Роль географических терминов в образовании топонимов Крыма
орографические термины в составе гидронимов и ойконимов

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

• qayraq (від qayra- гострити), див. qayraqtaş – б. Хайрах-Дере біля с. Корбеклі;
• qayraqtaş точило, тур. kayrak сланець, шифер – дж. Хайрах-Таш у верхів`ї Улу-Узені та біля с. Кучук-Кой, Хайрахташ-Дере на березі Улу-Узені в Алушті;
• qum пісок – с. Кум, дж. Каракумлар у верхів`і Арпату, ліс Кум-Байир біля Сімферополя;
• qurşun topraq (qurşun свинець, topraq земля) – ур. Qurşun topraq у cелі Ускют;
• sabun – г. Сапун-Гора поблизу Інкермана, де видобували земляне мило або кіл (kil кіл, глина, що використовується як мило < перс. ìiG gel глина, énMRA ìiG вірменська глина, що використовується жінками для миття голови), с. Ашага-, Орта- та Юхари-Сабли(Сабла) (*Sabunlı, *Sabunlaq; поблизу цих сіл видобували кіл; з ойк. Сабла пов`язана назва сорту яблук сабла-сінап);
• sünger губка (< нгр. σφουγγάρι, дгр. σπόγγος тс), süngertaş пемза – печ. Сюндюрлю[к]-Кобаси;
• topar грудка; шматок – г. Топарлих-Кая (пор. тур. toparlak кругла річ, куля; круглий);
• topraq земля, ґрунт; земляний, із землі, з глини – г., м. Топрак-Кая, г. Ак-Топрак, Кизилтопраги-Бурунун-Каяси біля с. Коз, Топрахлих-Хир на Карабі-Яйлі, м. Дакакналі(Дакакнарі)-Топрак (Монастир-Бурун) – північно-східний край мису Ай-Тодор, с. Топрак-Пілен, місто Топрак-Кала (Чуфут-Кале);
• tuz сіль (кухонна) – ліс Тузлик біля Партеніта, с. Тузкуль ÌwK Zw{, солоне озеро Туз-Тубен на Арабатській косі;
• μάρμαρο[ν] нгр., μάρμαρος дгр. мармур – с. Мармара, пор. ойк. Μαρμαράς, Неос-Мармарас у Греції;
• σμύρις, -ιδος ~ σμυρίδι ~ σμυρίγλι наждак – ліс Міріді біля с. Уппа;
• χώμα нгр. земля, χώμα, -ατος дгр. насип, вал; гребля; могильний курган – ур. Кокенхома “Червона земля”.

Наведену численну тюркську й грецьку орографічну номенклатуру було визначено в результаті ретельного лексико-семантичного аналізу історичної топонімії Криму. Вона адекватно й детально репрезентує ландшафти, географічні об`єкти, надзвичайно складний рельєф півострова.

Орографічні терміни в складі гідронімів та ойконімів

Орографічні терміни входять до складу не лише оронімів, а також гідронімів та ойконімів, що виникають у результаті топонімічної метонімії – переносу імені з одного об`єкта на інший на основі смислової асоціації по суміжності: с. Авуз-Кенеґез, Орталан, Арха-Дересі, Бугаз-Сала, Дере-Багча, Дерекой, Dere eli, Джага, Джага(Яка)-Аліке, Кая, Кая-Алти, Ак-Кая, Бор-Кая, Вігла-Каяси, Єлізла-Кая, Кая-Елі, Каяли-Сарт, Кир-Аліке, Кир-Кояш, Коба-Чаїр, Ікора-Коба, Каракоба, Кизил-Коба, Койташ-Дер, Кок-Таш, Улукол, Колтамак, Лакі, Лівадія, Докуз-Оба, Тімур-Убалик, Шабан-Оба, Ой-Аджи-Атман, Ой-Кият, Ой-Мамшак, Ой-Юртчи, Отар, Скеля, Тав-Бадрак, Тав-Базар, Тав-Бораган, Тав-Бузар, Тавель (Даг-Елі), Екітав-Кочеґень, Біюк- та Кучук-Таракташ, Айташ, Кизил-Таш, Фóрос, Фуна, Чаїрлар, Чокур-Елі, Чокур-Кояш, Чокур-Сеїт-Елі, Чукур-Карач, Чольбаши, Кара-Чоль, Ак-Яр,Чардакли; дж. Канджилга, Отар, Койпан-Чаїр, Чемух-Яга, р. Сунар-Путам, Чардак-Алан, Чердах-Озен, руч. Кечітсу.

Грецькі та тюркські терміни гідрографії Криму

В назвах кримських річок (потамонімах), озер (лімнонімах) джерел (пегóнімах – дгр. πηγή струмінь, потік; джерело + ’όνυμα ім`я, назва) і колодязів (фреаратóнімах – дгр. φρεάρ, -ατος колодязь; басейн, цистерна) відображені численні грецькі та тюркські терміни, котрі відбивають гідрографічні реалії Криму:

• ‘άγιασμα ~ ‘αγίασμα нгр. освячення, кроплення святою водою; водосвяття; свята вода; священне джерело, дгр. ‘αγιασμός освячення, очищення > тур. ayazma аязма (священне місце з джерелом – у турецьких греків) – узв. Аязма-Кая (Кільсе-Кая) біля с. Отуз, ур. Ай-Язма біля Балаклави;
• αυλακιά нгр. борозна; ручай – ур. Авлакія біля с. Куру-Узень;
• βόρβορος дгр. болото, багно, грязюка – с. Форфора;
• βρύση нгр. джерело, фонтан – дж. Врісі (кілька назв), Кефало-Врісі на схілі г. Спілія в Балаклаві (пор.: дж. Баш-Чокрак в с. Азек), Вересін-Чесмесі, Верес-Чокрак, Вересін-Чокрак, Вірсін-Чокрак, б. Вірсінь-Узень;
• κεφαλόβρυση нгр. витік (від κεφαλή голова, βρήση джерело) – дж. Кефало-Врісі на схилі г. Спілія в Балаклаві, пор.: дж. Баш-Чокрак в с. Азек;
• λάσπη нгр. грязь, твань, болото, мул – с. Ласпі;
• λίμνη нгр. озеро, став, болото, затока, дгр. стояча вода, озеро, болото; ставок – с. Лімнеїз ~ Лемнеїз ~ Лімнеєс, ур. Ілімна в Байдарській дол., Палямна ~ Полімна в с. Лімена;
• πηγή нгр., παγά дгр. джерело, витік (ріки) – с. Бáга, яр Ескібага в Байдарській дол. (пор. також хмонг. бага малий, невеликий);
• πηγάδι нгр. колодязь, πηγάδα великий колодязь, piğað крум. джерело – хутір Пегаді, дж. Пугаца(нин)-Чокрак, Біюк-Пугаца, канава Пугача;
• ποτάμι нгр., putám крум., ποταμός нгр., дгр. ріка, πόταμος нгр. велика ріка – р. Мегапотам (Улу-Узень), Мікропотам (Кучук-Узень), Ксеропотам (Куру-Узень), Сунар-Путам і Путаміц біля Гурзуфа, Сюнарпутан (назва гирла Авунди), ур. Путаміца-Чешме в с. Деґерменкой і с. Ламбат;
• arıq дт. ручай, арик, кт., ног., arık ~ ark тур. зрошувальний канал, арик, канава – канави Дермен-Арик, Краві-Арик, Азіс-Арик, ур. Араклар-Хир;
• avut кт. корито; ставок, запруда, неглибока загачена калюжа снігової чи дощової води, пор. дтюрк. avut ~ adut ~ aðut жменя, havuz кт., тур., houz перс. басейн, водойма, резервуар < aраб. ©W& havz тс. – водойми Аджи-Аут, Ташли-Аут, с. Аут (три ойк.), Аутка, Кайнаут;
• baqal тат. невелике озеро (в Буїнському р-ні Татарстану) – с. Бакал, б. Бакал-Су;
• baş кт., тур., bas ног. голова; верхів`я, витік – узв. Байрак-Баши, місцина Урбаш, дж. Баш-Чокрак (кілька назв), Карасу-Баши, с. Баш-Чокрак, Субаш, Карасу-Баши, Біюк- і Кучук-Узень-Баш, Чамли-Узеньбашчик;
• bataq кт., batak тур., batpaq ног. болото, трясовина, драгва, мочар, багно – б. Касап-Батак біля с. Коз, р. Бата[к]нин-Су, дж. Батхахалар-Чокрак на г. Чатирдаг;
• bol göl (кт., тур. bol широкий вільний, просторий; багатий, повний, див. кт. köl, тур. göl озеро) – так називалися поглиблення в руслі Бурульчи, застої, що мають іноді вигляд невеликих ставків, в яких водиться струг, пор. тур. bol su велика кількість води – застій Боль-Ґоль-Кічкене на Бурульчі біля г. Йаман-Таш;
• bınar кт., тур., mınar, bunar кт., pınar тур., mıñar дтюрк. джерело – дж. Гаджи-Аміль-Бунар, Карабер-Бунар, Мулла-Бунар, Чор-Бунар, Шакір-Бунар у Судацькій дол; продолжение на следующей странице...

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11