Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Теоретические основы топонимики Крыма


Роль географических терминов в образовании топонимов Крыма
термины, обозначающие искусственные построки

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

  • suv кт., ног., дтюрк., su, -yu тур., sub, suğ дтюрк. вода; ріка; водоймище – р. Суботхан, Су-Індол, Су-Учхан, Ак-Су, Аксу-Дере, Батанин-Су на г. Демерджі, Єльтіґен-Су (Коз), Йохаган-Су, Біюк- та Кучук-Карасу, Кара-Су, Сари-Су, Сарису, Танасу, Токсан-Су, Учан-Су, Хари-Су, Чурюк-Су (кілька гідронімів), Шеремет-Су, водоспад Учан-Су, б. Алексу, Бай-Су, Суан-Сулар (притока Улу-Узені на схилі г. Урага), дж. Су-Аханде, Авраму-Хурлу-Су, Аксу, Алмалих-Су, Догдан-Су, Ескі-Койнун-Су на г. Демерджі, Курлюк-Су, Лахтекнін-Су, Монаготра-Су, Муалімі-Су, Савлух-Су, Саурган-Су, Суат-Су, Сунґу-Су, Суук-Су (поширений гідронім), Уйянен-Су на березі Каспани, Чок-Су, Qarçığanıñ suvu в с. Буюк-Озенбаш, мінеральне дж. Аджи-Су біля с. Коккоз, дж., р. Ескі-Койнун-Су, кол. Саних-Су, Сіміоннун-Кую-Су, руч. Суук-Су, Чаїн-Су, місцевість Шурум-Суюси біля р. Шелен, с. Алсу(й), Суук-Су, Теміз-Су;
  • suv baş кт., su başı тур. джерело – р., с. Субаш, г. Су-Баши біля с. Чавке, с. Кара-Субаш;
  • suvat кт., тур., suat ног. водопій – дж. Суат (кілька назв), Суат-Дере, Суат-Су, Суатин-Чокрак, Хазан-Суат, Чабан-Суат, б. Бююк-Суат у верхів`ї Зуї, Катрал-Суат (притока Качі), р. Суат на Карабі-Яйлі, руч. Куви-Суат (притока Гуви), яр Суат, Суатлар (Suvatlar);
  • suvlu кт., sulu тур., suvlı ног. з водою, водний; соковитий; водявий; рідкий - б. Сулу-Дере біля с. Уркуста та біля с. Отуз, дж., пас. Сулу-Дере біля с. Ай-Серез, печ. Сулу-Коба (дві назви), Сувли-Коба біля Бахчисарая;
    suvluq кт., suluk тур. поїлка для птахів – дж. Сулух-Оба на Карабі-Яйлі;
  • tamaq кт., ног., дтюрк., tamağ, tamğaq дтюрк. горло; гирло, damak тур. піднебіння – с. Тамак, Тамак-Киргиз, Тамак-Шейх-Елі, Алма-Тамак, Бельбек-Тамак, Кил-Тамак;
  • tekne кт., тур. корито, цебер, чан, кадіб, tekene ног. дерев`яне корито, ночви для прання білизни (в топонімії Криму термін має значення “джерело”) – дж. Текне (кілька назв), Текне-Чокрак під горою Текне, Ала-Буха-Текне біля с. Кучук-Узеньбаш, Беш-Текне, Мітіс-Текне на схилі г. Мітіс біля сел Узунджа та Упа, Мула-Усеїн-Текне, Панія-Текне (поруч із джерелом Панія-Чокрак), Яман-Таш-Текне;
  • tekneçek джерельце – дж. Борчи-, Ексібір-, Ільча-, Харавли- та Хвелі-Текнечек біля с. Біюк-Узеньбаш, Бурма-Текнечек у б. Бурма-Дере, Яман-Таш-Текнечек у б. Яман-Таш-Дере; вимиті водою “ванночки” Текнечіклер в горах біля Ай-Сереза (в них купалися діти);
  • tıynaq кт. ставок, загата; калюжа, гаг. гребля; ставок, водойма (кт., ног. tıy- загатити; спинити, пор. tın- дтюрк. дихати; відпочивати; заспокоюватися, кт. припинятися, ущухати; відстоюватись (про рідину), кирг. tun- стати прозорим, відстоятися (про рідину) – оз. Е(н)ґіс-Тинах на Карабі-Яйлі, канава Яртинах біля р. Ворон, луг Лахлин-Тинах та оз. Еґіс-Тинах, утворене р. Малбай, кол. та ур. Тинак-Баш-Кую біля с. Ай-Серез, пор. урумські назви балок Тийнагин-Тарама та Халфатинаг у Півн. Приазов`ї;
  • uçansuv ~ suv-uçqan водоспад, водограй, букв. “летюча вода” – водоспад, р. Учансу (Кремастó-Нерó), Су-Учхан (Кизил-Хоба) у Криму, пор.: невеликий водоспад Учансу біля с. Карбалія в Буджаку.

Терміни, що називають житло, селище, укріплення, реліґійну споруду

Особливе місце у формуванні ойконімів другого ряду належить термінам, що називають житло, селище, укріплення, реліґійну споруду:

  • ev, üy дім (Бешев ~ Бешуй СФ (літери Є, П, С, Ф та Я після ойконіма вказують на повіт, в якому знаходилось відповідне село – Євпаторійський, Перекопський, Сімферопольський, Феодосійський та Ялтинський),
  • avul аул, село (Баш-Аул, Каз-Аул та Орта-Аул Ф), el, köy і sala село,
  • caylaq ~ caylav, yayla літовище (Джайлав ЄФФ),
  • qışlaq ~ qışlav зимовище (Кишлав Ф),
  • otar хутір (Отар ЄЄППС, Отарчик ЄП; Евлія Челебі свідчив, що в Криму було “1600 сіл та шість тисяч отарів, тобто чіфтліків” [Книга путешествия, 45] – тур. çiftlik значить “маєток, садиба, хутір, господарство”),
  • yurt дім; селище (Ескі-Юрт С, Джафар-Юрт, Орта-Юрт Ф),
  • kermen, qale, qastel фортеця (Інкерман С, Менґермен Ф, Черкез-Керман С, Манґуп-Кале, Чуфут-Кале, Костель ЄП, Костель-Серафимівська Я),
  • ordu ханська ставка, військовий табір (Ескі-Орда С),
  • дтюрк. rabat, ribat рабат, караван-сарай, тур. ribat житло дервішів, перс. rebat подвір`я, безкоштовний караван-сарай (Рібат ~ Арабат Ф),
  • mescit мечеть (Ак-Мечеть ЄС),
  • tekiye ~ tekke, zaviye монастир дервішів (Ірак-Текьє у Кефінському кад., Зуя ~ Зює С),
  • imaret благодійний заклад (при Сельджукідах та в Османській імперії) (с. Імарет ~ Емарет Ф).

Термін qabaq аул присутній в назві кадилика Беш-Кабак “П`ять селищ”, до якого входили такі села:

1. Шаг-Мурза, 2. Тах-Кят, 3. Ельбузлу, 4. Отуз, 5. Другий Отуз, 6. Кабакташ.

Термін qabaq селище, село широко вживається в карачаєво-балкарській топонімії: Oğarı qabaq “Верхнє селище”, Töben qabaq ”Нижнє селище” [Хапаев 1990, 37].

До складу 25 кримських ойконімів, наведених у списку 1783 року, входить термін kesek кусок:

  • Азамат-Ага-Кесек, Белбек-Бахтіар-Кесек, Белбек-Орта-Кесек, Каплан-Ага-Кесеґі, Сали-Бей-Кесек, Сарай-Кесек та Сейманлер-Кесеґі (Сейманлар у сп. 1805, Сейманларкой у сп. 1865 р.) у Бакчесарайському кад., Актаджи-Кесек, Ескендер-Юкари-Кесек (також Ескедер-Ашаги), Кият-Бакаджик-Кесек, Кият-Онджи-Кесек, Кият-Пазарджик-Кесек, Кият-Сарай-Кесек, Сари-Хафис-Джарман-Кесеґі, Сари-Хафис-Сарай-Кесек та Сари-Хафис-Татар-Кесек в Акмечетському кад., Аблан-Ілґері-Кесек (також Аблан, Другий-Аблан), Джума-Кесеґі-Лак та Тали-Кесеґі-Лак (також Беш-Ойлу-Лак, Дюрт-Ойлу-Лак, Карагаджи-Лак) в Ташлицькому кад., Кази-Аскер-Кесек (Казиаскер у сп. 1805, Кади-Ескер-Кой у сп. 1865 р.) в Зуїнському кад. Акмечетського кайм., Ґері-Кесек-Айтуган та Орта-Кесек-Айтуган в Борулчанському кад. Карасубазарського кайм., Булюк-Кесек (також Булюк-Гаджи) в Бойнацькому кад., Ікі-Кесек-Ташли та Учкесек в Шейхельському кад. Козловського кайм. Компонент –Кесек / -Кесеґі можна зіставити з чуваським топоформантом –каси (чув. касǎ вулиця, окіл, квартал, край села, виселок; частина), представленим в ойконімах Анат-Каси-Марково, Великі Абакаси, Вурман-Каси (двічі), Лапра-Каси, Молгач-Каси, Ніс-Каси, Нові Шімкуси, Хир-Каси та Ядрін-Каси [БСАМ, карта 42-43]. Продолжение на следующей странице...

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

на верх страницы::Теоретические вопросы крымской топонимики::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования