Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Культуры и языки в топонимике Крыма

Глагольные топонимы
в тюрской топонимии Крыма (окончание)

к началу статьи

Безумовно, в живому мовленні кримських татар, урумів та караїмів існувало багато дієслівних мікротопонімів, котрі, на жаль, втрачено назавжди. Можна припускати, що їхня частка в кримському топоніміконі була приблизно такою ж, як і частка дієслівних топонімів в інших тюркських топонімічних системах. Так, в монографії М. Усманової, присвяченій башкирській топонімії бассейну ріки Сакмар, наведено близько ста одно-, дво-, три-, чотири- та п`ятикомпонентних дієслівних топонімів [Усманова 1994: 86-97, 100, 107-115]. М. Зайнуллін назвав сорок дієслівних мікротопонімів (далеко не всі) лише в одному Кугарчинському районі Башкирії [Зайнуллин 1973].

У відбитих в кримській топонімії тюркських дієслівних формах представлені такі граматичні форми:

  • дієприкметник теперішньо-майбутнього часу на -ar (-er, -ır, -ir) : -maz (-mez) (заперечна форма);
  • дієприкметники теперішньо-минулого часу на -an (-en) та -ğan (-gen, -qan, -ken);
  • дієприкметник минулого часу на -mış (-miş, -muş, -müş);
  • дієприкметник минуло-теперішнього часу на -dıq (-dik, -duq, -dük, -tıq, -tik, -tuq, -tük);
  • інфінітив на –maq (-mek): Yıqılmaq qaya, пор. рідкий випадок ороніма з інфінітивом Beyemäktaş (beyemäk танцювати, taş камінь) у башкирській топонімії (див. [Псянчин 1973: 279]);
  • особова форма дієслова минулого часу з афіксом -dı (-di, -du, -dü, -tı, -ti, -tu, -tü) (крім дієприкметникових форм на -ğan, -ar, -bas, у киргизькому топоніміконі також представлений минулий визначений час дійсного способу з афіксом -dı: перевали Qız tuudu “Дівчинка народилась”, Kempir öldüü “Стара померла”, Toqmoq saldı “Палиця вдарила”, Tülöö berdi “Жертву приніс”, Suuq tüştüü “Мороз вдарив”, річки Çoloq cardı suu “Річка, де загризли однорукого”, Çoñ eşek öldü “Великий віслюк здох” [Конкобаев 1980: 257-258]);
  • наказовий спосіб другої особи однини – основа дієслова, заперечна форма з афіксом -ma (-me): Qorqma, balam!, Tırma! qaya, пор. башкирський оронім Qolama! tau “Гора Не впади!” (див. [Псянчин 1973: 279]).

На думку Г. Донідзе, значна кількість дієслівних топонімів в тюркській топонімії спричинена аглютинативною будовою тюркьских мов [Донидзе 1964: 46]. Він виділив в тюркській топонімії сім основних різновидів дієслівних географічних назв, виражених:

  • лише дієприкметником на –an, -mış, -ğan або –r у позитивній чи заперечній формі (другий компонент топоніма, виражений якимось іменником, є втрачений, або, в разі географічного терміна, мається на увазі): Ağarmış, Aqmaz, Basqan, Dayanma, Durmaz, Körünmez, Süyren, Toymaz, Veritmez (тут і нижче наводяться кримські топоніми);
  • сполученням іменника в основному або непрямому відмінку, що виражає об`єкт дії (котрий може мати означення), з одним із вищеназваних дієприкметників: Çorba döken, Qarpız tığırtqan, Qız yaşırğan, Taş yarğan;
  • сполученням іменника в основному відмінку, що виражає суб`єкт дії, з дієприкметником: Aqar suv, Balta tiymez, Bıçaq qırmaz, Gün deymez, Oğlan boğulan, Ögüz keten, Ögüz ölgen, Suv aqan, Suv batqan, Suv çaptıran, Suv tüşken, Uçan suv;
  • реченням, що має підмет і присудок, виражений особистою формою дієслова в минулому часі на –dı: Çoban bastı, Taş bastı, - або дієсловом в наказовому способі: Adım tur!, Adım tur! orman, Qorqma, balam! [qayası], Talma! çoqraq, Tırma! qaya;
  • визначальним словосполученням, перший компонент якого виражений дієприкметником, а другий є номенклатурним географічним терміном: Izlemez qaya, Közetken tapçan, Ölmez qır, Qızılğan oba, Söndürmüş boğaz, Talqan çoqraq, Yanğan tav, Yıqağan suv;
  • визначальним словосполученням, перший компонент якого виражений дієприкметником з іменником, що йому передує і виражає об`єкт дії, а другий є географічним терміном: Çufut çağırğan burun;
  • визначальним словосполучення, перший компонент якого виражений дієприкметником з іменником, що йому передує і виражає суб`єкт дії, а другий є географічним терміном: Memet öldik dere, Taş basqan köy, Tilki yalğan burun, Yel tiygen çoqraq, Yel tiygen maydan.

Усі типи дієслівних географічних імен тюркського топонімікону Криму представлені в топонімічних системах різних тюркських народів за межами півострова.

Дієслівнні топоніми притаманні й перській топоніміці в Ірані, де вона співіснуює з тюркською топонімічною системою. У перській топонімії дієслівні географічні назви утворюются сполученням іменника з дієслівними основами теперішнього і минулого часу або з дієприкметником минулого часу [Савина 1964: 172-173]. Беручи до уваги те, що дієслівні топоніми в перській топонімічній системі з`явились, вірогідно, під тюркським впливом, можна поставити питання й про аналогічний вплив татарської і турецької мов на румейську топонімію Криму. В усякому разі, гідронім Κρεμαστό νερό дає для цього підстави.

Лiтература:

  1. Булгарова 1984 – Булгарова М.А. Структурные типы ногайских топонимов // Вопросы лексики и грамматики языков народов Карачаево-Черкесии. – Черкесск, 1984. – С. 31-38.
  2. Донидзе 1964 - Донидзе Г.И. Глагольные топонимы в тюркских языках // Топонимика Востока. – Москва: Наука, 1964. С. 39-46.
  3. Дрон 2001 - Дрон И.В. Словарь гагаузских географических терминов и других слов, формирующих гагаузскую топонимию, в сопоставительном освещении. – Кишинев: Понтос, 2001. – 244 с.
  4. Зайнуллин 1973 - Зайнуллин М.А. Словообразовательные и семантические типы глагольных микротопонимов в башкирском языке // Ономастика Поволжья. 3. - Уфа,1973. – С. 335-338.
  5. Конкобаев 1980 - Конкобаев К. Структура киргизских географических названий // Ономастика Средней Азии. 2. – Фрунзе: Илим, 1980. – С. 246-261.
  6. Молчанова 1990 – Молчанова О.Т. Типология тюркских географических имен // Советская тюркология. – 1990. - № 5. – С. 9-22.
  7. Мусабекова 1988 - Мусабекова Н.Ч. Проблема словообразовательного анализа гидронимов Азербайджана. Типовые конструкции гидронимов // Советская тюркология. – 1988. - № 4. – С. 52-58.
  8. Псянчин 1973 - Псянчин В.Ш. Словообразовательные модели оронимов Башкирии // Ономастика Поволжья. 3. – Уфа. – С. 277-281.
  9. Савина 1964 – Савина В.И. О типах словообразования топонимов Ирана // Топонимика Востока. Новые исследования. – Москва: Наука, 1964. - С. 149-174.
  10. Усманова 1994 - Усманова М. Имя отчей земли. Историко-лингвистическое исследование топонимии бассейна реки Сакмар. – Уфа: Китап, 1994. – 272 с.

Valeriy Bushakov (Ascania Nova). Verbal place names in the Turkic toponymy of Crimea. Grammatical structure of Turkic verbal toponyms of Crimea, i.e. geographic names in which predicative syntactic relation is present, has been analyzed. All types of verbal geographic names of the Turkic toponymicon of Crimea are presented in Turkic toponymic systems outside the peninsula. Only part of the verbal toponyms that existed in speech of the Crimean peoples speaking Turkic are fixed on maps and in various written sources.

на верх страницы::Культуры и языки в топонимике Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования