Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Теоретические основы топонимики Крыма


Роль географических терминов в образовании топонимов Крыма
греческие и тюркские термины гидрографии Крыма

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

  • cur-cur імітація дзюрчання води - водоспад Джурджур, ск. Джунджурка, дж. Джунджурка-Чокрак;
  • çeşme кт., тур., keşme ~ kişme кт. джерело; фонтан; водоймище < перс. èmvC çäşme ~ çeşme джерело – дж. Чешме, Чешмечік, Чешме-Чокрак, Ай-Ян-Чешме, Дардик-Чешме, Джамі-Чешме, Кáліца-Чешме, Кучарі-Чешме (пор. Кучарі-Чокрак), Кюр-Чешме, Малаперза-Чешме, Манджиль-Чешме, Миших-Чешме, Сарай-Чешме, Сідзян-Чешме, Суюнин-Чешме, Таш-Чесме, Таш-Чешме, Хібус-Чешме, Чемер-Чешме, джерела (фонтани) Алі-Устанин-Кешмесі, Буюк-Кешме, Джамі-Кешме та Лаконез-Кешме в с. Ай-Серезі, Тирма-Кешм г. Чішма-Кая біля с. Коджасала;
  • çıñrav, пор. каз. şıñırau глибокий колодязь; урвище – б. Чонрав, р. Чонґрав (ліва притока Салгиру), с. Ак-Чинрау, Кизил-Чонрав (тепер Красна Поляна), Чонрали в Шейхельському кад.;
  • çoqraq кт. джерело, şoqıraq ног. струмок; джрело, cokrağan тур. (бурхливе) джерело; з терміном çoqraq у Криму пов`язано багато топонімів гідронімів та ойконімів – б., дж., с. Чокрак, с. Аділь-Чокрак, Аєн-Чокрак, Азіс-Чокрак, Чокрак-Баб[а]чик, Чокракли-Шейх-Елі, Арпат-Чокрак, Бор(Бал)-Чокрак, Керлеут-Чокрак, дж., с. Акчокрак, Атим(Адим)-Чокрак, Балабан-Чокрак, Балта-Чокрак, Бахча-Чокрак, Баш-Чокрак, Кара-Чокрак, Керінчік-Чокрак, Тобе-Чокрак, дж. Ай-Йорі-Чокрак, Ай-Фімі-Чокрак, Акагач-Курлю-Чокрак, Акчокрак, Алакат-Чокрак, Алмалих-Чокрак, Альбачу-Чокрак, Арабачилер-Чокрак, Ат-Чокрак, Бекір-Ахаїн-Чокрак, Бербер-Богаз-Чокрак, Бікжересін-Чокрак, Біюк-Чокрак, Борчу(Бурчу)-Чокрак, Вакуфин-Чокрак, Верес-Чокрак, Вересін-Чокрак, Вірсін-Чокрак, Гафар[н]ин-Ґозю-Чокрак, Джалан-Чокрак, Джан-Суда-Чокрак, Донґуз-Чокрак, Ейсат-Їлгаси-Чокрак на г. Чатирдаг, Ейсатин-Чокрак, Єльтіґен-Чокрак, Істефан-Чокрак, Йаман-Єр-Чокрак, Кар-Чокрак, Кара-Чокрак, Карагач-Чокрак, Каракач-Чокрак, Каракере-Чокрак, Каранак-Чокрак, Карасахал-Чокрак, Кашка-Чокрак, Кая-Чокрак, Кизилтарин-Чокрак, Кишлалар-Чокрак, Коваклар-Чокрак, Котла-Чокрак, Кроку-Чокрак, Кульґур-Чокрак, Курпія-Чокрак, Кусофля-Чокрак, Кучарі-Чокрак (пор. Кучарі-Чешме), Лопань-Чокрак, Манастир-Чокрак, Мемет-Чокрак, Менар-Ханин-Чокрак, Мурза-Чокрак, Нане-Чокрак, Оксія-Чокрак, Осман-Кош-Чокрак, Павло-Чокрак, Панія-Чокрак, Папас-Чокрак, Паша-Чокрак, Пічен-Аїр-Чокрак, Пугаца-Чокрак, Пугача-Чокрак (Пугацанин), Саджин-Чокрак, Салкин-Чокрак (Сахлин-Чокрак), Салма-Чокрак, Саритма-Чокрак (Сиртма-Чокрак), Саурган-Чокрак, Сельбі-Чокрак, Сохах-Чокрак, Суан-Чокрак, Суатин-Чокрак, Сюрмен-Чокрак, Табан-Чокрак, Тал-Чокрак, Талхан-Чокрак, Тас-Чокрак, Ташарби-Чокрак, Таштан-Чокрак, Тау-Чокрак, Таушан-Чокрак, Текне-Чокрак, Темір-Чокрак, Тузлу-Чокраклар, Улухлу-Чокрак, Умер-Чохрах, Уркуті-Чокрак, Усаклик-Чокрак, Усеїн-Баїн-Чокрак, Філін-Чокрак, Фунтук-Чокрак, Фундукли-Чокрак, Фурун-Чокрак, Хайрахташ-Чокрак, Халіль-Чокрак, Хачи-Чокрак, Чадир-Чокрак, Чапчах-Чокрак, Черкес-Чокрак, Черкесін-Чокрак, Чешме-Чокрак, Чіклеук-Чокрак, Чінґін-Алан-Чокрак, Чобан-Чокрак, Чуюн-Чокрак, Шарбан-Чокрак, Юртун-Чокрак, Юсуф-Чокрак, Янис-Чокрак та інші;
  • eşme кт., тур. (від eş- рити, копати) джерело, мілке водоймище – хр. Ешме на Карабі-Яйлі;
  • köbke, пор. монг. köbke, хмонг. хöвд, гаг. kaf мох, також кирг. küpkö місце у лівій половині юрти (біля дверей) для новонароджених ягнят і козенят, башк. köpkä загородка для дрібної худоби; комірка, також тур. göb скупчення води в заглибинах, турк. köv лощина, яр, кирг. köv яма < перс. wG gou яма, турк. kövek виїмка, заглибина; діра; дупло; печера; нора, від köv- рити, копати; підмивати, розмивати (знизу), кирг. köböö ~ köbööl вимоїна, нора у березі, заглибина у березі, хмонг. хöв глибоке місце у воді, глибина – заболочена місцина Хамишин-Кобкесі та джерела Кобкебаглар і Кіч[к]іне-Кобке біля р. Шелен (kiçkene малий), яр Кобкі (впадає у Біюк-Карасу), р. Копкелер-Чешме біля с. Коз;
  • göl кт., тур., köl ног. озеро, водоймище – оз. Алексі-Ґоль, Горза-Ґоль, Джереклі-Ґоль, Когуй-Ґоль, Сари-Коль, Тархан-Ґьоль (Кият), Ташли-Ґоль, Усеїн-Аджи-Ґоль, Амбар-Коль, Єшіль-Коль, Камишли-Кьоль на Бабуган-Яйлі, Япрах-Коль, дж. Шмалаколь, луг Акча-Коль, Караколь, Токай-Коль, ур. Коль, Барак-Коль(Ґьоль), г. Хариколь-Кая на Карабі-Яйлі, Хриколь-Бурун, с. Бараколь, Єніколь, Кара-Ґоль, Коль-Алчин, Сариґоль, Тузколь;
  • köz кт., ног., göz тур. око; джерело – дж. Козлер біля с. Кореїз, Гафарин-Ґозю-Чокрак, Узенін-Козю у верхів`ї Бельбеку, Чокрак-Ко[к]коз біля с. Баксан, руч. Алаґьоз;
  • maylı (пор. кт., ног. maylı жирний, масний; родючий, також кт., тур. meyil схил, схилок, похил, тур. meyilli похилий, спадистий, нгр. μάλη пахва і каз. qoltıq пахва; захищена од вітру гірська долина; затока) – дев`ять розподільчих пристосувань у с. Деґерменкой: Ашага-Майли, Орта-Майли, Кішме-Майли, Муртаза-Майлі, Улгар-Майлі; канава Гаврамалі в Партеніті, ур. Makrimali в с. Буюк-Озенбаш, Майла в с. Ай-Серез, р. Майле (притока Бельбеку), пор.: р. Майли-Сай у Киргизії, Майлису у Ферганській дол., хр. Майли в Джунгарії;
  • özen кт. ріка, ног., каз. долина, пор. каз. özek лощина, протока, русло ріки, дтюрк. özäk вузький прохід у горах, ущелина – р. Узень в Узунджийській ущ., Біюк-Узень біля с. Коз, Біюк-Узень – назва Качі вище її притоки Пісари, яр Біюк-Узень у Байдарській дол., р. Кучук-Узень (Мікропотам), р., с. Улу-Узень, р. Казикли-Узень (Буюк-Озень, Чорна), Кара-Узень, р., с. Куру-Узень (Ксеропотам), р. Каяли-Озень, Коба-Озен, Кок-Таш-Узень (Камишлик-Су), Кушень-Узень – витік Арпату, Махаїл-Озен, Орта-Узень, Панан-Ян-Узень – витік Арпату, Панія-Узень, Ускют-озен, Церік-Узень, Шелен-Озен, б. Менерлі-Узень, Сельбі-Узень у с. Коперлікой, Софук-Узень – витік Улу-Узені біля Алушти, Шапка-Узень біля г. Шапка-Кая, Юкари-Озень, дж. Узенін-Козю, рукав Теміар-Узень у верхів`ї Бал-Алми, руч. Шушкулар-Узень (Сіаміс), ущ. Алмалих-Узень, яр Куенташ-Узень;
  • özenbaş кт. верхів`я ріки, витік – Узен-Баш - один з двох витоків річки Улу-Узень біля Алушти, Узень-Баш – місцева назва верхів`я Стилі, Узень-Баш – витік Бельбеку, с. Узень-Баш, Біюк- та Кучук-Узенбаш, Узенбашчик, Чамли-Узенбашчик;
  • qarasuv джерельна вода; ріка, що живиться джерельною водою; джерело; стояла вода, karasu тур. вода, що тече повільно, пор. карач. qara suv джерело і балк. şaudan ручай < осет. swadon ~ sawædon(æ) джерело, ручай, від saw чорний і don вода; від терміна походять численні гідроніми на Алтаї, в Середній Азії, Казахстані та Ірані – дж. Карасу-Баши, р. Біюк- та Кучук-Карасу, місто Карасу-Базар, пор.: р. Мавронері “Чорна вода” у Греції, оз. Хар Ус нуур у Монголії (хмонг. хар чорний, ус вода, нуур озеро), хмонг. Хар мöрöн Амур, букв. “Чорна ріка”;
  • quyu кт., kuyu тур., колодязь; шахта, яма, quyı ног., quduğ, quyuğ дтюрк. колодязь – кол. Артна-Кую, Деніз-хуюсу на городищі Ескі-Кермен, Сакав-Кую, Сіміонун-Кую-Су, місцина і кол. Тинак-Баш-Кую, солончак Біюк-Кую, с. Ак-Кую-Бітак, Джаркую, Кара-Кую, Кош-Куй, Суннукую, Уч-Кую (Уч-Куй), Хизил-Хую;
  • sala притока, пор. кирг. salaa лощина в горах, по якій стікає тала чи дощова вода < монг. салаа(н) притока – р. Сала (притока. Андалу) і с. Суук-Сала “Холодна притока” (?) на ній, пор. калмицький гідронім Сал “Притока” (притока Дону); продолжение на следующей странице...

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

на верх страницы::Теоретические вопросы крымской топонимики::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования