Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Топонимика Крыма (статьи)

Локализация объектов в исторической топонимии Крыма
Обозначение сёл с одинаковыми названиями

к началу статьи::назад::вперёд

Відносне місцеположення селищ з однаковою назвою визначається прикметниками aşağı, töben нижній – orta, μέσος середній – yuqarı верхній, ilgeri передній – orta – *artqarı задній (пор. ног. artqı задній, останній), sırtqı (sırt) задній, котрі утворюють відповідні ойконімічні ряди:

  • с. Ельґері-Аблан (Аблан-Ілґері-Кесек) – Орта-Аблан – Джума-Аблан,
  • Ашага-Аїрґуль – Юхари-Аїрґуль,
  • Ілґері-Аджи-Ахмат – Сирт-Аджи-Ахмат,
  • Орта-Айданіль,
  • Ашага-Айтуган (Мавлуш-Айтуган) – Орта-Айтуган – Юхари-Айтуган (Ілґерю-Айтуган),
  • Ашага-Аратук – Джума-Кісек-Аратук,
  • Ашага(Тебен)-Асма – Юхари-Асма,
  • Орта-Аул,
  • Ашага-Баксан – Орта-Баксан – Юхари-Баксан,
  • Юхари-Баши,
  • Белбек-Бахтіар-Кесек,
  • Белбек-Орта-Кесек,
  • Ельґері-Бій-Булуш – Бій-Булуш,
  • Ашага-Дайир – Юхари-Дайир,
  • Ельґері(Ілґері)-Джайляк – Суртку(Сирт)-Джайляк,
  • Ельґері-Джаманак – Сирт-Джаманак,
  • Ашага-Джамі – Юхари-Джамін,
  • Ілґері-Дюрте – Дюрте,
  • Тубен-Елі – Ортаель (Орта-Елі, Ортали),
  • Ельґері-Каракчора – Сертке-Каракчора,
  • Ашага-Каралез - Орта-(Кісек)-Каралез – Юхари-Каралез,
  • Аткари-Карса, Ельґері-Каспір – Сортай-Каспері,
  • Ашага-Керменчік - Юхари-Керменчік,
  • Ашага-Кипчак – Юхари-Кипчак,
  • Ельґері-Кипчак,
  • Ельґері(Ґері)-Коджалкі – Аткари-Коджалкі (Откари-Коджанкі),
  • Сиртке-Коджалкі,
  • Ашага-Конечі – Юхари-Конечі,
  • Ельґері(Ілдері)-Конрат,
  • Орталан (Орта-Лан),
  • Ашага(Тебен)-Лема,
  • Орта-Мамай,
  • Ашага-Мамут-Султан – Юхари-Мамут-Султан,
  • Ілґері-Меркіт,
  • Орта-Кісек-Отаркой,
  • Ашага-Сабли - Орта-Сабли – Юхари-Сабли,
  • Тобен(Тюбень)-Сарай,
  • Ашага-Тайган - Юхари-Тайган,
  • Ortatama (пор. Yalıtama),
  • Місхор (*Μεσοχώρα ~ *Μεσοχώρι),
  • Ельґері(Кучук)-Чуча – Сирткі-Чуча,
  • Ельґері-Шакул – Шакул, Орта-Юрт.

Кочовики завжди утворювали аули й кишлаки за родоплемінним принципом. При переході до осілості за всіма селищами, заснованими представниками однієї родоплемінної ґрупи, зберігалась її назва або вони називалися іменем родоначальника. Щоби розрізняти такі селища з однаковою назвою вживаються спеціальні означення.

На це явище в турецькій ойконімії звернув увагу Д. Єремєєв: “Існують рідкісні, але цікаві випадки, коли осідання відбувається одночасно на літовищі й зимовищі, що спричиняє утворення двояких сіл (напр., с. Сеїдлер ніби розділене пополам: одна частина знаходиться в горах, друга в долині). ... є багато таких подвійних сіл, заснованих дуже давно. Звичайно, гірське село називається верхнім (yukarı), а село в долині нижнім (aşağı)” [Еремеев 1969, 49].

А ось що писав В. Кондаракі: “Каралезами іменуються три татарські села, розташовані на одній лінії по течії р. Бельбеку (ці села розташовані по Каралезці, притоці Бельбеку). Верхнє селище для відміни іменується Юхари-Каралез, середнє – Орта, а нижнє – Ашага. За словами тубільців, Каралези засновані якимсь мурзою Кара-Ільясом, невдовзі після перенесення кримськими ханами столиці в Бахчисарай” [Кондараки 1873, 102].

На те, що подібні поселення дійсно вважалися частинами одного селища, вказує вживане в їхніх назвах слово kesek частина: Сари-Гафис-Джарман-Кесек “Частина Джарман села Сари-Гафис”, Сари-Гафис-Сарай-Кесек, Сари-Гафис-Татар-Кесек, Кият-Сарай-Кесек, Кият-Пазарджик-Кесек, Кият-Бакаджик-Кесек, Кият-Онджи-Кесек, Тали-Кесеґі-Лак, Джума-Кесеґі-Лак “Частина Джума села Лак”.

Ряд термінів ilgeri – orta – sırtqı так само, як і ряд прикметників aşağı, töben – orta – yuqarı, орієнтує села не за сторонами світу, а за річками чи балками, по яких розташовані всі кримські села. Наприклад, на мапі генерал-майора Мухіна [Военная топографическая карта полуострова Крыма] видно, що села Ілґерю-Айтуган, Ортай-Айтуган та Мавлуш-Айтуган (Юхари-Айтуган, Орта-Айтуган та Ашага-Айтуган), Ілґері-Чеманак та Чеманак (Ельґері-Джаманак та Джаманак) розташовані за річищем зверху вниз, тобто “передньою стороною” є виток річки (пор. baş голова; вершина; верхів`я, виток). І не має значення, що в першому випадку річка тече з півдня на північ, а в другому – із заходу на схід.

читать дальше

на верх страницы::Топонимика Крыма (статьи)::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования