Елі, Тереклі-Шейх-Елі, Тузла-Шейх-Елі). На долю ж степових Євпаторійського та Перекопського повітів таких ойконімів припадає відповідно лише 11 (Бай-Елі-Чонгурчи, Бурун-Елі, Ібраш-Елі, Кальф-Елі ~ Халфелі, Качкин-Ель, двічі Мамбет-Елі, Султан-Елі, двічі Улан-Елі, Есен-Елі-Каспорю) та 7 (Девлет-Елі, Мулла-Елі, Муллалар-Елі, Муллалар-Елі-Тама-Іляк, Черкез-Елі, Шейх-Елі, Ташли-Шейх-Елі, Чокракли-Шейх-Елі.

Ойконіми з формантом –ель походять, як правило, від імені або титулу особи, в залежності від якого знаходились мешканці селища: у фірмані Селім-Ґірея підданці хана йменуються хан-елі, а підданці беїв – кошун та ель [Лашков 1897, 29-30], пор. санскр. viç місце проживання; община; плем`я, народ; мн. підданці (відповідає слов`янському âüñü).

Скорочення назв мов

аз. - азербайджанська
алб. - албанська
араб. – арабська
аромун. - аромунська
балк. - балкарська
башк. – башкирська
болг. – болгарська
гаг. - гагаузька
дгр. – давньогрецька
дтюрк. – давньотюркська
іт. - італійська
кб. – карачаїво-балкарська
кт. – кримськотатарська
каз. – казахська
калм. – калмицька
карач. - карачаївська
кирг. – киргизька
крум. - кримськорумейська
лат. – латинська
нгр. – новогрецька
ног. – ногайська
осет. - осетинська
перс. – перська
рум. – румунська
рос. – російська
сх. - сербохорватська
тур. – турецька
турк. - туркменська
укр. – українська
чув. - чуваська
уг. - угорська
хмонг. – халха-монгольська

Інші скорочення

б. - балка
г. – гора
гал. – галявина
гідр. - гідронім
дж. – джерело
дол. – долина
кад. – кадилик
кайм. - каймакамство
кур. – курган
м. - мис
оз.- озеро
ойк. - ойконім
паг. – пагорб
пас. – пасовище
п-в – півострів
печ. – печера
півн. - північний
пл. – плем`я
р. – ріка, річка
р-н - район
руч. - ручай
с. – село, селище
св. - святий
ск. – скеля
сп. - список
ст. - старий
стр. – струмок
тс. – те саме
узв. – узвишшя
ур. – урочище
ущ. – ущелина
хр. - хребет
чол. – чоловічий

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

на верх страницы::Теоретические вопросы крымской топонимики::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования