Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Топонимика Крыма (статьи)


Флора и фауна в исторической топонимии Крыма
отображение животного мира в географических названиях

01::02::03::04

(2)

  • aya шуліка, коршак – мис Айя-Буруні ~ Айя-Бурун (пор. також тур. aya долоня; підошва);
  • badi тур. качка – дж. Керес-Баді (тур. keres великий і глибокий посуд);
  • bödene перепелиця – г. Бедене-Кир(Хир);
  • bum тур. сова  – дж. Bum çoqraq (пор. також кт. дитяче bum-bum вода);
  • çavke кт., şavke ног. галка – кур. Чавке-Оба;
  • gögercin кт., güvercin тур. голуб – г. Ґуґерджін-Кая, Ґуґерджінлік-Кая, печ. Ґуґерджін-Хоба, Коґурчі[н]-Хоба;
  • lâçin сокіл-сапсан, дтюрк. перен. сміливець – дол. Лячінін-Джилгаси на Карабі-Яйлі, с. Лячін;
  • qarçığa яструб – г. Карчига (Карчигали) та печ. Харчига на Карабі-Яйлі, дж. Qarçığanıñ suvu у с. Буюк-Озенбаш;
  • qaz гусак – оз. Хаз-Ґьоль біля с. Мамашай;
  • quzğun крук – г. Кузгун-Кая в Судацькій дол., яр Кузгун і ск. Кузгунну-Каяси на Карабі-Яйлі, яр Кузгунну-Дере;
  • şain сокіл-сапсан < перс. şahin білий сокіл, сокіл-сапсан – ск. Шан-Кая (Шаан-Кая, Шаган-Кая) на Демерджі-Яйлі, біля Сімеїза та на Карабі-Яйлі;
  • xoraz ~ xoroz кт., horoz тур. півень < перс. xorus тс. – яр Хуруз-Дере біля с. Демерджі;
  • yapalaq сова – г. Япала[к]-Хоба біля с. Коз;
  • μπούφος пугач (пор. перс. ÆwB buf сова, сич) – ущ. Буфілья-Дере біля Ялти;
  • ’ορτύκι нгр., ’όρτυξ нгр., дгр. перепел – ур., с. Артек;
  • παπάκι ~ παπί каченя, πάπια качка, πάπος селезень (> кт. papiy‚ ног. bäpiy качка) – яр Папакі-Юрі в Нікітському саду;
  • φάσσα дикий голуб – кол., шахта Фасса ~ Фасси на Карабі-Яйлі.

(3)

  • alabuğa форель – ур. Ала-Буха, дж. Ала-Буха-Текне;
  • balıq риба – пас. Балик-Ґьоль біля Партеніта;
  • baqa загальна назва жаб та черепах (пор. хмонг. бах, нгр. μπάκακας жаба) – лощина Бака-Дере;
  • üteki устриця – мис Утекі-Бурун (Ліман-Бурун) (середній край Ай-Тодорського мису);
  • yılan змія – дж. Джалан-Чокрак у б. Джалан-Дере, с. Єлан-Таш, р. Йиланчик;
  • ψάρι нгр., psar рум. риба – р. Пісара ~ Псара, пор.: о-в Ψαρά в Егейському морі.

(4)

  • böcek комаха – гал. Бочек-Алан біля с. Фоті-Сала;
  • *qarabiy (пор. qara чорний, кт. biy, дтюрк. bög, böy, bi павук, тур. böğ фаланга) – Карабі-Яйла;
  • qaraqunda кт., kunda тур. вид крупних отруйних павуків – р. Каракунда біля с. Демерджі, Каракунда (притока Учан-Су), дж. Каракунда ~ Каракунґа (Ускюлянін-Су) над Алупкою.

(5)

  • at кінь – дж. Ат-Чокрак, хр. Темір-Ат, печ. Ат-Коба, ліс Ат-Авуз біля с. Уппа, с. Кок-Ат;
  • ayvan кт., hayvan тур. тварина, звір; худоба < перс. ÎAwi& heyvan < араб. ÎAwi& hayván тс. – мис Хайван-Кир на півдні Бабуган-Яйли;
  • baytal кт. лошиця, тур. дика кобила – печ. Байтал-Коба біля с. Черкез-Елі;
  • buğa кт. бик; самець оленя, ног. бик, boğa тур. бик; самець оленя – мис Бога-Тубек;
  • eçki коза – г. Ечкі-Даг;
  • köpek собака – гірський прохід Копек-Бугаз біля Сімеїза;
  • mal худоба; товар, майно < перс. ÌaM mal тс. < араб. ÌaM māl багатство, майно, гроші – г. Мал-Кая в басейні Отузки, паг. Малаба (Кошарський пагорб) на південь від г. Демерджі;
  • manda буйвол – ліс Мандали-Баїр біля с. Кучук-Узенбаш;
  • mışıq кіт, кішка – дж. Миших-Чешме, кур. Мишакли-Оба, ск. Кара-Мишик біля Бахчисарая;
  • ögüz кт., öküz тур. бик, віл – пас. Оґуз-Баглан, Оґуз-К[е]тен, Оґуз-Олень, г., с. Оґуз-Тебе (Укюс-Тебе);
  • qoy вівця, баран – р. Койсу (притока Альми; пор. численні гідроніми Койсу в Дагестані), ск. Хой-Кая на г. Демерджі, с. Койаран (Кояран) (aran кошара), ур. Qoylaq;
  • qozu ягня – г. Козу-Еґрек (eğrek прохолодне місце, де відпочиває стадо під час полуденної спеки);
  • tana теля – р. Тана-Су (Тунас);
  • tay стригун – г. Тай-Коба на Карабі-Яйлі, пас. Тай-Отлак біля с. Суїнаджи;
  • toqlu однорічне ягня – мис Токла (Токли) на Керченському п-ві при вході з Чорного моря в Керч. протоку;
  • tuvar худоба (пор. дтюрк. tabar, tavar майно, хмонг. туувар гурт, худоба, яку переганяють) – г. Туар-Алан, печ. Тувар-Еґерек біля с. Масандра, Туар-Хоба у Великому Каньоні, ск. Туар-Хошлар на г. Демерджі;
  • yılqı табун – г. Йилхитаунин-Хаяси (Єлкедаг), р. Джелке-Чокрак (притока Бурульчи);
  • πρόβατο[ν] вівця, баран – бухта Провáто біля с. Коз.

Зоонім з топонімотвірним афіксом –lıq (-laq, -lav) вказує на скупчення в даній місцині тварин певного виду:

  • ayuvlıq місце, де багато ведмедів – ліс Аюлик біля с. Ак-Шейх;
  • doñuzlav місце, де багато диких свиней – оз. Донузлав;
  • gögercinlik місце, де водиться багато голубів - г. Ґуґерджінлік-Кая;
  • kiyiklik – ск. Кіїклік (Бурунчак) – край плато, на якому міститься Чуфут-Кале; там утримувались ханські олені (kiyik олень);
  • qarğalıq місцина, де багато ворон або круків (qarğa крук; ворона) – с. Каргалик;
  • qoylaq – ур. Qoylaq (qoy вівця);
  • qurtluq місце, де водиться багато вовків – с. Куртлук;
  • sıçanlıq місце, де багато мишей або пацюків – г. Сичанлик біля с. Татар-Осман.

Скорочення назв мов

аз. – азербайджанська
алб. – албанська
араб. – арабська
башк. – башкирська
гр. – грецька
дгр. – давньогрецька
дєвр. – давньоєврейська
дтюрк. – давньотюркська
кт. – кримськотатарська
кирг. – киргизька
лат. – латинська
нгр. – новогрецька
ног. – ногайська
перс. – перська
рум. – румейська
сербохорв. – сербохорватська
тур. – турецька

 

 

Інші скорочення

б. – балка
г. – гора
гал. – галявина
дж. – джерело
дол. – долина
кол. – колодязь
кур. – курган
о-в – острів
оз.– озеро
ойк. – ойконім
паг. – пагорб
пас. – пасовище
п-в – півострів
  печ. – печера
півн. – північний
р. – ріка, річка
руч. – ручай
с. – село, селище
ск. – скеля
стр. – струмок
тс. – те саме
узв. – узвишшя
ур. – урочище
ущ. – ущелина
хр. – хребет
чол. – чоловічий

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

  1. Баранов Х. К. Арабско-русский словарь. 3-е изд. Москва, 1962.
  2. Военная топографическая карта полуострова Крыма (1:170000) ген. м. Мухина. 1817.
  3. Дворецкий И. Х. Древнегреческо-русский словарь. Т. 1–2. Москва, 1958.
  4. Древнетюркский словарь. Ленинград, 1969.
  5. Иоаннидис А. А. Новогреческо-русский словарь. Москва, 1950.
  6. Кеппен П. И. Крымский сборник. О древностях Южного берега Крыма и гор Таврических. Санкт-Петербург, 1837.
  7. Крубер А. А. Карстовая область горного Крыма. С двумя картами и 103 рис. Москва, 1915.
  8. Крым. Общегеографическая карта. 1:200000. Киев, 1993.
  9. Миллер Б. В. Персидско-русский словарь. Москва, 1960.
  10. Монгольско-русский словарь. Ок. 22 тыс. слов. Москва, 1957.
  11. Ногайско-русский словарь. / Под ред. Н. А. Баскакова. Москва, 1963.
  12. Рухлов И. В. Обзор речных долин горной части Крыма. Петроград, 1915.
  13. Суперанская А. В., Исаева З. Г., Исхакова Х. Ф. Топонимия Крыма. Т. 1, ч. 1–2. Москва, 1997.
  14. Усеинов С.М. Крымскотатарско-русский словарь. Тернополь, 1994.
  15. Хориков И. П., Малев М. Г. Новогреческо-русский словарь. Москва, 1980.
  16. Юдахин К. К. Киргизско-русский словарь. Москва, 1965.
  17. Redhouse J. W. A Turkish and English Lexicon Showing in English the Significations of the Turkish Terms. 2nd ed. İstanbul, 1992.

01::02::03::04

на верх страницы::Топонимика Крыма (статьи)::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования