Роль географических терминов в образовании топонимов Крыма
греческие и тюркские термины гидрографии Крыма

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

• cur-cur імітація дзюрчання води - водоспад Джурджур, ск. Джунджурка, дж. Джунджурка-Чокрак;
• çeşme кт., тур., keşme ~ kişme кт. джерело; фонтан; водоймище < перс. èmvC çäşme ~ çeşme джерело – дж. Чешме, Чешмечік, Чешме-Чокрак, Ай-Ян-Чешме, Дардик-Чешме, Джамі-Чешме, Кáліца-Чешме, Кучарі-Чешме (пор. Кучарі-Чокрак), Кюр-Чешме, Малаперза-Чешме, Манджиль-Чешме, Миших-Чешме, Сарай-Чешме, Сідзян-Чешме, Суюнин-Чешме, Таш-Чесме, Таш-Чешме, Хібус-Чешме, Чемер-Чешме, джерела (фонтани) Алі-Устанин-Кешмесі, Буюк-Кешме, Джамі-Кешме та Лаконез-Кешме в с. Ай-Серезі, Тирма-Кешм г. Чішма-Кая біля с. Коджасала;
• çıñrav, пор. каз. şıñırau глибокий колодязь; урвище – б. Чонрав, р. Чонґрав (ліва притока Салгиру), с. Ак-Чинрау, Кизил-Чонрав (тепер Красна Поляна), Чонрали в Шейхельському кад.;
• çoqraq кт. джерело, şoqıraq ног. струмок; джрело, cokrağan тур. (бурхливе) джерело; з терміном çoqraq у Криму пов`язано багато топонімів гідронімів та ойконімів – б., дж., с. Чокрак, с. Аділь-Чокрак, Аєн-Чокрак, Азіс-Чокрак, Чокрак-Баб[а]чик, Чокракли-Шейх-Елі, Арпат-Чокрак, Бор(Бал)-Чокрак, Керлеут-Чокрак, дж., с. Акчокрак, Атим(Адим)-Чокрак, Балабан-Чокрак, Балта-Чокрак, Бахча-Чокрак, Баш-Чокрак, Кара-Чокрак, Керінчік-Чокрак, Тобе-Чокрак, дж. Ай-Йорі-Чокрак, Ай-Фімі-Чокрак, Акагач-Курлю-Чокрак, Акчокрак, Алакат-Чокрак, Алмалих-Чокрак, Альбачу-Чокрак, Арабачилер-Чокрак, Ат-Чокрак, Бекір-Ахаїн-Чокрак, Бербер-Богаз-Чокрак, Бікжересін-Чокрак, Біюк-Чокрак, Борчу(Бурчу)-Чокрак, Вакуфин-Чокрак, Верес-Чокрак, Вересін-Чокрак, Вірсін-Чокрак, Гафар[н]ин-Ґозю-Чокрак, Джалан-Чокрак, Джан-Суда-Чокрак, Донґуз-Чокрак, Ейсат-Їлгаси-Чокрак на г. Чатирдаг, Ейсатин-Чокрак, Єльтіґен-Чокрак, Істефан-Чокрак, Йаман-Єр-Чокрак, Кар-Чокрак, Кара-Чокрак, Карагач-Чокрак, Каракач-Чокрак, Каракере-Чокрак, Каранак-Чокрак, Карасахал-Чокрак, Кашка-Чокрак, Кая-Чокрак, Кизилтарин-Чокрак, Кишлалар-Чокрак, Коваклар-Чокрак, Котла-Чокрак, Кроку-Чокрак, Кульґур-Чокрак, Курпія-Чокрак, Кусофля-Чокрак, Кучарі-Чокрак (пор. Кучарі-Чешме), Лопань-Чокрак, Манастир-Чокрак, Мемет-Чокрак, Менар-Ханин-Чокрак, Мурза-Чокрак, Нане-Чокрак, Оксія-Чокрак, Осман-Кош-Чокрак, Павло-Чокрак, Панія-Чокрак, Папас-Чокрак, Паша-Чокрак, Пічен-Аїр-Чокрак, Пугаца-Чокрак, Пугача-Чокрак (Пугацанин), Саджин-Чокрак, Салкин-Чокрак (Сахлин-Чокрак), Салма-Чокрак, Саритма-Чокрак (Сиртма-Чокрак), Саурган-Чокрак, Сельбі-Чокрак, Сохах-Чокрак, Суан-Чокрак, Суатин-Чокрак, Сюрмен-Чокрак, Табан-Чокрак, Тал-Чокрак, Талхан-Чокрак, Тас-Чокрак, Ташарби-Чокрак, Таштан-Чокрак, Тау-Чокрак, Таушан-Чокрак, Текне-Чокрак, Темір-Чокрак, Тузлу-Чокраклар, Улухлу-Чокрак, Умер-Чохрах, Уркуті-Чокрак, Усаклик-Чокрак, Усеїн-Баїн-Чокрак, Філін-Чокрак, Фунтук-Чокрак, Фундукли-Чокрак, Фурун-Чокрак, Хайрахташ-Чокрак, Халіль-Чокрак, Хачи-Чокрак, Чадир-Чокрак, Чапчах-Чокрак, Черкес-Чокрак, Черкесін-Чокрак, Чешме-Чокрак, Чіклеук-Чокрак, Чінґін-Алан-Чокрак, Чобан-Чокрак, Чуюн-Чокрак, Шарбан-Чокрак, Юртун-Чокрак, Юсуф-Чокрак, Янис-Чокрак та інші;
• eşme кт., тур. (від eş- рити, копати) джерело, мілке водоймище – хр. Ешме на Карабі-Яйлі;
• köbke, пор. монг. köbke, хмонг. хöвд, гаг. kaf мох, також кирг. küpkö місце у лівій половині юрти (біля дверей) для новонароджених ягнят і козенят, башк. köpkä загородка для дрібної худоби; комірка, також тур. göb скупчення води в заглибинах, турк. köv лощина, яр, кирг. köv яма < перс. wG gou яма, турк. kövek виїмка, заглибина; діра; дупло; печера; нора, від köv- рити, копати; підмивати, розмивати (знизу), кирг. köböö ~ köbööl вимоїна, нора у березі, заглибина у березі, хмонг. хöв глибоке місце у воді, глибина – заболочена місцина Хамишин-Кобкесі та джерела Кобкебаглар і Кіч[к]іне-Кобке біля р. Шелен (kiçkene малий), яр Кобкі (впадає у Біюк-Карасу), р. Копкелер-Чешме біля с. Коз;
• göl кт., тур., köl ног. озеро, водоймище – оз. Алексі-Ґоль, Горза-Ґоль, Джереклі-Ґоль, Когуй-Ґоль, Сари-Коль, Тархан-Ґьоль (Кият), Ташли-Ґоль, Усеїн-Аджи-Ґоль, Амбар-Коль, Єшіль-Коль, Камишли-Кьоль на Бабуган-Яйлі, Япрах-Коль, дж. Шмалаколь, луг Акча-Коль, Караколь, Токай-Коль, ур. Коль, Барак-Коль(Ґьоль), г. Хариколь-Кая на Карабі-Яйлі, Хриколь-Бурун, с. Бараколь, Єніколь, Кара-Ґоль, Коль-Алчин, Сариґоль, Тузколь;
• köz кт., ног., göz тур. око; джерело – дж. Козлер біля с. Кореїз, Гафарин-Ґозю-Чокрак, Узенін-Козю у верхів`ї Бельбеку, Чокрак-Ко[к]коз біля с. Баксан, руч. Алаґьоз;
• maylı (пор. кт., ног. maylı жирний, масний; родючий, також кт., тур. meyil схил, схилок, похил, тур. meyilli похилий, спадистий, нгр. μάλη пахва і каз. qoltıq пахва; захищена од вітру гірська долина; затока) – дев`ять розподільчих пристосувань у с. Деґерменкой: Ашага-Майли, Орта-Майли, Кішме-Майли, Муртаза-Майлі, Улгар-Майлі; канава Гаврамалі в Партеніті, ур. Makrimali в с. Буюк-Озенбаш, Майла в с. Ай-Серез, р. Майле (притока Бельбеку), пор.: р. Майли-Сай у Киргизії, Майлису у Ферганській дол., хр. Майли в Джунгарії;
• özen кт. ріка, ног., каз. долина, пор. каз. özek лощина, протока, русло ріки, дтюрк. özäk вузький прохід у горах, ущелина – р. Узень в Узунджийській ущ., Біюк-Узень біля с. Коз, Біюк-Узень – назва Качі вище її притоки Пісари, яр Біюк-Узень у Байдарській дол., р. Кучук-Узень (Мікропотам), р., с. Улу-Узень, р. Казикли-Узень (Буюк-Озень, Чорна), Кара-Узень, р., с. Куру-Узень (Ксеропотам), р. Каяли-Озень, Коба-Озен, Кок-Таш-Узень (Камишлик-Су), Кушень-Узень – витік Арпату, Махаїл-Озен, Орта-Узень, Панан-Ян-Узень – витік Арпату, Панія-Узень, Ускют-озен, Церік-Узень, Шелен-Озен, б. Менерлі-Узень, Сельбі-Узень у с. Коперлікой, Софук-Узень – витік Улу-Узені біля Алушти, Шапка-Узень біля г. Шапка-Кая, Юкари-Озень, дж. Узенін-Козю, рукав Теміар-Узень у верхів`ї Бал-Алми, руч. Шушкулар-Узень (Сіаміс), ущ. Алмалих-Узень, яр Куенташ-Узень;
• özenbaş кт. верхів`я ріки, витік – Узен-Баш - один з двох витоків річки Улу-Узень біля Алушти, Узень-Баш – місцева назва верхів`я Стилі, Узень-Баш – витік Бельбеку, с. Узень-Баш, Біюк- та Кучук-Узенбаш, Узенбашчик, Чамли-Узенбашчик;
• qarasuv джерельна вода; ріка, що живиться джерельною водою; джерело; стояла вода, karasu тур. вода, що тече повільно, пор. карач. qara suv джерело і балк. şaudan ручай < осет. swadon ~ sawædon(æ) джерело, ручай, від saw чорний і don вода; від терміна походять численні гідроніми на Алтаї, в Середній Азії, Казахстані та Ірані – дж. Карасу-Баши, р. Біюк- та Кучук-Карасу, місто Карасу-Базар, пор.: р. Мавронері “Чорна вода” у Греції, оз. Хар Ус нуур у Монголії (хмонг. хар чорний, ус вода, нуур озеро), хмонг. Хар мöрöн Амур, букв. “Чорна ріка”;
• quyu кт., kuyu тур., колодязь; шахта, яма, quyı ног., quduğ, quyuğ дтюрк. колодязь – кол. Артна-Кую, Деніз-хуюсу на городищі Ескі-Кермен, Сакав-Кую, Сіміонун-Кую-Су, місцина і кол. Тинак-Баш-Кую, солончак Біюк-Кую, с. Ак-Кую-Бітак, Джаркую, Кара-Кую, Кош-Куй, Суннукую, Уч-Кую (Уч-Куй), Хизил-Хую;
• sala притока, пор. кирг. salaa лощина в горах, по якій стікає тала чи дощова вода < монг. салаа(н) притока – р. Сала (притока. Андалу) і с. Суук-Сала “Холодна притока” (?) на ній, пор. калмицький гідронім Сал “Притока” (притока Дону); продолжение на следующей странице...

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11