Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Теоретические основы топонимики Крыма


Роль географических терминов в образовании топонимов Крыма
орографические термины положительных форм рельефа: parmaq-yağa

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

  • parmaq кт., parmak тур., barmaq ног. палець – ск. Парма[к]каяси біля с. Туак, г. Бешбармак-Кая біля с. Кутлак, камінь Беш-Бармак-Таш біля с. Кореїз, с. Беш-Пармах у Судацькій дол., пор. ороніми Πενταδάκτυλο[ν] на Кріті та Πενταδάκτυλο[ν] (Ταΰγετος) на Пелопонессі;
  • qaburğa, ног. qabırğa ребро – г. Кабурга, Хабирга, Хабурга-Даги на Карабі-Яйлі, Хабурха-Кая, хр. Татар-Хабурга, яр Хабурга-Дере (Хопхал);
  • qaş брова, брови; вигнута річ; лука сідла, дтюрк. край, берег, бровка, межа – паг. Каш-Оба, яр Караул-Каши;
  • qatmer складка, шар; шаруватий; вид листкуватого пирога – печ. Хатмерле біля Ялти, вершина Ґузет-Катмерлер у хр. Токлук-Сирт, ліс Чириш-Хатмер біля с. Капсіхор;
  • qaya скеля, стрімчак, бескид, обрив, урвище – г. Ак-Кая, Алу-Кая, Аю-Кая, Балхут-Кая, Біллікая, Бор-Кая, Ґуґерджінлік-Кая, Іріта-Кая, Казак-Кая біля с. Отуз, Каланих-Кая в Байдарській дол., Караул-Кая, Кафли-Кая біля с. Куркулет, Каябаш, Каятепе, Кизил-Кая, Курт-Кая, Куш-Кая, Ліваз-Кая, Монастир-Кая, Сангар-Кая, Сандик-Кая, Сари-Кая в бас. Каспани, Сирт-Кая, Сичкак-Кая біля с. Ай-Серез, Ставрі-Кая, Сумбул-Кая біля с. Ускют, Сюрю-Кая, Тількі-Кая біля с. Кутлак, Уарч-Кая, Хаплузея-Кая, Хариколь-Кая на Карабі-Яйлі, Харпус-Кая, Хун-Кая, Шаан-Кая, Юван-Кая біля с. Ай-Серез, ск. Алабаш-Хая, Ардич-Кая, Аюн-Курма-Кая, Бала-Хаяси, Балали-Кая, Балан-Кая, Баланин-Кая, Біюк-Кая біля м. Плака, Бурундук-Кая, Вай-Анам-Хаяси, Ґелін-Кая, Дарли-Кая на березі р. Алачук, Делеклі-Кая, Дзіва(Джіва)-Кая, Еркян-Кая на г. Демерджі, Єграф-Хаяси, Єлхи-Кая, Ільяс-Кая, Ісар-Кая, Каплу-Кая, Капуларнин-Кая, Кешлеме-Кая в Байдарській дол., Кизилтарин-Кая, Когмуш-Кая, Кой-Кая на г. Демерджі, Кузкун-Кая, Куйнар-Кая на Карабі-Яйлі, Курбан-Кая, Кургуч-Кая, Куш-Кая, Куш-Кая (Тиркú), Лопань-Кая, Люнкурма-Кая, Мал-Кая, Матич-Хаялари на г. Демерджі, Матрач-Кая, Мулла-Абдул-Кая та Мулла-Гасан-Кая в долині Отузки, Параланик-Кая, Педі-Кая, Плакі-Кая, Пскюллю-Кая, Сайменін-Кая біля с. Біюк-Ламбат, Самал-Кая на Карабі-Яйлі, Самар-Кая, Сарп-Кая, Сарта-Кая, Седам(Сідам)-Кая, Теклеш-Кая, Топ-Кая, Турла-Кая (Durla), Сютюр-Кая біля с. Біюк-Узеньбаш, Хиз-Кая, Хисир-Кая, Хопли-Кая, Хуш-Кая, Чукур-Кая, Ювезагачин-Кая біля с. Ай-Серез, Ягранту-Кая, Ялпа-Кая, Bazmanıñ qayası в с. Буюк-Озенбаш, м. Топрак-Кая, Чікен-Кая, Чулах-Кая у верхів`ї Арпату, обрив Картис-Кая, Сююр-Кая, паг. Хизил-Кая біля с. Ай-Серез, печ. Капли-Кая, узв. Чатал-Кая в Судацькій дол., ур. Аязма-Кая (Кільсе-Кая), хр. Біюк-Кая (Біюка, Бойка), Міс-Кая, Паса-Кая, с. Кая, Кая-Алти (Каясти), Ак-Кая, Бор-Кая, Вігла-Каяси, Єлізла-Кая, Кая-Елі, Каяли-Сарт;
  • qır пагорб, узвишшя; поле, степ, рівнина, луг, ног. qır степ, поле, дтюрк. qır плоскогір`я, хмонг. хээр відкрите поле, степ, хяр гребінь узвишшя – г. Агиз-Хир, Араклар-Кир, Бодене-Кир (Бедене-Хир), Малбанин-Хири, Мурункир, Орта-Кир, Тепреч-Хир, Топраклих-Хир на Карабі-Яйлі, Уба-Хир, Узун-Кир, Хир-Кая, Хирлар біля с. Махульдур, Черкезін-Хир, Чуплах-Хир, м. Хабан-Кир на Бабуган-Яйлі, гал. Узун-Хир біля с. Махульдур, пас. Хирлар біля Партеніта, ур. Араклар-Хир, Хиралан, Qırlar та Qoylarnıñ qırı біля с. Буюк-Озенбаш, яр Кічкіне-Хир, с. Кир-Айлік, Кир-Актачи, Кир-Аліке, -Байлар, -Ечеґе, -Ічкі, -Ішунь(Уйшунь), -Кісек-Аратук, -Канли, -Колач, -Кульчук, -Мамшак, -Найман (в ойконімії Криму термін qır утворює ряди з терміном oy), Алан-Кир, Деґермен-Хири, городище *Кир-Кермен (Киз-Кермен), по сусідству з котрим знаходяться городища Тепе-Кермен і Киркор (Чуфут-Кале) (пояснюючи назву дрібногір`я Бадхиз Е. Мурзаєв зауважив, що тюркське qız дівчина має мало смислу в назві узвишшя, і припустив, що воно могло замінити в даному випадку термін qır плато, узвишшя [Мурзаев 1974, 198]);
  • qoytaş – назва округлих кам`яних глиб, скупчення котрих здаля нагадують овець на пасовищі (qoy вівця, taş камінь), пор. кирг. qoy taş валун – б. Койташ, ур., с. Койташ-Дере(пор.: б. Малташ-Дере в Байдарській дол., по якій іде дорога від с. Скеле до гірського проходу Шайтан-Мердвен – mal худоба; яр Куєнташ-Узень біля с. Отуз – qoyun вівця, баран);
  • sandıq скриня > нгр. σεντούκι тс. – г. Сандик-Даг, Сандик-Кая (три назви);
  • sırım стрімчак, бескид – г. Сиримлар-Сирт біля с. Біюк-Узенбаш, дол. Уч-Сирим біля с. Ай-Василь, обрив Ай-Лія-Сирим;
  • sırt спина; гребінь, хребет (гори); північ, ног. задня сторона; північ – г. Метакра-Сирт, Токлук-Сирт біля с. Коз, Узун-Сирт, гірський відріг Яламах-Сирт, узв. Орта-Сирт на Карабі-Яйлі, пагорби Харачи-Дересін-Сирт біля р. Шелен, ск. Сирт-Кая, пас. Сирталан, Сирт-Байир, Сирт-Чокрак, Сиртнин-Кири, б. Індже-Сирт та Яник-Сирт біля с. Улу-Сала, с. Сирт-Бій-Булуш, Сирт-Джайляк (Суртку-Джайляк), Сирт-Каракчора;
  • tağ, див. dağ – г. Кара-Таг;
  • tapçan ~ tapşan уступ; підвищення з каменю вздовж стіни; земляна або глиняна підлога; дошки, покладені на підлогу (дтюрк. tapçan, tapçañ підставка на трьох ніжках, що використовується при збиранні винограду з високих кущів; пор. алб. shkёmb скеля, бескид < лат. scamnum лава) – г. Козюткен-Топчан з баштою Киз-Куле, Топшанар, узв. Тапшан біля городища Ескі-Кермен та с. Орталан, пас. Тапшан біля с. Кучук-Узень;
  • taş камінь – камінь Беш-Бармак-Таш біля с. Кореїз, Екі-Таш, Судак-Таш біля с. Ай-Серез, Ташкесен біля с. Кутлак, Тешік-Таш, Такин-Таш біля Балаклави, Чакил-Таш, Чалма-Таш, Чубар-Таш біля с. Сабах-Елі, Узун-Таш, Уч-Таш (три назви), Хибла-Таш, камені Біюк-Ташлар біля с. Туак, г. Таш-Басти, Ташкалан на Керченському п-ві, Таш-Кора, Сіврі(Сююр)-Таш, Уч-Таш біля р. Каспана, Язил-Таш, Яман-Таш біля р. Бурульча та р. Каспана, г., с. Кизил-Таш (три ойк.), г., с. Кок-Таш, хр. Таракташ і с. Біюк- та Кучук-Таракташ, ск. Чабан-Таш, м. Такиль-Таш, Таш-Качик, ур., с. Койташ-Дере, б. Ташкой, яр Куєнташ-Узень біля с. Коз, Тумалак-Таш, дж. Таш-Чешме, Таштан-Чокрак, Ахташлар, Делік-Таш, Сари-Таш біля г. Чучель (там скрізь туф), Уч-Таш на південь від Карабі-Яйли, Хайрам-Таш, ур. Таш-Аїр біля р. Кача, Таш-Хапу біля с. Отуз, Хабах-Таш, ур., с. Айташ, прохід Таш-Хабах-Богаз на г. Демірджі, пас. Креч-Таш, Мермер-Таш, Челек-Таш, Чоюн-Таш, с. Таш-Алчин, Таш-Басти, Таш-Іляк, Таш-Казган-Конрат, Таш-Кую, Таш-Кую-Кенеґез, Таш-Ярган(Джарган), Айташ, Акташ (два ойк.), Єлан-Таш, Нагайчи-Ахташ;
  • tav, див. dağ – г. Таубаши, Кара-Тав, Каратау, Массандра-Тау, Орта-Тау, Тас-Тау, ліс Авджи-Тав біля Феодосії та с. Терсхонди, Алі-Тав біля с. Татар-Осман, Тавчик біля с Камишли, с. Тав-Бадрак, Тав-Базар, Тав-Бораган, Тав-Бузар, Тавель (Даг-Елі), Екітав-Кочеґень;
  • tikili taş менґір – менґір Теклі-Таш у центрі Байдарської дол., два менґіри Текіль-Таш у селі Скеля, г. Тіклі-Таш біля с. Отаркой, ск. Тіклі-Таш біля с. Токлук;
  • töbe ~ töpe пагорб, вершина, ног. töbe пагорб, курган, тур. tepe вершина; верхівка; маківка, дтюрк. töbü ~ töpü тім`я, маківка; голова – г. Тепе (Даг-Тепесі), Тепе-Кермен, Ай-Тепе, Ак-Тобе, Аліс-Тепе, Джав-Тобе, Джай-Тобе, Зибуктепе, Зуку-Тепе, Кара-Тепе, Катран-Яккан-Тепе, Кок-Ассан-Тепе, Куїн-Тепе біля г. Ай-Петрі, Мамо-Тепе (дві назви), Оґуз-Тепе, Попас-Тепе біля річки Отузки, Уксек-Тепе, Черкес-Тепе, Шайтан-Тепе, Шапу-Тепе, Юкітепе, паг. Çeren töpe в с. Буюк-Озенбаш, с. Тепеджік, Тюпеджік, Аргин-Тобечік, Ґюзель-Тепе, Джав-Тобе (нині Вулканівка), Коктебе (Коктебель), Тас-Тепе, Той-Тебе, Тобечокрак (два ойк.), Direklitepe;
  • yağa, cağa край, берег; сторона, ног. yağa комір; берег; долина (пор. кт. yaq сторона, бік, ног. щока; сторона, край; комір, кт. yaqa комір, хмонг. зааг межа, кордон, зах край; комір) – с. Джага, Джага-Баши, Яка-Аліке (пор. Кир-Аліке), дж. Чемух-Яга; продолжение на следующей странице...

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

на верх страницы::Теоретические вопросы крымской топонимики::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования