Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Теоретические основы топонимики Крыма


Роль географических терминов в образовании топонимов Крыма
орографические термины горизонтального измерения: alan-meydan

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

  • yar яр, ног. яр, обрив, скеля, тур. урвище – дж. Ярлар у Кутлацькій дол., канава Яртинах біля р. Ворон, с. Ак-Яр, Джаркую, Даул-Джар, оз., с. Кизил-Яр, г. Як-Ярлар;
  • yarma виїмка; ущелина – дж. Ярма-Чокрак на Долгоруковській Яйлі;
  • yılğa, cılğa долина, яр, лощина – яр. Терен-Йилга, б. Карачолга, Чуюн-Йилга, дж. Канджилга;
  • ’άντρο[ν] нгр. печера, ґрот; барліг, лігво, ’άντρον дгр. печера – с. Массандра ~ Марсанда “Середня печера”?, пор. також нгр. μεσάντρα стінна шафа для постелі;
  • αυλάκι[ον] нгр., αύλαξ, -ακος дгр. борозна; канава, рів, αυλακιά нгр. борозна; ручай – ур. Авлакія біля с. Куру-Узень;
  • γούβα яма, рів, канава – р. Гува (Уч-Кош у верхів`ї), стр. Куви-Сувата в Алушті;
  • δερβένι нгр. ущелина (< тур. dervent ~ derbent гірський прохід, ущелина; фортеця (на гірському перевалі, на кордоні) < перс. dnB RD där-bänd засув (у дверей, воріт); гірський прохід, ущелина; застава, фортеця) – яр, дж. Дирван, г. Дирван-Кефала;
  • κουτάλα нгр. черпак, ополоник, κουτάλι ложка, κοτύλη дгр. заглибина, западина; невелика чаша – яр Котла і дж. Котла-Чокрак у бас. Ускюту, ур. Кутали- Сурамларе;
  • λαγγάδι ~ λαγκάδι лісиста долина (в горах), λαγκάδα велика лісиста долина (в горах), велика лісиста ущелина – б. Ланґа біля с. Алсу (по ній тече р. Чорна);
  • λάκκα нгр. западина, лісовий яр, улоговина, лощина, λάκκος нгр. яма, рів, яр, дгр. яма, ставок, цистерна, басейн; погріб для зберігання вина, λαγών дгр. бік; пах; западина, ущелина – с. Лакі ~ Лака;
  • λακκούβα, див. λάκκα;
  • λάκκωμα нгр. велика яма; западина, заглибина (в землі) – ущ. Лакапа біля с. Ворон, пор. також λακκούβα;
  • λεκάνη таз, миска (< кт. legen, тур. leğen великий таз) – ур Лаконі, г. Лакана ~ Лекана біля с. Туак, яр Лакен на м. Ай-Тодор, г. Ляконессі-Бурун, вулиця Лаконеїз та дж. Лаконез-Чешме в с. Ай-Серез, ур. Лаканес-Дересі в Гаспрі та Ореанді;
  • ’οπή нгр. діра, отвір, дгр. діра; яма, печера – вакуфна ділянка Лікопія “Вовча печера”? при с. Корбеклі;
  • πινάκα велика дерев`яна або глиняна миска, πίναξ, -ακος дошка; тарілка, блюдо – ур. Пінака в с. Ай-Серез;
  • πόρος прохід, переправа; перевал – с. Фóрос, гірський прохід Фороз-Богаз, пор.: острів Πόρος в Греції;
  • πύλη, мн. πύλαι ворота; вузький прохід, що веде з однієї місцевості в іншу – ур. Какапіле в Гурзуфі, пор.: м. Πύλος в Греції;
  • σκάλα драбина, східці, сходи; порт, σκαλί східець, сходинка (< іт. scala драбина; східці, сходи; пристань, причал, лат. scalae драбина; сходи, східці) – г. Скала на шляху з Ускюта в Карасубазар, с. Скеля (з нього йде шлях через гірський прохід Шайтан-Мердвен на Південний берег), ур. Skaliça біля с. Біюк-Узеньбаш, пор. ойк. Скала в Греції;
  • σπηλιά нгр., σπήλαιον дгр. печера – г. Спілія біля Балаклави;
  • τάφρος дгр. рів (з валом) – давнє пос. Τάφρος ~ Τάφραι, Taphrae (локалізується на Прекопському перешийку або на Керченському п-ві);
  • φάσα стрічка – схил Фáса гори Кастель;
  • φωλεά ~ φωλιά нгр., φωλεός нгр., дгр. нора, лігво, лігвище, кубло, барліг – ур. Фулея, Фуллі, печ. Фул ~ Фулун-Хоба біля с. Туак, гірський прохід Фуліс-Богаз (Аутка-Богаз, Іограф-Богаз), г. Рускофлея, яр Рускофулей та руїни Рускофіль-Кале на Нікітському мису, де є наскрізна печера Хале-Хоба. Дольмени, що зустрічаються біля Форфори та Аутки, називалися караконджоло-фулес “лігвища демонів”;
  • χύμα схил, спуск – с. Шýма;
  • solcata італ. борозна – Solcati ~ Solgati ~ Solghati ~ Surgati “Борозни”, “Рови”, ґенуезька назва Ст. Крима.

До орографічних термінів, що характеризують земну поверхню у горизонтальному вимірі, належать

  • alan поляна, галявина (ног. alañ відкритий (про місцевість), пор. дтюрк. öläñ лужок, галявка) – гал. Аланчик (дві назви), Алма-Алан (дві назви), Ірк-Алан біля с. Камишли, Осман-Алан біля с. Татар-Осман, Севлі-Алан біля с. Бага, Тав-Алан і Ташли-Алан біля с. Отаркой, Узак-Алан біля с. Аргин, Узун-Алан (чотири назви), Яйилган-Алан біля Ст. Крима, Янмиш-Алан біля с. Кизилташ, ур. Алан-Тайша, Ван-Алан, Кірез-Алан, Ковалан-Чаїр, Сасих-Алан, Уч-Алан, Хиралан, Чінґін-Алан, г. Алан-Кир, Ту(в)ар-Алан, хр. Узун-Алан, р. Чардак-Алан, с. Орталан;
  • aylanma поворот – с. Айлянма, г. Айлянма-Кая;
  • ayman, тур. haymána вигін, пасовище, луг (для коней) – с. Айман-Кую, пор.: Гайман-Долина (Великий Агайманський під), де водилися тарпани і ногайці випасали своїх коней, у Півн. Причорномор`ї, плато Гаймана (Haymaneteyn îitNami&) у Центральній Анатолії;
  • barlaq луг (гірський) – гал. Барлак біля с. Токлук, Арпа-Барлак біля с. Уппа, дж. Барлакош між г. Чучель та р. Чорною, ур. Бардах-Кош;
  • boynaq дтюрк. сідловина, гірський перевал – с. Отар- та Яли-Буйнак(Мойнак), оз. Мойнак (Мойнацьке) – в даному випадку термін boynaq ~ moynaq означає “пересип”, пор. назви гірських перевалів, сідловин, озерних заток Мойнак у Казахстані (каз. moyın шия; вузька смужка води або суші, кт. boyun, moyun, ног. moyın шия; перевал, гірський прохід, сідловина);
  • çayır лука, луг, галявина, пасовище; сінокісне місце > нгр. τσαϊρι луг – ур. Каранди-Чаїр, Керанутка-Чаїр, яр Ковалан-Чаїр, дж. Ковал-Чаїр, яр, дж. Койпан-Чаїр, яр Мезарлар-Чаїр, Шаїрли, дж. Сільбі-Чаїр, Хаїн-Чаїрлар-Чокрак, Чукур-Чаїр, Яман-Таш-Чаїр, с.Чаїрлар, Коба-Чаїр;
  • çemenlik ~ çimenlik місце, зайняте луками – с. Черма(н)лик ~ Челмалик ~ Чілмалик;
  • çet край, границя, кінець; зовнішній – яр Чет, г. Чет-Байир біля с. Узунджа;
  • çonğar безмежний степ (пор. хмонг. цэлгэр тал широкий степ) – хоронім Чонгар (“весь простір, що прилягає до Сиваша, відомий під іменем Чонгар”), паг. Чонгарташ біля с. Тайган, пор.: б. Ченгар-Тарама, притока Мокрої Волновахи (урумський гідронім у Півн. Приазов`ї) (див. [Бушаков 1966];
  • çöl степ, поле – г., с. Кара-Чоль, с. Чольбаши (Чульбаши);
  • çuburtma (пор. ног. şuburt- пускати одного слід за одним, кирг. çuburtma вузька стежка, якою рухатись можна лише один за одним) – с. Чубуртма-Сарт (Каяли-Сарт);
  • egrek, тур. eğrek ~ eğlek місце, де можна посидіти, відпочити; прохолодне місце, де відпочиває стадо під час полуденної спеки (звідси болг. егрек загін для овець) – б. Джугурт-Іґрек, г., яр Кемал-Еґерек(Іґерек), г. Козу-Еґрек, печ., дж. Тувар-Еґерек, пас. Буюк-Еґерек біля Ст. Крима, пор. урумську назву кургану Йилхи Еґерек Оба в Півн. Приазов`ї;
  • had тур. границя, межа < перс. d& hädd тс. < араб. d& hadd межа; край, кінець) – печ. Ад-Сокмак;
  • meydan площа, поле < перс. meydan тс. < aраб. māydan площа; арена – г. Мейдан-Даг біля Бахчисарая, ліс Біюк-Мейдан біля с. Дерекой, фонтан Мейдан-Кішме в с. Кизилташ, скельний уступ Єлтіґен-Майдан, ур. Вігла-Мейдан біля Партеніта, с. Мейданлар; продолжение на следующей странице...

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

на верх страницы::Теоретические вопросы крымской топонимики::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования