Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Теоретические основы топонимики Крыма

Роль географических терминов в образовании топонимов Крыма

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

В. А. Бушаков, СХІДНИЙ СВІТ. 2002. № 2. С. 84-100

РОЛЬ ГЕОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ В УТВОРЕННІ ТОПОНІМІВ КРИМУ

В утворенні топонімічної системи будь-якої території велика роль належить географічним номенам. Вони є одним із показників географічних реалій у топонімії. Географічну термінологію породжують географічні умови, природне середовище, історія та специфіка матеріальної культури й господарства. Географічні (топографічні) номени діляться на орографічні, ландшафтні й гідрографічні. До географічних номенів відносяться також назви типів селищ та житла й укріплень.

Для тюркських топонімічних систем характерна велика кількість географічних термінів у складних топонімах. За підрахунками О. Молчанової, 54,43% алтайських топонімів містять географічні номени, загальна кількість котрих сягає 126 одиниць. Вони утворюють 14,42% одноосновних та 72,94% двоосновних імен [Молчанова 1990, 108]. Наприклад, в утворенні ногайських топонімів на території Карачаєво-Черкесії, Нафтокумського р-ну Ставропольського краю та Ногайського р-ну Дагестану найширше представлені такі географічні терміни: yılğa балка, яр; ріка, töbe пагорб; курган, şoqıraq ручай, джерело, quyı колодязь, yol дорога, ölik цвинтар, yurt дім, житло, двір, рідне вогнище, köl озеро, tav гора, yar стрімчак; яр, suv вода; ріка, qır узвишшя; поле та деякі інші [Булгарова 1983].

Географічна термінологія кримськотатарської мови обумовлена ландшафтом, природним та екологічним середовищем Кримського півострова, на теренах якого сформувався кримськотатарський етнос. В топонімії Криму найуживанішими географічними номенами слід визнати такі: qaya скеля, qoba печера, dere ущелина; яр, taş камінь, alan галявина, burun мис, boğaz гірський прохід, oba курган, qır узвишшя, töbe пагорб, ağız ~ avuz гирло; прохід; роздоріжжя, перехрестя, dağ ~ tav гора; ліс, bayır гора, пагорб, узвишшя; косогір, çayır галявина, пасовище, сінокісне місце, sırt гребінь, хребет (гори), çoqraq джерело, suv вода; річка, çeşme джерело, özen ріка, tekne джерело, cılğa яр, köl озеро, quyu колодязь, el село, köy село, qoş курінь, otar пасовище; хутір, kermen фортеця.

Орографічні терміни можна поділити на (І) терміни, котрі відображають (1) додатні форми рельєфу: гори, хребти, скелі, камені, кургани, узвишшя, - або ж (2) від`ємні форми рельєфу: долини, ущелини, балки, яри, перевали, печери, та (ІІ) терміни, котрі характеризують земну поверхню у горизонтальному вимірі: урочища, пасовища, ліси; сюди, ймовірно, слід віднести й ландшафтні терміни çoñğar, alan, çöl, orman, taşlıq, yayla, yazı.

До орографічних термінів, що відображають додатні форми рельєфу, належать

  • ada острів – два скелястих острови Адалар у морі біля Гурзуфа;
  • arqa спина; хребет гори – с. Арха-Дересі, Караул-Арка;
  • art спина; задня сторона, задня частина (чогось); зад; зворотний (протилежний) бік; простір, що знаходиться позаду (когось, чогось); задній, дтюрк. нагір`я, верховина; гірський перевал – дж. Балан-Арди, яр Каян-Арди (ліве відгалуження яру Куян-Таш-Узень біля с. Коз), Узун-Алан-Артина-Ратларин-Су (artına позаду, за), паг. Дарсан-Арди в Ялті, ур. Кулесін-Арди біля с. Капсіхор, місцина Чагирлик-Арди, б. Артна-Дере, кол. Артна-Кую;
  • basamaq сходинка – ск. Басамах, пас. Басамак біля с. Куру-Узень;
  • baş голова; вершина, верхогір`я; головний - г. Яйлабаш, Таубаши, Атбаш, ск. Кокія-Кая-Баш, узв. Байрак-Баши, місцина Урбаш;
  • bayır гора, пагорб, узвишшя; схил гори, косогір (> нгр. μπαϊρι крутий схил), bavır ног. печінка; схил гори, пагорба – г. Баїр, Календи-Баїр, Кара-Баїр, Кольбаїр, Пскі-Баїр, Трапан-Баїр, Чху-Баїр, паг. Джалта-Баїр, ур. Вігла-Баїр, б. Ча(а)н-Баїр, яр Папаз-Баїр, дж. Алтин-Баїр, Чокрак-Абде-Баїр, печ. Еміне-Баїр-Коба, Еміне-Баїр-Хосар;
  • burun, murun ніс, дзьоб; мис, виступ – г. Аганин-Бурун, Ак-Бурун, Ангар-Бурун, Біюк-Колбурун, Віглябурун, Джаді-Бурун, узв. Хилич-Бурун, Юртун-Бурун, м. Екліз-Бурун, Єльбурун, Камиш-Бурун, Кара-Бурун, Кизил-Бурун, Кичху-Бурун, Куба-Бурун, Курлюбурун, Ліман-Бурун, Ляконессі-Бурун, Монастир-Бурун, Мурункир, Сайнин-Бурну, Стаурнин-Бурну, Ташли-Бурун, Утекі-Бурун, Хискуле-Бурун, Чамли-Бурун, Feltek burnu, ск. Бурунчак (Кіїклік) – край плато, на якому міститься Чуфут-Кале, Єллі-Бурун, Тількі-Ялаган-Бурун, канава Ташлибурун, яр Чуку-Бурун-Дере, с. Бурунджук “Невеликий мис”;
  • cağa, див. yağa – с. Джага, Джага-Аліке, Джага-Бешкуртка, Джага-Качик, Джага-Кульчук, Джага-Кущи(Кущу), Джага-Маниш, Джага-Тама, Джага-Чеґер-Аджи, Джага-Шейх-Елі, Джага-Шабан, Ашага- та Юхари-Джага-Мін (Ашага- та Юхари-Джамін);
  • çoqu, пор. каз. şoqı гострий пагорб; шпиль, пік, кирг. çoqu тім`яна кістка, голова людини, маківка; вершина, маківка гори, нгр. τσούκα пік, τσοκάνα пік, гостра вершина, алб. çukë вершина гори, рум. ciucă тс., болг. чýка пагорб, кам`яниста вершина, уг. csúcs вершина, пік, маківка, хмонг. цох тім`яні бугри, цохио стрімчак, бескид - г. Чука, Чуку, Ч[о]ху-Баїр, Чуку-Тепе, яр Чуку-Бурун-Дере, с. Цуку;
  • çüçül, пор. болг. чýчул чубок, чубик (птаха), аромун. ţuţul гора, уг. csúcs вершина, пік, маківка, перс. ÌwcC çoçul ~ èLwcC çoçule clitoris; penis, калм. çōçiğ clitoris – г. Чучель ~ Чучелі (Цюцюль), дж. Цюцюль-Чокрак (на південному схилі г. Чучель), пор.: хутір Чучýл-т-Хутрá біля с. Кременівка (Чердакли), що належав греку на прізвисько Чучýл (прізвище Караджинов), і паг. Чучýл-та-Хаяйδа на його земельній ділянці; р. Цуцулин (притока Пруту);
  • dağ, tağ, tav гора; гірський ліс (пор. болг. гора гора; ліс, нгр. ’όρος гора і крум. órus ліс, алб. kodër пагорб, узвишшя і рум. codru дрімучий ліс, праліс) – г. Аю-Даг (можливо, Κριομετωπον античних авторів), Баба-Даг (Манґуп-Кале), Ечкі-Даг, Сінабдаг, Даг-Тепесі (Тепе-Кермен), гірський масив Кара-Даг, ліс Кирли-Даглар біля с. Юкари-Тайган, Сирт-Даг, с. Біюк-Даг-Елі, Даг-Елі-Гаджи-Ага, Кизилкая-Дагелі, Яшдаг (Яшлав) “Молодий ліс”;
  • egeç гірський хребет, тур. eğiç ~ eğin хребет, спина, турк. egin плече; пагорб, невелике узвишшя – хр. Бот-Еґеч, Біюк- та Кучук-Еґет на півн. захід від Ст. Крима;
  • kütle масив, брила – скеля з городищем Кут-Телей (Ескі-Кермен), ур. Кутали-Сурамлар;
  • oba пагорб, ног. курган, насипний пагорб, могила (пор. хмонг. овоо(н) купа (каміння); насип; межовий знак; обóн (узвишшя, на якому на честь його духів споруджено насип у вигляді купи каміння, гілок тощо) – кур. Баїс-Оба, Телпек-Оба, Тешік-Оба, Кара-Оба (п`ять назв), Кара-Тепе-Оба, Казилган-Оба, Кизлар-Оба, Мезарлик-Оба, Мишакли-Оба, Сизикли-Оба, Сюрук-Оба, паг. Обалар біля Алупки, Кизлар-Оба, г. Оба біля с. Танаґельді, Акбулат-Оба, Беш-Оба, Біюкоба, Ґедур-Оба, Еґер-Оба, Караоба, Кенґеч-Оба, Кермен-Оба, Кулуйну-Обаси, Куркушлу-Оба, Куршавли-Оба, Сабанлик-Оба, Стефан-Оба, Суґут-Оба, Сюрюоба, Ташли-Оба, Тепе-Оба, Уба-Хир, Харучу-Оба, Хошоба, Maloba, Mezarlı oba, Qaleoba, с. Докуз-Оба, Тімур-Убалик, Шабан-Оба; продолжение на следующей странице...

01::02::03::04::05::06::07::08::09::10::11

на верх страницы::Теоретические вопросы крымской топонимики::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования