Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Теоретические основы топонимики Крыма


Роль географических терминов в образовании топонимов Крыма
орографические термины отрицательных форм рельефа: eger-xunu

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

  • eger, iyer сідло – г. Еґер-Оба;
  • endek, тур. handek ~ hendek > нгр. χάνδαξ, -ακος ~ χαντάκι < перс. xändäğ рів, канава, окоп, траншея < араб. xandaq рів, окоп – лощина, г. Ендек, г. Індек-Даг (Ендек-Хая), гал. Ендек-Тогай, ліс Ендеклер, рів Аксак-Темір-І[н]дік (Аксак-Темір-Гіндік), що перетинає Керченський п-в від Азовського до Чорного моря, оз. Ендек-Ґоль на Яйлі;
  • eşik діра, отвір, пролом; дірявий – печ. Аю-Тешік та Борю-Тешік на г. Ай-Петрі, Алтин-Тешік на г. Ак-Кая, камінь Тешік-Таш біля с. Фотісала, кур. Тешік-Баш-Оба (дві назви), ск. Тешік-Кая біля Бахчисарая та с. Уркуста;
  • ğavta, тур. gavta улоговина (араб., дол. Аль-Гýта поблизу Дамаска) – ур. Балгота поблизу Гурзуфа, Катфрід-Гота в с. Коккоз;
  • in нора, логовище, барліг – печерне місто Інкерман;
  • keçit прохід; перехід; брід – г. Кечіт-Вермез ~ Кеч-Вермес-Сирт біля Судака, руч. Кечітсу;
  • kemer кт., тур. арка, склепіння, тур. гірський прохід – ур. Кемер-Хапу (Демір-Хапу) біля с. Туак;
  • köz око; отвір, діра; прорізь; арка; джерело; гірський прохід (П. Кеппен зазначив, що татарське слово кьоз значить “западина, лощина між двома горами”, “гірське сідло” і що куруозенські татари замість нього вживають слово can “заглибина” [Кеппен 1837, 151, прим. 236]) - пас. Урус-Кьоз біля с. Ворон, гірський прохід Кастронун-Кьозі між ур. Кастро та ск. Шаган-Кая, Чатал-Кьоз;
  • legen великий таз < перс. lägän мідний таз, цебер, пор. араб. laqān діжа – г. Леґенлер біля Судака, Леґенер біля Коктебеля;
  • merdiven, азерб. närdivan драбина, східці < перс. närd(e)ban приставна драбина) – гірський прохід Шайтан-Мердвен (веде з Південнобережжя до с. Скеле в Байдарській дол.; мешканці сіл Календе, Скеле та Узунджа були зобов`язані утримувати цей прохід у належному стані);
  • or канава, рів, траншея, окіп, шанець (пор. перс. oŭra фортеця, цитадель, діран. vāra огорожа, двір, огороджена територія; фортеця; круглий двір > уг. vár фортеця; палац, зáмок) – рів з валом Ор на Перекопському перешийку, фортеця Ор-Капу, Ор-Калесі (Перекоп), с. Орджак, г. Ак-Ор, паг. Кизил-Ор біля с. Чавке, вершина Урбаш біля с. Коз;
  • oy низина, западина, котловина, дтюрк. яма; в ойконімії утворює ряд з терміном qır – ур. Кара-Уй в ярлику Девлет-Ґірея І, с. Огуя (Ойгуй), Ойкуй, Ой-Аджи-Атман, Ой-Кият, Ой-Мамшак(Мамчак), Ой-Юртчи;
  • qabaq гірський прохід, ног. віко, дтюрк. кришка (пор. кт. qapaq, тур. kapak кришка; дверцята, від qapa-, kapa- закривати, зачиняти, ховати) – гірський прохід Таш-Хабах-Богаз на г. Демерджі, ур. Хабахи на схилі г. Кастель, Таш-Хабах між селами Улу-Узень та Казанли, Таш-Хабах по дорозі з с. Коз до с. Таракташ, плато Капак-Таш, стародавній вал Таш-Хабах (Аксак-Темір-Хіндік) на Керченському п-ві;
  • qapı, тур. kapı ~ kapu двері, ворота – місто-фортеця Капи ~ Капу (Ор-Капу, Перекоп), г. Демір-Хапу, сім гірських проходів Демір-Хапу в Кримських горах, яр Хапу-Дере на г. Манґуп-Кале, ск. Капуларнин-Кая, ур. Капуларнин-Богаз;
  • qarlıq погріб із снігом – шахта Паско-Саван-Харлих на Карабі-Яйлі (на дні її лежить сніг), с. Карлав, пор. buzluq;
  • qazan казан, котел > нгр. καζάνι тс. – г. Казан, Казан-Таш, камінь Казан-Таш біля с. Чоргун, дж. Хазан, Хазан-Суат, м. Казантіп, печ. Казан-Дере на г. Ай-Петрі, г., с. Казанли;
  • qırım ~ qarım ~ qaram дтюрк. яма, рів – місто Eski Qırım (Старий Крим), раніше просто Qırım, півострів Крим (Qırım), с. Кримча ~ Киримдже èjmIrQ;
  • qoba печера – скельний навіс Алім-Айдамах-Хобаси на г. Демерджі, печ. Аджи(Гаджи)-Коба, Акчора-Кобаси, Алімнін-Кобаси, Ашдерья-Коба біля Бахчисарая, Байтал-Коба біля с. Черкез-Елі, Бін-Баш-Хоба, Бузлук-Хоба, Гаджихоба, Данильча-Хоба (Явулга-Коба), Демір-Коба, Джор-Коба на Карабі-Яйлі, Донуз-Коба біля с. Топчикой, Душман-Коба біля с. Кореїз, Еміне-Баїр-Коба, Єль-Хоба (верхня з двох печер Кизил-Хоба), Заміль-Коба біля Бахчисарая, Кара-Коба (три назви), Каравли-Коба біля с. Кутлак, Карани-Хоба на Карабі-Яйлі, Карань-Коба, Каранлик-Коба (дві назви), Кизил-Коба, Кіїк-Коба, Кобалар біля с. Чоргун, Когурчи-Хоба на Карабі-Яйлі, Кой-Коба біля с. Аян, Комеч-Коба біля с. Тав-Бадрак, Кош-Коба біля с. Тау-Кипчак, Кучук-Коба, Лата-Коба біля с. Узунджа, Мишаш-Коба біля с. Барин, Мурзак-Коба, Сарайли-Коба біля с. Камишли, Сувли-Коба, Суук-Коба на г. Чатирдаг, Суук-Хоба, Сулу-Коба (дві назви), Су-Учхан-Коба, Сюйрю-Коба біля с. Бага, Сюндюрлю-Кобаси у Байдарській дол., Терпі-Хоба на Карабі-Яйлі, Терс-Коба біля Бахчисарая, Тількі-Коба біля Ст. Крима, Туар-Коба, Тюпсіз-Коба біля с. Куркулет, Узун-Коба на г. Чатирдаг, Фатьма-Коба в Байдарській дол., Фулун-Хоба, Хале-Хоба, Харанлих-Хоба (нижня з двох печер Кизил-Хоба), Харапли-Хоба, Харчига-Хоба, Чокрак-Коба, Шайтан-Хоба, Юксек-Коба біля Бахчисарая, Юсуф-Коба в Байдарській дол., Ябушхан-Хоба на Карабі-Яйлі, б. Хурсус-Хоба-Дере (притока Донґи), г. Коба-Кая, Кобалар біля с. Місхор та с. Уппа, Сюндюрлю-Кобас(и), Тай-Коба на Карабі-яйлі, Каракоба, Япала-Хоба біля с. Коз, пас. Сичан-Коба, Су-Коба біля с. Албат, ск. Коба-Таш, Коба-Тюбю, Хуба-Кая, ур. Домуз-Хоба біля с. Манґуш, ур. Балкоба-Тубунде біля с. Таш-Ярган, яма Демір-Хоба, монастирище Чілтер-Коба, с. Каракоба, Ікора-Коба, Кизил-Коба, Коба-Чаїр;
  • qol рука; рукав, притока (ріки), дтюрк. qol долина – б. Кол-Дере (притока Кучук-Карасу), дол. Улу-Кул, с. Улукол, Колтамак;
  • qovuş ~ quvuş кт. дупло; порожистий; черпак, quvış ног. заглибина, щілина, qoğuş дтюрк. жолоб для води - ск. Кувуш-Кая біля с. Орталан, с. Коуш (Кугуш);
  • *qunduq, каз. qudıq, дтюрк. quduğ, quyuğ колодязь – провалина Хундук-Коса[р] на Карабі-Яйлі, пор.: р. Кундук і оз. Кундук (Сасик) у Буджаку;
  • teşik діра, отвір, пролом; дірявий – печ. Аю-Тешік та Борю-Тешік на г. Ай-Петрі, Алтин-Тешік на г. Ак-Кая, камінь Тешік-Таш біля с. Фотісала, кур. Тешік-Баш-Оба (дві назви), ск. Тешік-Кая біля Бахчисарая та с. Уркуста;
  • töle кт. печера – с. Толе (Туле, Тюле), тут у 1654/65 році хан Магомет-Ґірей побудував палац;
  • tütkel природна шахта, провалля (? < перс. dudkäş ~ dudkeş печера; ущелина > тур., аз. dudkeş димохід, пор. кт. ocaq вогнище; шахта, tüte- димитися, димувати) – провалля Ад-Сокмак-Туткель, печ. Кара-Агач-Туткель і Курюч-Агач-Туткель (усі на Карабі-Яйлі);
  • uva долина, тур. ova рівнина; долина, ног. oba трясовина, драговина – Baydar uva (Байдарська долина);
  • xasar воронка, провалля, шахта (пор. тур. hasas отвір, щілина, розколина; проміжок < араб. xasās розколина, щілина, тріщина) – печери, шахти Еміне-Баїр-Хосар, Одаман-Кассар, Топсюс-Хосар та Хундук-Коса[р] на Карабі-Яйлі, Лю-Хосар на Долгоруковській яйлі, провалля Хасарлих на г. Демерджі печ. Чагир-Хосар на г. Чатирдаг, пор. урумську назви яру з печерою Хасáр неподалік від гирла Мокрої Волновахи в Півн. Приазов`ї;
  • xunu ~ xunü вирва, ног. qona поливалка; лійка; ринва, тур. huni вирва; лійка (< нгр. χούνη ущелина, яр, лощина, видолинок, χουνί вирва; лійка < дгр. χώνη лійка) – р. Хун ~ Хуна (Суук-Су), Хун ~ Хуна ~ Охун біля Балаклави (пор. також тур. hun кров; життя < перс. кров); продолжение на следующей странице...

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

на верх страницы::Теоретические вопросы крымской топонимики::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования