Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Культуры и языки в топонимике Крыма

Глагольные топонимы
в тюрской топонимии Крыма (начало)

окончание

Валерій Бушаков (Асканія-Нова), НАУКОВІ ЗАПИСКИ / КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА. Вип. 37. Серія: Філологічні науки (мовознавство) [Матеріали ІХ Всеукраїнської ономастичної конференції “Ретроспекція і перспективи української ономастики”, 4-5 жовтня 2001 р., м. Кіровоград]. – Кіровоград, 2001. – С. 13-16.

ДІЄСЛІВНІ ТОПОНІМИ В ТЮРКСЬКІЙ ТОПОНІМІЇ КРИМУ

Аналізується граматична структура тюркських дієслівних топонімів Криму, тобто географічних імен, в котрих є предикативний синтаксичний зв`зок. Усі типи дієслівних географічних імен тюркського топонімікону Криму представлені в тюркських топопонімічних системах за межами півострова. На мапах та в інших писемних джерелах зафіксована лише частка тих дієслівних топонімів, що існували в живому мовленні тюркомовних народів Криму.

Для тюркських топонімічних систем характерні дієслівні топоніми, тобто топоніми, в котрих представлений предикативний синтаксичний зв`язок. За підрахунками О. Молчанової, вони складають більше шести відсотків від загальної кількості географічних назв. Дієслівні форми в топонімії повідомляють про дію, стан, якусь подію і вказують на географічний об`єкт як на суб`єкт, об`єкт або місце діяння [Молчанова 1990: 17]. Н. Мусабекова вважає, що дієприкметники, котрі входять до складу дієслівних гідронімів Азербайджану, надають їм “особливої яскравості, описовості, своєрідності” [Мусабекова 1988: 55].

На кілька тисяч географічних імен Кримського півострова, засвідчених на мапах і в різних писемних джерелах, вдалося нарахувати близько шестидесяти назв, котрі можна віднести до дієслівних топонімів. В цих топонімах представлені 38 дієслівних основ:

  1. ağar- біліти; сивіти; линяти, блякнути – гора Агармиш [Ağarmış];
  2. aq- текти, литися, сочитися – балка Агар-Су [Aqar suv] “Текуча вода”, водоспад Акар-су [Aqar suv] (Учан-су), джерело і яр Су-Аханде [Suv aqan], “(Яр), де тече вода” (в -де слід вбачати афікс місцевого відмінка -da), балка Акмаз [Aqmaz] “Непроточна”, струмок Акмас [Aqmaz] “Стоячий”;
  3. as- вішати, підвішувати – гора Борю-Аскан-Кая [Börü asqan qaya] “Скеля, де повісили вовка” біля села Сабаг-Елі;
  4. bağla- зв`язувати, прив`язувати – урочище Оґуз-Баглан [Ögüz bağlan] “(Місце), де прив`язували бика” на західному схилі гори Ечкі-Даг;
  5. bas- наступати, давити, топтати, ступати – мис Чобан-Басти (Меганом) [Çoban bastı] “(Місце), де ступив чабан”, село Таш-Басти [Taş bastı] “(Село), яке придавило камінням” ~ Таш-Баскан-Кой [Taş basqan köy] “Село, придавлене камінням” (Сюйрень), гора Басман [Basman] “(Гора), на яку не ступають”;
  6. bat- занурюватись; тонути; заходити (про сонце); губитись, пропадати; batqan затонулий, загиблий, зниклий, пропалий – річка Суботхан (Сутишкан) [Suv batqan] “Вода (річка), що зникає”;
  7. boğul- бути задушеним; втопитись – джерело Углан-Буглан [Oğlan boğulan] “(Джерело), де втопився хлопець” у верхів`ї Індолу;
  8. çağır- кликати, запрошувати, скликати, закликати – мис Чуфут-Чеарган-Бурун [Çufut çağırğan burun] “Мис, з якого викликають іудеїв” на горі Мангуп-Кале (в Криму татари терміном Çufut називали, крім євреїв та кримчаків, також і караїмів, котрі мешкали в містах Мангуп-Кале і Чуфут-Кале);
  9. çaptır- примушувати бігти – балка Су-Чаптран [Suv çaptıran] “Вода, що примушує тікати”;
  10. dök- лити, виливати; сипати, насипати, висипати; втрачати (листя), линяти (про тварин, птахів) – село Чорба-Докен [Çorba döken] “Той, що пролив юшку” (антропонім);
  11. izle- стежити, слідкувати – скеля Ізлеміс-Кая [İzlemez qaya] “Невидима скеля” або “Скеля, на якій не можна вистежити”, пор. оронім İz basar “(Гора), по якій іде слід” у Киргизії;
  12. ket- іти, їхати [собі] – пасовище Оґуз-К[е]тен [Ögüz keten] “(Місце), звідки втік бик”;
  13. körün- показуватись – села Ґорямес та Куремес [Körünmez];
  14. közet- спостерігати, караулити – гора Козюткан-Топчан [Közetken tapçan] “Скельний уступ, з якого спостерігають”;
  15. öl- вмирати – пасовище Оґуз-Олень [Ögüz ölgen] “Місце, де здох бик”, яр Чельґіне-Ольґен [Çingene ölgen] “(Місце), де помер циган”, Мемет-ольдек-дере [Memet öldik dere] “Ущелина, де помер Мемет”– назва верхів`я річки Донґа, гора Ольмез-Кир [Ölmez qır] “Пагорб, де не вмирають”, пор. топонім Orus ölgen qonuş “Літовище, де помер росіянин” у Киргизії;
  16. qaz- копати, рити – село Таш-Казган-Конрат [Taş qazğan Qoñrat] “(Аул) Конрат, де добувають (добували) каміння”, пор. башкирський оронім Taş qazğan tauı “Гора, де добували камінь”;
  17. qazıl- бути розкопаним, викопаним – курган Казилган-Оба [Qazılğan oba] “Розкопаний курган”;
  18. qır- нищити – село Бичак-Кирмас [Bıçaq qırmaz] “Ніж не знищить” (антропонім);
  19. qorq- боятись, лякатись – скеля Кор[к]ма-балам [Qorqma, balam!] “Не бійся, моя дитино!”, що знаходится на відстані чотирьохсот метрів від скелі Вай-анам-хаяси [Vay, anam! qayası] “Скеля Ай, мамо!” в долині Качі, біля урочища Качи-Кальон;
  20. qorquz- лякати – гора Курузма (Хоразма-Кая) [Qorquzma qaya] “Скеля, що лякає”;
  21. savur- віяти, розвіювати; розбазарювати, тринькати, savurğan марнотратний – джерело Савурган-Су на південь від Чатирдагу;
  22. söndür- гасити; заспокоювати – стежка Сюдюрмюш-Богаз [Söndürmüş boğaz] “Гірський прохід, який загасили” на Яйлу з села Мшатка;
  23. süyre- ~ sivre- тягти, волочити, киргизьке süyrö- волочити, süyröñ такий, що волочиться – села Сюйрен ~ Сіврен [Süyren ~ Sivren] (Таш-Баскан-Кой, Таш-Баскан-Сюйрен), Біюк- та Кучук-Сюйрен (Сюренчік);
  24. tal- стомлюватися, зморюватися, приставати, знемагати, знесилюватися; втрачати свідомість, dal- занурюватись, пірнати; забуватися, починати дрімати, упасти в забуття, забутися (talma tüşte yür- ходити в самий полудень, киргизьке talma чорна неміч, падуча) – Талма-Чокрак [Talma! çoqraq] “Джерело Не занурюйся!” на горі Бабуган (можливо, назва джерела пов`язана з назвою дороги Талма-Богаз [Talma boğaz] “Гірський прохід, який знесилює”, що веде на Яйлу з Біюк-Ламбата), Талхан-Чокрак [Talqan çoqraq] “Джерело, в яке занурюются” або “Джерело, що пристає” на горі Чатирдаг, пор.: джерело Тала-Чокрак [*Talaq çoqraq] в яру Тала-Дере біля гори Уч-Таш, також talqan толокно і гори Даяна [*Dayanaq; афікс –aq (-ek) утворює прикметники від дієслівних основ] біля села Шума та Даянма [Dayanma] “Спирання” або “Не спирайся!” біля села Бахчі-Елі (dayan- ~ tayan- обпиратися, спиратися; злягати; витримувати, протистояти); мотивацію номінації цих гідрографічних та орографічних об`єктів важко визначити без їх візуального обстеження;
  25. tığırt- котити – пасовище Карпуз-Тигирткан [Qarpız tığırtqan] “(Місце), де качали кавуни”;
  26. tır- дертися, видиратися, вилазити – гора Тирма-Кая [Tırma! qaya] “Скеля Не вилазь!”, пасовище Тирма-Кая біля села Капсіхор.
  27. tiy- ~ deg- торкати(ся), чіпати – караїмський цвинтар Balta tiymez “Сокира не торкнеться” біля міста Чуфут-Кале, село Ґюндеймес [Gün deymez] “Сонце не торкнеться”, скеля Єльтіґен [Yel tiygen] “Навітряна”, скельний уступ Єльтіґен-Майдан [Yel tiygen maydan] “Навітряна площадка” з залишками укріплення Єльтіґен та джерелом Єльтіґен-Чокрак [Yel tiygen çoqraq], села Єльтіґен “Навітряне” та Кучук-Єльтіґен “Мале Навітряне”, пор. ногайский топонім Yel qaqqan töbe “Курган, що обдимається вітром” на Північному Кавказі (див. [Булгарова 1984]) і топонім Cel tiybes “(Улоговина), в якій не дме вітер” у Киргизії;
  28. toy- наїдатися – село Тоймаз (Таймас) [Toymaz] “Ненаситний” (антропонім);
  29. tur- ~ dur- вставати; стояти; зупинятися, припинити рух; вставати, підніматися – ліс Адим-Тур біля села Бага, ліс Адим-Тур-Орман [Adım tur! orman] “Ліс Зупини крок!” біля села Узунджа, село Дурмас [Durmaz];
  30. tüş- падати – річка Сутишкан (Суботхан) [Suv tüşken] “Вода (річка), що падає”;
  31. uç- літати, летіти – річка Су-Учхан [Suv uçqan] “Вода, що летить” (Кизил-Коба), водоспад і річка Учансу [Uçan suv] “Летюча вода” (грецькою Κρεμαστό νερό “Висяча вода”), звідки кримськотатарське uçansuv водоспад, водограй, пор. назву невеликого водоспаду Uçansu біля гагаузського села Карбалія Вулканештського району Молодови (див. [Дрон 2001: 196]);
  32. verit- даватись – село Верітемас [Veritmez] (антропонім);
  33. yala- лизати – скеля Тількі-ялаган-бурун [Tilki yalağan burun] “Мис, який лиже лисиця”;
  34. yan- горіти – ліс Янган-Тав [Yanğan tav] “Горілий ліс” біля села Махульдур, пор. башкирський оронім Yanğan tau “Горіла гора”;
  35. yar- ~ car- колоти, розколювати; розсікати - урочище Таш-Джарган [Taş carğan] “(Місце), де кололи каміння” біля Сімферополя, село Таш-Ярган(Джарган) [Taş yarğan] (пор. азербайджанське yarğan ущелина, розколина, щілина);
  36. yaşır- ховати, приховувати, переховувати, yaş- ховатися, переховуватися (звідки yaşmaq вид чадри) – скеля Киз-Яширган [Qız yaşırğan] “(Місце), де переховували дівчину (дівчат)”;
  37. yıqa- ~ yuv- прати, мити, купати – річка Йохаган-Су [Yıqağan suv] “Мийна вода”;
  38. yıqıl- валитися, обвалюватися, падати – гора Йикилмак-Кая [Yıqılmaq qaya] “Скеля, що має впасти” або ж “Скеля, що не падає”.

читать дальше

на верх страницы::Культуры и языки в топонимике Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования