Роль географических терминов в образовании топонимов Крыма
орографические термины положительных форм рельефа:
parmaq-yağa
01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11
- parmaq кт., parmak
тур., barmaq ног. палець – ск. Парма[к]каяси біля с.
Туак, г. Бешбармак-Кая біля с. Кутлак, камінь
Беш-Бармак-Таш біля с. Кореїз, с. Беш-Пармах у
Судацькій дол., пор. ороніми Πενταδάκτυλο[ν] на
Кріті та Πενταδάκτυλο[ν] (Ταΰγετος) на Пелопонессі;
- qaburğa, ног.
qabırğa ребро – г. Кабурга, Хабирга, Хабурга-Даги на
Карабі-Яйлі, Хабурха-Кая, хр. Татар-Хабурга, яр
Хабурга-Дере (Хопхал);
- qaş брова, брови;
вигнута річ; лука сідла, дтюрк. край, берег, бровка,
межа – паг. Каш-Оба, яр Караул-Каши;
- qatmer складка, шар;
шаруватий; вид листкуватого пирога – печ. Хатмерле
біля Ялти, вершина Ґузет-Катмерлер у хр.
Токлук-Сирт, ліс Чириш-Хатмер біля с. Капсіхор;
- qaya скеля,
стрімчак, бескид, обрив, урвище – г. Ак-Кая,
Алу-Кая, Аю-Кая, Балхут-Кая, Біллікая, Бор-Кая,
Ґуґерджінлік-Кая, Іріта-Кая, Казак-Кая біля с. Отуз,
Каланих-Кая в Байдарській дол., Караул-Кая,
Кафли-Кая біля с. Куркулет, Каябаш, Каятепе,
Кизил-Кая, Курт-Кая, Куш-Кая, Ліваз-Кая,
Монастир-Кая, Сангар-Кая, Сандик-Кая, Сари-Кая в
бас. Каспани, Сирт-Кая, Сичкак-Кая біля с. Ай-Серез,
Ставрі-Кая, Сумбул-Кая біля с. Ускют, Сюрю-Кая,
Тількі-Кая біля с. Кутлак, Уарч-Кая, Хаплузея-Кая,
Хариколь-Кая на Карабі-Яйлі, Харпус-Кая, Хун-Кая,
Шаан-Кая, Юван-Кая біля с. Ай-Серез, ск. Алабаш-Хая,
Ардич-Кая, Аюн-Курма-Кая, Бала-Хаяси, Балали-Кая,
Балан-Кая, Баланин-Кая, Біюк-Кая біля м. Плака,
Бурундук-Кая, Вай-Анам-Хаяси, Ґелін-Кая, Дарли-Кая
на березі р. Алачук, Делеклі-Кая, Дзіва(Джіва)-Кая,
Еркян-Кая на г. Демерджі, Єграф-Хаяси, Єлхи-Кая,
Ільяс-Кая, Ісар-Кая, Каплу-Кая, Капуларнин-Кая,
Кешлеме-Кая в Байдарській дол., Кизилтарин-Кая,
Когмуш-Кая, Кой-Кая на г. Демерджі, Кузкун-Кая,
Куйнар-Кая на Карабі-Яйлі, Курбан-Кая, Кургуч-Кая,
Куш-Кая, Куш-Кая (Тиркú), Лопань-Кая, Люнкурма-Кая,
Мал-Кая, Матич-Хаялари на г. Демерджі, Матрач-Кая,
Мулла-Абдул-Кая та Мулла-Гасан-Кая в долині Отузки,
Параланик-Кая, Педі-Кая, Плакі-Кая, Пскюллю-Кая,
Сайменін-Кая біля с. Біюк-Ламбат, Самал-Кая на
Карабі-Яйлі, Самар-Кая, Сарп-Кая, Сарта-Кая,
Седам(Сідам)-Кая, Теклеш-Кая, Топ-Кая, Турла-Кая
(Durla), Сютюр-Кая біля с. Біюк-Узеньбаш, Хиз-Кая,
Хисир-Кая, Хопли-Кая, Хуш-Кая, Чукур-Кая,
Ювезагачин-Кая біля с. Ай-Серез, Ягранту-Кая,
Ялпа-Кая, Bazmanıñ qayası в с. Буюк-Озенбаш, м.
Топрак-Кая, Чікен-Кая, Чулах-Кая у верхів`ї Арпату,
обрив Картис-Кая, Сююр-Кая, паг. Хизил-Кая біля с.
Ай-Серез, печ. Капли-Кая, узв. Чатал-Кая в Судацькій
дол., ур. Аязма-Кая (Кільсе-Кая), хр. Біюк-Кая
(Біюка, Бойка), Міс-Кая, Паса-Кая, с. Кая, Кая-Алти
(Каясти), Ак-Кая, Бор-Кая, Вігла-Каяси, Єлізла-Кая,
Кая-Елі, Каяли-Сарт;
- qır пагорб, узвишшя;
поле, степ, рівнина, луг, ног. qır степ, поле,
дтюрк. qır плоскогір`я, хмонг. хээр відкрите поле,
степ, хяр гребінь узвишшя – г. Агиз-Хир,
Араклар-Кир, Бодене-Кир (Бедене-Хир), Малбанин-Хири,
Мурункир, Орта-Кир, Тепреч-Хир, Топраклих-Хир на
Карабі-Яйлі, Уба-Хир, Узун-Кир, Хир-Кая, Хирлар біля
с. Махульдур, Черкезін-Хир, Чуплах-Хир, м. Хабан-Кир
на Бабуган-Яйлі, гал. Узун-Хир біля с. Махульдур,
пас. Хирлар біля Партеніта, ур. Араклар-Хир,
Хиралан, Qırlar та Qoylarnıñ qırı біля с.
Буюк-Озенбаш, яр Кічкіне-Хир, с. Кир-Айлік,
Кир-Актачи, Кир-Аліке, -Байлар, -Ечеґе, -Ічкі,
-Ішунь(Уйшунь), -Кісек-Аратук, -Канли, -Колач,
-Кульчук, -Мамшак, -Найман (в ойконімії Криму термін
qır утворює ряди з терміном oy), Алан-Кир,
Деґермен-Хири, городище *Кир-Кермен (Киз-Кермен), по
сусідству з котрим знаходяться городища Тепе-Кермен
і Киркор (Чуфут-Кале) (пояснюючи назву дрібногір`я
Бадхиз Е. Мурзаєв зауважив, що тюркське qız дівчина
має мало смислу в назві узвишшя, і припустив, що
воно могло замінити в даному випадку термін qır
плато, узвишшя [Мурзаев 1974, 198]);
- qoytaş – назва
округлих кам`яних глиб, скупчення котрих здаля
нагадують овець на пасовищі (qoy вівця, taş камінь),
пор. кирг. qoy taş валун – б. Койташ, ур., с.
Койташ-Дере(пор.: б. Малташ-Дере в Байдарській дол.,
по якій іде дорога від с. Скеле до гірського проходу
Шайтан-Мердвен – mal худоба; яр Куєнташ-Узень біля
с. Отуз – qoyun вівця, баран);
- sandıq скриня > нгр.
σεντούκι тс. – г. Сандик-Даг, Сандик-Кая (три
назви);
- sırım стрімчак,
бескид – г. Сиримлар-Сирт біля с. Біюк-Узенбаш, дол.
Уч-Сирим біля с. Ай-Василь, обрив Ай-Лія-Сирим;
- sırt спина; гребінь,
хребет (гори); північ, ног. задня сторона; північ –
г. Метакра-Сирт, Токлук-Сирт біля с. Коз, Узун-Сирт,
гірський відріг Яламах-Сирт, узв. Орта-Сирт на
Карабі-Яйлі, пагорби Харачи-Дересін-Сирт біля р.
Шелен, ск. Сирт-Кая, пас. Сирталан, Сирт-Байир,
Сирт-Чокрак, Сиртнин-Кири, б. Індже-Сирт та
Яник-Сирт біля с. Улу-Сала, с. Сирт-Бій-Булуш,
Сирт-Джайляк (Суртку-Джайляк), Сирт-Каракчора;
- tağ, див. dağ – г.
Кара-Таг;
- tapçan ~ tapşan
уступ; підвищення з каменю вздовж стіни; земляна або
глиняна підлога; дошки, покладені на підлогу (дтюрк.
tapçan, tapçañ підставка на трьох ніжках, що
використовується при збиранні винограду з високих
кущів; пор. алб. shkёmb скеля, бескид < лат. scamnum
лава) – г. Козюткен-Топчан з баштою Киз-Куле,
Топшанар, узв. Тапшан біля городища Ескі-Кермен та
с. Орталан, пас. Тапшан біля с. Кучук-Узень;
- taş камінь – камінь
Беш-Бармак-Таш біля с. Кореїз, Екі-Таш, Судак-Таш
біля с. Ай-Серез, Ташкесен біля с. Кутлак,
Тешік-Таш, Такин-Таш біля Балаклави, Чакил-Таш,
Чалма-Таш, Чубар-Таш біля с. Сабах-Елі, Узун-Таш,
Уч-Таш (три назви), Хибла-Таш, камені Біюк-Ташлар
біля с. Туак, г. Таш-Басти, Ташкалан на Керченському
п-ві, Таш-Кора, Сіврі(Сююр)-Таш, Уч-Таш біля р.
Каспана, Язил-Таш, Яман-Таш біля р. Бурульча та р.
Каспана, г., с. Кизил-Таш (три ойк.), г., с.
Кок-Таш, хр. Таракташ і с. Біюк- та Кучук-Таракташ,
ск. Чабан-Таш, м. Такиль-Таш, Таш-Качик, ур., с.
Койташ-Дере, б. Ташкой, яр Куєнташ-Узень біля с.
Коз, Тумалак-Таш, дж. Таш-Чешме, Таштан-Чокрак,
Ахташлар, Делік-Таш, Сари-Таш біля г. Чучель (там
скрізь туф), Уч-Таш на південь від Карабі-Яйли,
Хайрам-Таш, ур. Таш-Аїр біля р. Кача, Таш-Хапу біля
с. Отуз, Хабах-Таш, ур., с. Айташ, прохід
Таш-Хабах-Богаз на г. Демірджі, пас. Креч-Таш,
Мермер-Таш, Челек-Таш, Чоюн-Таш, с. Таш-Алчин,
Таш-Басти, Таш-Іляк, Таш-Казган-Конрат, Таш-Кую,
Таш-Кую-Кенеґез, Таш-Ярган(Джарган), Айташ, Акташ
(два ойк.), Єлан-Таш, Нагайчи-Ахташ;
- tav, див. dağ – г.
Таубаши, Кара-Тав, Каратау, Массандра-Тау, Орта-Тау,
Тас-Тау, ліс Авджи-Тав біля Феодосії та с.
Терсхонди, Алі-Тав біля с. Татар-Осман, Тавчик біля
с Камишли, с. Тав-Бадрак, Тав-Базар, Тав-Бораган,
Тав-Бузар, Тавель (Даг-Елі), Екітав-Кочеґень;
- tikili taş менґір –
менґір Теклі-Таш у центрі Байдарської дол., два
менґіри Текіль-Таш у селі Скеля, г. Тіклі-Таш біля
с. Отаркой, ск. Тіклі-Таш біля с. Токлук;
- töbe ~ töpe пагорб,
вершина, ног. töbe пагорб, курган, тур. tepe
вершина; верхівка; маківка, дтюрк. töbü ~ töpü
тім`я, маківка; голова – г. Тепе (Даг-Тепесі),
Тепе-Кермен, Ай-Тепе, Ак-Тобе, Аліс-Тепе, Джав-Тобе,
Джай-Тобе, Зибуктепе, Зуку-Тепе, Кара-Тепе,
Катран-Яккан-Тепе, Кок-Ассан-Тепе, Куїн-Тепе біля г.
Ай-Петрі, Мамо-Тепе (дві назви), Оґуз-Тепе,
Попас-Тепе біля річки Отузки, Уксек-Тепе,
Черкес-Тепе, Шайтан-Тепе, Шапу-Тепе, Юкітепе, паг.
Çeren töpe в с. Буюк-Озенбаш, с. Тепеджік, Тюпеджік,
Аргин-Тобечік, Ґюзель-Тепе, Джав-Тобе (нині
Вулканівка), Коктебе (Коктебель), Тас-Тепе,
Той-Тебе, Тобечокрак (два ойк.), Direklitepe;
- yağa, cağa край,
берег; сторона, ног. yağa комір; берег; долина (пор.
кт. yaq сторона, бік, ног. щока; сторона, край;
комір, кт. yaqa комір, хмонг. зааг межа, кордон, зах
край; комір) – с. Джага, Джага-Баши, Яка-Аліке (пор.
Кир-Аліке), дж. Чемух-Яга; продолжение на следующей
странице...
01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11 |
