Глагольные топонимы
в тюрской топонимии Крыма (начало)

окончание

Валерій Бушаков (Асканія-Нова), НАУКОВІ ЗАПИСКИ / КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА. Вип. 37. Серія: Філологічні науки (мовознавство) [Матеріали ІХ Всеукраїнської ономастичної конференції “Ретроспекція і перспективи української ономастики”, 4-5 жовтня 2001 р., м. Кіровоград]. – Кіровоград, 2001. – С. 13-16.

ДІЄСЛІВНІ ТОПОНІМИ В ТЮРКСЬКІЙ ТОПОНІМІЇ КРИМУ

Аналізується граматична структура тюркських дієслівних топонімів Криму, тобто географічних імен, в котрих є предикативний синтаксичний зв`зок. Усі типи дієслівних географічних імен тюркського топонімікону Криму представлені в тюркських топопонімічних системах за межами півострова. На мапах та в інших писемних джерелах зафіксована лише частка тих дієслівних топонімів, що існували в живому мовленні тюркомовних народів Криму.

Для тюркських топонімічних систем характерні дієслівні топоніми, тобто топоніми, в котрих представлений предикативний синтаксичний зв`язок. За підрахунками О. Молчанової, вони складають більше шести відсотків від загальної кількості географічних назв. Дієслівні форми в топонімії повідомляють про дію, стан, якусь подію і вказують на географічний об`єкт як на суб`єкт, об`єкт або місце діяння [Молчанова 1990: 17]. Н. Мусабекова вважає, що дієприкметники, котрі входять до складу дієслівних гідронімів Азербайджану, надають їм “особливої яскравості, описовості, своєрідності” [Мусабекова 1988: 55].

На кілька тисяч географічних імен Кримського півострова, засвідчених на мапах і в різних писемних джерелах, вдалося нарахувати близько шестидесяти назв, котрі можна віднести до дієслівних топонімів. В цих топонімах представлені 38 дієслівних основ:

1. ağar- біліти; сивіти; линяти, блякнути – гора Агармиш [Ağarmış];
2. aq- текти, литися, сочитися – балка Агар-Су [Aqar suv] “Текуча вода”, водоспад Акар-су [Aqar suv] (Учан-су), джерело і яр Су-Аханде [Suv aqan], “(Яр), де тече вода” (в -де слід вбачати афікс місцевого відмінка -da), балка Акмаз [Aqmaz] “Непроточна”, струмок Акмас [Aqmaz] “Стоячий”;
3. as- вішати, підвішувати – гора Борю-Аскан-Кая [Börü asqan qaya] “Скеля, де повісили вовка” біля села Сабаг-Елі;
4. bağla- зв`язувати, прив`язувати – урочище Оґуз-Баглан [Ögüz bağlan] “(Місце), де прив`язували бика” на західному схилі гори Ечкі-Даг;
5. bas- наступати, давити, топтати, ступати – мис Чобан-Басти (Меганом) [Çoban bastı] “(Місце), де ступив чабан”, село Таш-Басти [Taş bastı] “(Село), яке придавило камінням” ~ Таш-Баскан-Кой [Taş basqan köy] “Село, придавлене камінням” (Сюйрень), гора Басман [Basman] “(Гора), на яку не ступають”;
6. bat- занурюватись; тонути; заходити (про сонце); губитись, пропадати; batqan затонулий, загиблий, зниклий, пропалий – річка Суботхан (Сутишкан) [Suv batqan] “Вода (річка), що зникає”;
7. boğul- бути задушеним; втопитись – джерело Углан-Буглан [Oğlan boğulan] “(Джерело), де втопився хлопець” у верхів`ї Індолу;
8. çağır- кликати, запрошувати, скликати, закликати – мис Чуфут-Чеарган-Бурун [Çufut çağırğan burun] “Мис, з якого викликають іудеїв” на горі Мангуп-Кале (в Криму татари терміном Çufut називали, крім євреїв та кримчаків, також і караїмів, котрі мешкали в містах Мангуп-Кале і Чуфут-Кале);
9. çaptır- примушувати бігти – балка Су-Чаптран [Suv çaptıran] “Вода, що примушує тікати”;
10. dök- лити, виливати; сипати, насипати, висипати; втрачати (листя), линяти (про тварин, птахів) – село Чорба-Докен [Çorba döken] “Той, що пролив юшку” (антропонім);
11. izle- стежити, слідкувати – скеля Ізлеміс-Кая [İzlemez qaya] “Невидима скеля” або “Скеля, на якій не можна вистежити”, пор. оронім İz basar “(Гора), по якій іде слід” у Киргизії;
12. ket- іти, їхати [собі] – пасовище Оґуз-К[е]тен [Ögüz keten] “(Місце), звідки втік бик”;
13. körün- показуватись – села Ґорямес та Куремес [Körünmez];
14. közet- спостерігати, караулити – гора Козюткан-Топчан [Közetken tapçan] “Скельний уступ, з якого спостерігають”;
15. öl- вмирати – пасовище Оґуз-Олень [Ögüz ölgen] “Місце, де здох бик”, яр Чельґіне-Ольґен [Çingene ölgen] “(Місце), де помер циган”, Мемет-ольдек-дере [Memet öldik dere] “Ущелина, де помер Мемет”– назва верхів`я річки Донґа, гора Ольмез-Кир [Ölmez qır] “Пагорб, де не вмирають”, пор. топонім Orus ölgen qonuş “Літовище, де помер росіянин” у Киргизії;
16. qaz- копати, рити – село Таш-Казган-Конрат [Taş qazğan Qoñrat] “(Аул) Конрат, де добувають (добували) каміння”, пор. башкирський оронім Taş qazğan tauı “Гора, де добували камінь”;
17. qazıl- бути розкопаним, викопаним – курган Казилган-Оба [Qazılğan oba] “Розкопаний курган”;
18. qır- нищити – село Бичак-Кирмас [Bıçaq qırmaz] “Ніж не знищить” (антропонім);
19. qorq- боятись, лякатись – скеля Кор[к]ма-балам [Qorqma, balam!] “Не бійся, моя дитино!”, що знаходится на відстані чотирьохсот метрів від скелі Вай-анам-хаяси [Vay, anam! qayası] “Скеля Ай, мамо!” в долині Качі, біля урочища Качи-Кальон;
20. qorquz- лякати – гора Курузма (Хоразма-Кая) [Qorquzma qaya] “Скеля, що лякає”;
21. savur- віяти, розвіювати; розбазарювати, тринькати, savurğan марнотратний – джерело Савурган-Су на південь від Чатирдагу;
22. söndür- гасити; заспокоювати – стежка Сюдюрмюш-Богаз [Söndürmüş boğaz] “Гірський прохід, який загасили” на Яйлу з села Мшатка;
23. süyre- ~ sivre- тягти, волочити, киргизьке süyrö- волочити, süyröñ такий, що волочиться – села Сюйрен ~ Сіврен [Süyren ~ Sivren] (Таш-Баскан-Кой, Таш-Баскан-Сюйрен), Біюк- та Кучук-Сюйрен (Сюренчік);
24. tal- стомлюватися, зморюватися, приставати, знемагати, знесилюватися; втрачати свідомість, dal- занурюватись, пірнати; забуватися, починати дрімати, упасти в забуття, забутися (talma tüşte yür- ходити в самий полудень, киргизьке talma чорна неміч, падуча) – Талма-Чокрак [Talma! çoqraq] “Джерело Не занурюйся!” на горі Бабуган (можливо, назва джерела пов`язана з назвою дороги Талма-Богаз [Talma boğaz] “Гірський прохід, який знесилює”, що веде на Яйлу з Біюк-Ламбата), Талхан-Чокрак [Talqan çoqraq] “Джерело, в яке занурюются” або “Джерело, що пристає” на горі Чатирдаг, пор.: джерело Тала-Чокрак [*Talaq çoqraq] в яру Тала-Дере біля гори Уч-Таш, також talqan толокно і гори Даяна [*Dayanaq; афікс –aq (-ek) утворює прикметники від дієслівних основ] біля села Шума та Даянма [Dayanma] “Спирання” або “Не спирайся!” біля села Бахчі-Елі (dayan- ~ tayan- обпиратися, спиратися; злягати; витримувати, протистояти); мотивацію номінації цих гідрографічних та орографічних об`єктів важко визначити без їх візуального обстеження;
25. tığırt- котити – пасовище Карпуз-Тигирткан [Qarpız tığırtqan] “(Місце), де качали кавуни”;
26. tır- дертися, видиратися, вилазити – гора Тирма-Кая [Tırma! qaya] “Скеля Не вилазь!”, пасовище Тирма-Кая біля села Капсіхор.
27. tiy- ~ deg- торкати(ся), чіпати – караїмський цвинтар Balta tiymez “Сокира не торкнеться” біля міста Чуфут-Кале, село Ґюндеймес [Gün deymez] “Сонце не торкнеться”, скеля Єльтіґен [Yel tiygen] “Навітряна”, скельний уступ Єльтіґен-Майдан [Yel tiygen maydan] “Навітряна площадка” з залишками укріплення Єльтіґен та джерелом Єльтіґен-Чокрак [Yel tiygen çoqraq], села Єльтіґен “Навітряне” та Кучук-Єльтіґен “Мале Навітряне”, пор. ногайский топонім Yel qaqqan töbe “Курган, що обдимається вітром” на Північному Кавказі (див. [Булгарова 1984]) і топонім Cel tiybes “(Улоговина), в якій не дме вітер” у Киргизії;
28. toy- наїдатися – село Тоймаз (Таймас) [Toymaz] “Ненаситний” (антропонім);
29. tur- ~ dur- вставати; стояти; зупинятися, припинити рух; вставати, підніматися – ліс Адим-Тур біля села Бага, ліс Адим-Тур-Орман [Adım tur! orman] “Ліс Зупини крок!” біля села Узунджа, село Дурмас [Durmaz];
30. tüş- падати – річка Сутишкан (Суботхан) [Suv tüşken] “Вода (річка), що падає”;
31. uç- літати, летіти – річка Су-Учхан [Suv uçqan] “Вода, що летить” (Кизил-Коба), водоспад і річка Учансу [Uçan suv] “Летюча вода” (грецькою Κρεμαστό νερό “Висяча вода”), звідки кримськотатарське uçansuv водоспад, водограй, пор. назву невеликого водоспаду Uçansu біля гагаузського села Карбалія Вулканештського району Молодови (див. [Дрон 2001: 196]);
32. verit- даватись – село Верітемас [Veritmez] (антропонім);
33. yala- лизати – скеля Тількі-ялаган-бурун [Tilki yalağan burun] “Мис, який лиже лисиця”;
34. yan- горіти – ліс Янган-Тав [Yanğan tav] “Горілий ліс” біля села Махульдур, пор. башкирський оронім Yanğan tau “Горіла гора”;
35. yar- ~ car- колоти, розколювати; розсікати - урочище Таш-Джарган [Taş carğan] “(Місце), де кололи каміння” біля Сімферополя, село Таш-Ярган(Джарган) [Taş yarğan] (пор. азербайджанське yarğan ущелина, розколина, щілина);
36. yaşır- ховати, приховувати, переховувати, yaş- ховатися, переховуватися (звідки yaşmaq вид чадри) – скеля Киз-Яширган [Qız yaşırğan] “(Місце), де переховували дівчину (дівчат)”;
37. yıqa- ~ yuv- прати, мити, купати – річка Йохаган-Су [Yıqağan suv] “Мийна вода”;
38. yıqıl- валитися, обвалюватися, падати – гора Йикилмак-Кая [Yıqılmaq qaya] “Скеля, що має впасти” або ж “Скеля, що не падає”.

читать дальше