Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Теоретические основы топонимики Крыма


Роль географических терминов в образовании топонимов Крыма
названия минералов в топонимии Крыма: balçıq-nasat

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

  • orman ліс; лісовий > нгр. ρουμάνι ліс, гущавина, хаща – ліс Адим-Тур-Орман біля с. Узунджа, Карши-Орман біля с. Тав-Бадрак, Кизилчик-Орман, Копурлі-Орманлар біля с. Соллар, г. Урмани-Усту, Орман(Роман)-Кош, дол. Орман на Карабі-Яйлі, с. Орман, Орман-Асс (пор. також ім`я чол. перс. orman Орман), Qadı ormanı;
  • otar пасовище, луг; хутір, ног. пасовище (віддалене від аулу); отара (пор. хмонг. отор випас худоби на відгінних пасовищах; з тюркських мов походить уг. határ кордон, рубіж > сх. хàтăр область, округ, рум. hotár кордон, межа; маєток; область, край, країна; округа села, укр. хотáр усі землі, що належать селищу, рос. хутор, укр. хутір) – дж. Отар біля с. Бурундук, г. Отар-Баїр біля с. Стіля, с. Отар (шість ойк.), Отарчик ~ Отарджи, Отар-Бачал, Отар-Беш-Аран, Отар-Буйнак, Отар-Карджав, Отаркой, Кара-Отар, Фондикли-Отар;
    otlaq пасовище, вигін – пас. Отлак біля с. Біюк-Янкой, Отлаклар (три назви), Асма-Отлак біля с. Тубенкой, Ашага- та Юкари-Отлак біля с. Бештерек, Пельван-Отлак, Тай-Отлак біля с. Суїнаджи;
  • qaytuv повернення – с. Кайтý у Байдарській дол. (до села вела лише одна дорога);
  • sinor ~ sınor ~ sıñır кт., sınır ~ sınur тур. межа, границя; край; округа (< нгр. σύνορο границя) - г. Сінар та Біюк-Сінор у Байдарській дол., перевал Сінор, ур. Сінур біля с. Коз, камінь Синир-Таш біля с. Барин;
  • soqaq вулиця; стежка > нгр. σοκάκι вузька вулиця, провулок – дж. Сохах-Чокрак біля ск. Ґелін-Кая, стежки, що ведуть на Яйлу: Падіша-Сохаги біля с. Біюк-Ламбат, Копек-Богаз-Сохах, Міессіс-Богаз-Сохах та Пелакіа-Сохах;
  • soqmaq, пор. кирг. soqmoq стежка, soqmo col незручна вузька стежка (пор. укр. сакма) – печ. Ад-Сокмак;
  • tarla поле, лан, дтюрк. tarlağ поле, нива – Хирда-Тарла – останній спуск при в`їзді до Алушти;
  • taşlıq каменяста місцина – Ташлицький кадилик, с. Ташлик-Даїр;
  • toğay луг; луговий – с. Тогай (Тагай), Кен-Тогай (Кентугай), Тогайли, Тогайли-Калач, сад Тогай, луг Токай-Коль, м. Тугай-Бахчи біля гирла Качі, гал. Ендек-Тогай та Тюрпукляни-Тогай на г. Демерджі;
  • tübek півострів – п-ви Бахчи-, Орта- та Кірпі-Тубек в Актаському озері на Керченському п-ві, м. Бога-Тубек;
  • tüp, тур. dip низ, дно; основа, корінь; віддалена частина (чогось); у топонімії Криму термін значить також “півострів” і входить до назв сіл, розташованих на півосторвах у Сиваському озері – п-в Тюп(Діп)-Тархан (Тарханкут), с. Тюп(Діп)-Абаш, Джанкой, -Канли, -Кенеґез, -Мамай, ліс Кая-Тюбю біля с. Пички, ск. Коба-Тюбю біля с. Теберті;
  • tüz плоский, рівний; рівнина, поле, долина – г. Біюк- та Кучук-Тюз біля с. Мускомія, ур. Черкестюс (місцевість поміж витоками Качі та Бельбеку), с. Тюзлер (нині Високогірне);
  • üst верх, верхня частина; поверхеня; верхній – г. Урмани-Усту; Устель – степова частина Криму між Чонгаром та Феодосією;
  • yalı берег моря або ріки; літній будинок на березі, крум. yało море (< нгр. γιαλό[ς] морський берег, узбережжя, узмор`я, надмор`я; обмілина, мілизна; море, дгр. α’ιγαλός морський берег) – місцевість Яли біля с. Коз, ск. Яли-Кая біля с. Мамашай, с. Яли-Мойнак, Яли-Тама èMa{ éLaI, ур. Яли-Богази біля с. Отуз;
  • yayla яйлá, літнє пасовище в горах; нагір`я, верховина, плоcкогір`я – Яйла (Кримські гори), хр. Карабі-Яйла, Aypetri yaylası, Babuğan yaylası, Nikita yaylası, г. Яйлабаш;
  • yazı степ, рівнина (пор. тур. yassı é(aI, аз. yastı, башк. yaþı, кб. cassı плоский і широкий) – íIriQ é(aI “степовий Крим” у ногайських піснях;
  • yer земля; місцевість; місце – с. Боше-Єри, Ірінер, Крав-Єри, Склю-Єр, ур. Ускюлі-Єрлер (Üskülü yer) біля с. Буюк-Озенбаш, ур., дж. Дерменьєр, дж. Йаман-Йер-Чокрак, ск. Кермеч-Хатлиєр, хр. Єнішер, яр Кульєр, місто Кирк`єр (нині городище Чуфут-Кале);
  • yol дорога, шлях – гірський прохід Узун-Алан-Йол біля г. Чатирдаг, г. Кара-Йол біля с. Ускют, ліс Беш-Йол біля с. Дуванкой, Уч-Йол-Баши біля с. Аргин, Яга-Йол біля с. Бешуй, ур. Ускют-Йол, яр Йаман-Йол (притока р. Карагач), б. Кефіоль-Дересі, с. Кефе-Йол, Ток-Йол(Джол), Яман-Йол-Аджилар, Яман-Йол-Шейх-Елі;
    yolçaq стежка? (див. yol, -cıq) – с. Йолчак (Джолчак, Джулчак, Юлчак);
  • δρόμος нгр. шлях, дорога, вулиця, дгр. місце для бігу або кінних перегонів – дж. Тікдром, пор. оронім Καλλίδρομον в Греції;
  • ‘έλιξ, -κος зигзаг, закрут, звивина – середньовічний округ Елісс на Південному березі, пор.: фортеця ’Ελισσός у фемі Далмація (Х ст.), г. ‘Ελικών у Беотії, р. ’Ελισούς, -ούντος в Еліді, міста ‘Ελίκη в Ахаї та Фессалії;
  • λιβάδι[ον] луг, пасовище; мілке озеро, λ(ε)ιβάδι луг, пасовище, λ(ε)ιβάδα великий луг, пасовище (дгр. λιβάς, -άδος волога; вода, джерело, потік, струмінь) – с. Лівадія (Livadiye), ур. Калоліваді(я) в с. Куру-Узень, пор. ойк. Λεβάδεια, Λεβαδεία, Λεβαδειά, Λιβάδι в Греції;
  • νόμη нгр. фураж; пасовище, вигін, дгр. νομός пасовище; область, країна, округ – м. Меганом (Біюк-Сирт);
    πάτι нгр., πάτος дгр. стежка – паг. Калепот біля Партеніта, ур. Калопаті в Партеніті;
  • σύνορο[ν] границя – перевал Сінор, ур. Сінур, г. Сінар та Біюк-Сінор у Байдарській дол., Сунар-Путам ~ Сюнарпутан “Межова річчка” – назва гирла Авунди біля Гурзуфа.

В топонімії Криму представлені назви мінералів

  • balçıq глина; грязюка – р. Балчик (впадає в Каркінітську затоку), ур. Балчик, ск. Балчик-Кая біля гірського проходу Шайтан-Мердвен, Акбалчик-Дере біля с. Дуванкой, г. Сари-Балчик біля с. Бурлюк, пас. Кара-Балчик біля с. Бешуй, ліс Балчиклик біля с. Бахче-Елі;
  • bor крейда – ур. Бор-Кая, Борлукая, Борлук-Астинда, с. Боркой, Бор-Чокрак (Бал-Чокрак), Борлак;
  • boya фарба > нгр. μπογιά[ς] тс., пор. дтюрк. boduğ фарба – ями Боя-Чухурлар біля с. Коклуз, де добували темнозелену глину, якою фарбували стіни та підлогу житла;
  • cav ~ yağ жир, масло – грязьовий вулкан і с. Джав-Тобе (Джаутепе) на Керченському п-ві;
  • cermay нафта – с. Джермай-Кашик;
  • çağır, пор. кирг. çaqıl, çağır taş ~ çaqır taş камінь з гострими, ріжучими краями – печ. Чагир, Чагир-Хосар на г. Чатирдаг, місцина Чагирлик-Арди;
  • çaqıl галька – г. Чакил-Кир біля с. Аян, печ. Чакил-Кая;
  • çırış клей, ґлей; гіпс – ліс Чириш-Хатмер біля с. Капсіхор, г. Чиришлар біля с. Коккоз;
  • kireç вапно; вапняковий – дж. Кіреч на г. Демерджі, пас. Креч-Таш;
  • köktaş купорос; мармуроподібний вапняк – г., с. Кокташ, р. Кок-Таш-Узень (Камишлик-Су);
  • kül зола, попіл – г., кур., с. Куль-Оба, яр Кульєр (yer місце, земля), пас. Куллюк біля Чуфут-Кале;
  • may масло, жир – с. Май-Джелга, пор. назву найродючишої земельної ділянки Май-Тугай між річками Шайтанка та Кашлагач біля Великої Новоселівки в Півн. Приазов`ї;
  • mermer мармур (< μάρμαρο[ν]) – камінь Мермер-Таш біля Балаклави та с. Суїн-Аджи, пас. Мермер-Таш біля с. Чукурча;
  • nasat кресало – г. Насатли біля с. Кутлак; продолжение на следующей странице...

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

на верх страницы::Теоретические вопросы крымской топонимики::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования