Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Теоретические основы топонимики Крыма


Роль географических терминов в образовании топонимов Крыма
орографические термины в составе гидронимов и ойконимов

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

  • qayraq (від qayra- гострити), див. qayraqtaş – б. Хайрах-Дере біля с. Корбеклі;
  • qayraqtaş точило, тур. kayrak сланець, шифер – дж. Хайрах-Таш у верхів`ї Улу-Узені та біля с. Кучук-Кой, Хайрахташ-Дере на березі Улу-Узені в Алушті;
  • qum пісок – с. Кум, дж. Каракумлар у верхів`і Арпату, ліс Кум-Байир біля Сімферополя;
  • qurşun topraq (qurşun свинець, topraq земля) – ур. Qurşun topraq у cелі Ускют;
  • sabun – г. Сапун-Гора поблизу Інкермана, де видобували земляне мило або кіл (kil кіл, глина, що використовується як мило < перс. ìiG gel глина, énMRA ìiG вірменська глина, що використовується жінками для миття голови), с. Ашага-, Орта- та Юхари-Сабли(Сабла) (*Sabunlı, *Sabunlaq; поблизу цих сіл видобували кіл; з ойк. Сабла пов`язана назва сорту яблук сабла-сінап);
  • sünger губка (< нгр. σφουγγάρι, дгр. σπόγγος тс), süngertaş пемза – печ. Сюндюрлю[к]-Кобаси;
  • topar грудка; шматок – г. Топарлих-Кая (пор. тур. toparlak кругла річ, куля; круглий);
  • topraq земля, ґрунт; земляний, із землі, з глини – г., м. Топрак-Кая, г. Ак-Топрак, Кизилтопраги-Бурунун-Каяси біля с. Коз, Топрахлих-Хир на Карабі-Яйлі, м. Дакакналі(Дакакнарі)-Топрак (Монастир-Бурун) – північно-східний край мису Ай-Тодор, с. Топрак-Пілен, місто Топрак-Кала (Чуфут-Кале);
  • tuz сіль (кухонна) – ліс Тузлик біля Партеніта, с. Тузкуль ÌwK Zw{, солоне озеро Туз-Тубен на Арабатській косі;
  • μάρμαρο[ν] нгр., μάρμαρος дгр. мармур – с. Мармара, пор. ойк. Μαρμαράς, Неос-Мармарас у Греції;
  • σμύρις, -ιδος ~ σμυρίδι ~ σμυρίγλι наждак – ліс Міріді біля с. Уппа;
  • χώμα нгр. земля, χώμα, -ατος дгр. насип, вал; гребля; могильний курган – ур. Кокенхома “Червона земля”.

Наведену численну тюркську й грецьку орографічну номенклатуру було визначено в результаті ретельного лексико-семантичного аналізу історичної топонімії Криму. Вона адекватно й детально репрезентує ландшафти, географічні об`єкти, надзвичайно складний рельєф півострова.

Орографічні терміни в складі гідронімів та ойконімів

Орографічні терміни входять до складу не лише оронімів, а також гідронімів та ойконімів, що виникають у результаті топонімічної метонімії – переносу імені з одного об`єкта на інший на основі смислової асоціації по суміжності: с. Авуз-Кенеґез, Орталан, Арха-Дересі, Бугаз-Сала, Дере-Багча, Дерекой, Dere eli, Джага, Джага(Яка)-Аліке, Кая, Кая-Алти, Ак-Кая, Бор-Кая, Вігла-Каяси, Єлізла-Кая, Кая-Елі, Каяли-Сарт, Кир-Аліке, Кир-Кояш, Коба-Чаїр, Ікора-Коба, Каракоба, Кизил-Коба, Койташ-Дер, Кок-Таш, Улукол, Колтамак, Лакі, Лівадія, Докуз-Оба, Тімур-Убалик, Шабан-Оба, Ой-Аджи-Атман, Ой-Кият, Ой-Мамшак, Ой-Юртчи, Отар, Скеля, Тав-Бадрак, Тав-Базар, Тав-Бораган, Тав-Бузар, Тавель (Даг-Елі), Екітав-Кочеґень, Біюк- та Кучук-Таракташ, Айташ, Кизил-Таш, Фóрос, Фуна, Чаїрлар, Чокур-Елі, Чокур-Кояш, Чокур-Сеїт-Елі, Чукур-Карач, Чольбаши, Кара-Чоль, Ак-Яр,Чардакли; дж. Канджилга, Отар, Койпан-Чаїр, Чемух-Яга, р. Сунар-Путам, Чардак-Алан, Чердах-Озен, руч. Кечітсу.

Грецькі та тюркські терміни гідрографії Криму

В назвах кримських річок (потамонімах), озер (лімнонімах) джерел (пегóнімах – дгр. πηγή струмінь, потік; джерело + ’όνυμα ім`я, назва) і колодязів (фреаратóнімах – дгр. φρεάρ, -ατος колодязь; басейн, цистерна) відображені численні грецькі та тюркські терміни, котрі відбивають гідрографічні реалії Криму:

  • ‘άγιασμα ~ ‘αγίασμα нгр. освячення, кроплення святою водою; водосвяття; свята вода; священне джерело, дгр. ‘αγιασμός освячення, очищення > тур. ayazma аязма (священне місце з джерелом – у турецьких греків) – узв. Аязма-Кая (Кільсе-Кая) біля с. Отуз, ур. Ай-Язма біля Балаклави;
  • αυλακιά нгр. борозна; ручай – ур. Авлакія біля с. Куру-Узень;
  • βόρβορος дгр. болото, багно, грязюка – с. Форфора;
  • βρύση нгр. джерело, фонтан – дж. Врісі (кілька назв), Кефало-Врісі на схілі г. Спілія в Балаклаві (пор.: дж. Баш-Чокрак в с. Азек), Вересін-Чесмесі, Верес-Чокрак, Вересін-Чокрак, Вірсін-Чокрак, б. Вірсінь-Узень;
  • κεφαλόβρυση нгр. витік (від κεφαλή голова, βρήση джерело) – дж. Кефало-Врісі на схилі г. Спілія в Балаклаві, пор.: дж. Баш-Чокрак в с. Азек;
  • λάσπη нгр. грязь, твань, болото, мул – с. Ласпі;
  • λίμνη нгр. озеро, став, болото, затока, дгр. стояча вода, озеро, болото; ставок – с. Лімнеїз ~ Лемнеїз ~ Лімнеєс, ур. Ілімна в Байдарській дол., Палямна ~ Полімна в с. Лімена;
  • πηγή нгр., παγά дгр. джерело, витік (ріки) – с. Бáга, яр Ескібага в Байдарській дол. (пор. також хмонг. бага малий, невеликий);
  • πηγάδι нгр. колодязь, πηγάδα великий колодязь, piğað крум. джерело – хутір Пегаді, дж. Пугаца(нин)-Чокрак, Біюк-Пугаца, канава Пугача;
  • ποτάμι нгр., putám крум., ποταμός нгр., дгр. ріка, πόταμος нгр. велика ріка – р. Мегапотам (Улу-Узень), Мікропотам (Кучук-Узень), Ксеропотам (Куру-Узень), Сунар-Путам і Путаміц біля Гурзуфа, Сюнарпутан (назва гирла Авунди), ур. Путаміца-Чешме в с. Деґерменкой і с. Ламбат;
  • arıq дт. ручай, арик, кт., ног., arık ~ ark тур. зрошувальний канал, арик, канава – канави Дермен-Арик, Краві-Арик, Азіс-Арик, ур. Араклар-Хир;
  • avut кт. корито; ставок, запруда, неглибока загачена калюжа снігової чи дощової води, пор. дтюрк. avut ~ adut ~ aðut жменя, havuz кт., тур., houz перс. басейн, водойма, резервуар < aраб. ©W& havz тс. – водойми Аджи-Аут, Ташли-Аут, с. Аут (три ойк.), Аутка, Кайнаут;
  • baqal тат. невелике озеро (в Буїнському р-ні Татарстану) – с. Бакал, б. Бакал-Су;
  • baş кт., тур., bas ног. голова; верхів`я, витік – узв. Байрак-Баши, місцина Урбаш, дж. Баш-Чокрак (кілька назв), Карасу-Баши, с. Баш-Чокрак, Субаш, Карасу-Баши, Біюк- і Кучук-Узень-Баш, Чамли-Узеньбашчик;
  • bataq кт., batak тур., batpaq ног. болото, трясовина, драгва, мочар, багно – б. Касап-Батак біля с. Коз, р. Бата[к]нин-Су, дж. Батхахалар-Чокрак на г. Чатирдаг;
  • bol göl (кт., тур. bol широкий вільний, просторий; багатий, повний, див. кт. köl, тур. göl озеро) – так називалися поглиблення в руслі Бурульчи, застої, що мають іноді вигляд невеликих ставків, в яких водиться струг, пор. тур. bol su велика кількість води – застій Боль-Ґоль-Кічкене на Бурульчі біля г. Йаман-Таш;
  • bınar кт., тур., mınar, bunar кт., pınar тур., mıñar дтюрк. джерело – дж. Гаджи-Аміль-Бунар, Карабер-Бунар, Мулла-Бунар, Чор-Бунар, Шакір-Бунар у Судацькій дол; продолжение на следующей странице...

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

на верх страницы::Теоретические вопросы крымской топонимики::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования