Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Теоретические основы топонимики Крыма


Роль географических терминов в образовании топонимов Крыма
орографические термины отрицательных форм рельефа: ağız-dere

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

  • yalman зубчаста вершина, пор. тур. dağ yalmanı пік гори, yalman qaya обрив без виступів, пік скелі без виступів – с. Джалман (Джолман);
  • ’άκρα, ’άκρη нгр. кінець, край; мис (частина суші); віддалене місце, окраїна, дгр. вершина, верх; край, мис; фортеця, замок (на горі), кремль – античне пос. ’Άκρα, Acrae на Керченському п-ві, с. Калі-Акрі, ур. Акронарі;
  • βουνό[ν] нгр. гора, гориста місцевість, βουνός нгр., дгр. гора, пагорб, узвишшя – Фуна, середньовічна назва с. Демерджі, пор. ороніми Мавровуні, Παλιοβούνι (‘Ελικών) у Греції;
  • ζυγός ярмо; коромисло терезів, терези; гребінь гори, гірський хребет, пасмо (гір) – укріплення Зіго-Ісар (Ісар-Тепе) (план укріплення дає підставу пояснювати ще компонент Зіго- як “подвійний, парний”: нгр. ζεύγος пара, ζυγός парний), пор.: г. Ζυγός у Фессалії;
  • καταρράχι ~ κατάρραχο гірський хребет – яр Katarax dere біля с. Буюк-Озенбаш;
  • κούτελο лоб, пор. μέτωπον – високий морський берег Кутілья ~ Кутілья-Бурун біля с. Туак, пор.: скельний мис Сірий Лоб біля монастирища Ай-Тодор;
  • μαγούλα неприродно товста щока; пагорб, μάγουλο щока – ур. Магула ~ Магулу, Мукула біля Гаспри;
  • μέτωπον дгр. лоб – м. Κριού μέτωπον “Баранячий лоб” на Південному березі Криму в Геродота, пор.: м. Κριού μέτωπον на Кріті;
  • μύτη ніс, дзьоб; кінчик, вістря, μύτος великий ніс, пор. burun – с. Міта, г. Мітіс;
  • νώμος плече – м. Меганом (Біюк-Сирт);
  • πέτρα нгр. камінь, дгр. скеля, πέτρος дгр. камінь – ск. Петракеравія в морі біля г. Опук, г. Петрафіль ~ Построфіль на півн. захід від Судака, Кута(Куті)-Петра;
  • πλαγίως ~ πλά(γ)ι ~ πλάϊ схил (гори), косогір – дол., руч. Пелагус ~ Філегус під г. Манґуп-Кале, з півдня;
    ράχη нгр., ράχις, -εως дгр. спина, хребет; гірський хребет, гребінь; косогір, схил (гори) – с. Магарач “Великий хребет”, дж. Магаришин-Кішмесі на г. Бабуган, ск. Калфрах-Каяси біля Гурзуфа, г. Псілерах(і) “Високий хребет” біля Балаклави, пор. ойк. Ράχις, -χεως у Греції;
  • στήλη, στύλος стовп, колона – ур., р., с. Стіля ~ Істіля, гірський прохід Стіля-Богаз, яр Стіла (впадає в Сартану), пор. ойк. Стіліс в Греції;
  • τραπέζι нгр., τράπεζα дгр. стіл – великий скельний мис Трапіс, від якого йдуть ущелини Йохаган-Су та Куру-Узень (Великий Каньон).

До орографічних термінів, що відображають від`ємні форми рельєфу, належать

  • ağız, avız, avuz рот, паща; вхід до печери; початок дороги, стик, розгалуження, роздоріжжя, перехрестя – ліс Агиз-Ічі біля с. Кутлак, Агиз-Кир біля с. Аян, Агиз-Кир-Даглари біля Алушти, Атлауз, Ат-Авуз біля с. Уппа, ліс та хр. Агиз(Агис)-Хир біля Ст. Крима, с. Агиз(Авуз)-Кенеґез, с. Авуз-Кенеґез, Авуз-Кирк, Беляуз-Кипчак, ур. Аспедлауз, Атлауз (двічі), ур. Сбалараус (Збалараус), Шалтараус;
  • añğar долина (термін існує в казахській мові) – р. Ангар, гірський прохід Anğar boğazı між Чатирдагом і Демірджі, г. Ангар-Бурун (одна з двох вершин Чатирдагу);
  • avdarma обвал (від avdar- обрушити, обвалити, перевернути) – б. Абдарма в бас. Індолу, пор.: р. Авдарма (притока Лунґи) і с. Авдарма в Буджаку;
  • ayır, ayrı окремий; роздвоєний; розвилка, розвилина – ур. Таш-Аїр, с. Аїрґуль (Айриґул), Ашага- та Юхари-Аїрґуль, Теренаїр, г. Айри-Кир біля с. Баксан;
  • bel кт., ног., тур., дтюрк. поперек, крижі; кт., тур. ущелина, гірська стежка; ног. середина (чогось), дтюрк. пагорб (пор. хмонг. бэл косогір, підніжжя, уулын бэл схил гори) – г. Анахли-Бель, хр. Кокія-Бель, печ. Текіє-Бель на г. Ай-Петрі, гал. Беллі-Таш “Камінь з поясом” біля с. Теренаїр;
  • boğaz горло; ущелина, гірський прохід, перевал; протока > нгр. μπογάζι гірський прохід, ущелина; протока – гірські проходи Ай-Тамган-Богаз, Алікотбогаз (Алакат-Богази), Ангар-Богаз, Байдар-Богаз, Гаврель-Богаз, Гаспра-Богаз, Ґурбет-Дере-Богаз, Ескі-Богаз (Фороз-Богаз), Каллістон-Богаз, Кафка-Богаз, Кебіт(Кібіт)-Богаз, Кизил-Кая-Богаз, Менсіс-Богаз, Сюдюрмюш-Богаз, Таш-Хабах-Богаз, Уч-Кош-Богаз, Чіґенітра-Богаз, р. Дар-Богаз, ур. Дар-Богаз (Кульєр), Капуларнин-Богаз, дж. Дар-Богаз-Кішме, Бербер-Богаз-Чокрак, с. Бугаз-Сала (Коджасала);
  • buzluq льодовик; льодовня – печ. Бузлук-Хоба, Біюк- та Кучук-Бузлук на Карабі-Яйлі, пор. ойк. Ельбузлук у Балкарії, пор. qarlıq;
  • cılğa, див. yılğa – б. Джилга, Аши-Джилга, Чикграв-Джилга, яр Аїрґій-Джилгаси, Чатирлик-Джилга, р. Дерен-Джилга, Кхоур(Quru)-Джилга, лощина Каравли-Джилгаси, Ханили-Джилга та дол. Лячинин-Джилгаси на Карабі-Яйлі, с. Май-Джилга, Уч-Джилга;
  • çardaq горище; скельний навіс < перс. çartağ чотири, çartaği гробниця або споруда над могилою з чотирма арками; намет або бесідка, що мають форму чотирикутника – р. Чардак-Алан, Чердах-Озен, дж. Чардикли, г., с. Чардакли;
  • çatal розвилка, розвилина, розсоха, розгалуження; з розвилиною, розсохуватий, розгалужений > нгр. τσατάλι ~ τσάταλο рогатина – г. Чатал, гірський прохід Чатал-Кьоз, ск., дж. Чатал-Кая, башта Чатал-Кулле в Алуштинській фортеці;
  • çuqur яма, заглиблення, котлован, вибоїна, низина, низовина, лощина, ног. şuqır яма, ковбаня, вирва, хмонг. онгор цонгор ями; місцина з ямами; вибоїстий, ямкуватий – яр Чугур, яр, г. Чукур-Кая, г., с. Чокур, б. Чокур-Дере, дж. Чокур-Чаїр, Боя-Чукурлар, с. Чокур(Чукур)-Кояш (пор. Кир-Кояш), Чукур-Карач, Чокур-Елі, Чокур-Сеїт-Елі;
  • darlıq, tarlıq вузьке місце, тіснина, межигір`я – г. Дарлик біля с. Коктебель, гірський прохід Дарлик (Тарлик) на схід від с. Отуз (на шляху до Феодосії), яр Дарлак, ск. Дарли[к]-Кая;
  • delik діра, дірка, отвір – ск., дж. Делік-Таш біля с. Ускют, г. Деліклі-Кая (Анастас-Кая), ск. Деліклі(Делеклі)-Кая біля с. Коз;
  • dere долина (гірська), ущелина, тіснина; балка, яр; річка, ручай > нгр. δειραι вузький прохід, ущелина (< перс. där(r)e долина, ущелина, гірський прохід, лощина) – яр Агач-Дере, Алмалик-Дере, Бала-Дере, Богдан-Дере, Гаджи-Дересі біля с. Гаджи-Сала, Гамам-Дере, Делі-Дере, Джідаєр-Дере, Джіт-Дере, Кешлеме-Дересі, Курт-Кая-Дере, Махман-Дере, Мемет-Ольдек-Дере, Рогуз-Дере, Судак-Дере, Тамардак-Дере, Уба-Хир-Дер, Фескул(Фескур)-Дере, Фурун-Дере, Ханевіз-Дере в Байдарській дол., Хуруз-Дере, Чомник-Дере, Fitek dere, Otar dere в с. Буюк-Озенбаш, б. Артна-Дере, Бурлюк-Дере, Бурма-Дере, Джалан-Дере, Йоса-Дере, Канни-Дере, Карагач-Дере, Караул-Дере, Кефіоль-Дересі, Килисичан-Дересв, Самаул-Дере, Сулу-Дере, Тирхалу-Дере, Фумянин-Дересі, Фундуклу-Дере, Халазихир-Дере, Хоба-Дере, Хурсуз-Дере, Чобан-Чокрак-Дере, Шарік`є-Дере, Яман-Таш-Дере, Qataraq dere в с. Буюк-Озенбаш, р. Аян-Дере, Біюк-Дере, Кол-Дере, Пахар-Дересі, Плачаник-Дересі, Ураус-Дересі, Ширкан-Дересі, гірський прохід Гурбет-Дере-Богаз, ущ. Бурма-Дере, Томух-Дере біля с. Аджибай, ур. Кішме-Дере, ур., с. Койташ-Дере, печ. Казан-Дере, дж. Аджи-Курт-Дере, Каневіз-Дере, Канли-Дере, Суґут-Дересі, Суук-Дере-Чокрак, Хайрахташ-Дере, с. Айвасиль-Дере, Дере-Багча, Дерекой, Dere eli; продолжение на следующей странице...

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

на верх страницы::Теоретические вопросы крымской топонимики::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования