Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Топонимика Крыма (статьи)

Локализация объектов в исторической топонимии Крыма
Ориентация относительно других объектов

вперёд

СХІДНИЙ СВІТ. – 2003. № 4. – C. 121-125.

В. А. Бушаков. ЛОКАЛІЗАЦІЯ І ХРОНОЛОГІЗАЦІЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ`ЄКТІВ В ІСТОРИЧНІЙ ТОПОНІМІЇ КРИМУ

Під орієнтованими топонімами розуміються назви географічних об`єктів, в яких відбито положення у просторі одного географічного об`єкта відносно іншого або положення двох чи більше однорідних географічних об`єктів відносно один до одного: с. Межиріччя, Залісся, Засічна Слобода, Нижні Борки, Пригородне, Чукали-на-Вежні, Чукали-на-Нуї, мікротопоніми Близьке поле, Дальня майданка, Нижній кінець, Перший яр, Третій яр, Перша дорога. У багатьох орієнтованих топонімах використовуються опозиційні пари слів зі значеннями “верхній” – “нижній”, “ближній” – “дальній”, “передній” – “задній”, що утворюють відповідні ряди співвіднесених один з одним імен [Гребнева 1986].

При номінації географічних об`єктів в історичній топонімії Криму використовується орієнтування по сторонах горизонту та за місцевими ознаками, що вказують на їхнє співвідношення по висоті (верхній – середній – нижній) і розміщенні (передній – середній – задній, внутрішній, протилежний). Селища з однаковими іменами можуть розрізняються за відносним часом появи (старий – новий) та величиною (великий – малий, численний – нечисленний).

При орієнтації відносно інших географічних об`єктів або ж усього півострова в топонімах вжито такі слова:

  • alt ~ ast низ, нижня частина, astında під (чимось) – с. Кая-Алти(Каясти)-Канли, Каясти, Каясти-Кипчак Дірек-Алти-Кипчак; ліс Аст біля с. Дуванкой, пас. Кая-Асти поблизу с. Бештерек, ур. Борлук-Астинда, Каралган-Астинда;
  • art спина; задня сторона, задня частина (чогось); зад; зворотний (протилежний) бік; простір, що знаходиться позаду (когось, чогось); задній, дтюрк. нагір`я, верховина; гірський перевал – дж. Балан-Арди, яр Каян-Арди “За скелею” (ліве відгалуження яру Куян-Таш-Узень біля с. Коз), Узун-Алан-Артина-Ратларин-Су (artına позаду, за), паг. Дарсан-Арди в Ялті, ур. Кулесін-Арди поблизу с. Капсіхор, місцина Чагирлик-Арди, б. Артна-Дере, кол. Артна-Кую;
  • iç внутрішня частина; внутрішній, içki внутрішній – Ічель, частина Південнобережжя від Байдарських воріт до Алушти (el країна, край; пор. Устель та назву турецького вілаєту İçel на південному сході Малої Азії), с. Іч-Ель, кадилики Ашага- та Юкари-Ічкійській в Акмечетському каймакамстві;
  • orta середина; середній – територія Orta yolaq “Середня смуга”, що охоплює північні передгір`я, узв. Орта-Сирт на Карабі-Яйлі, г. Орта-Тау, Ортачик – верхівка г. Хабурга-Кая на Карабі-Яйлі, с. Орта-Аул, Ортаель (Орта-Елі, Ортали), Ортаєр, Орта-Кісек-Отаркой, Орта-Кісек-Улукул, Орталан (Орта-Лан), Орта-Юрт;
  • qarşı протилежний; проти, навпроти – г. Карши-Даг біля с. Уппа, Каравли-Карши поблизу с. Коз, ск. Карши-Кая біля с. Біюк-Каралез, ліс Карши-Даг поблизу Алушти та с. Деґерменкой, Карши-Орман біля с. Тав-Бадрак;
  • ters протилежний; кривий; неслухняний, непокірний; зворотний бік (пор. хмонг. тэрс противний, ворожий) – г. Терс, Терс-Топе біля с. Бешуй, Кершітерс поблизу Судака, дж. Терес-Агач в ур. Бабу, печ. Терс-Коба поблизу Бахчисарая, ур. Терскунда біля с. Чавке, с. Тер(е)с-Багалак (пор. Аббас-Багалак);
  • töben кт. ниць; перекинутий, ног. tömen низький, невисокий; низько, нижче; в ойконімах значить “нижній” – г. Томен-Байир біля с. Манґуш, с. Тебен-Асма (Ашага-Асма), Тебен-Лема (Ашага-Лема), Тубен-Елі, Тобенкой, Тобен(Тюбень)-Сарай, солоне оз. Туз-Тубен;
  • uzaq далекий; довгий – гал. Узак-Алан біля с. Аргин;
  • üst верх, верхня частина; поверхня; верхній, Устель – степова частина Криму між Чонгаром та Феодосією (пор. Ічель), г. Урмани-Усту (orman ліс);
  • üyle кт., ног., öğle тур., öylä дтюрк. південь, полудень – ск. Ülle qaya “Полуденна скеля” біля с. Хайто (Кайту): коли сонце було над скелею, селяни сідали обідати;
  • yak тур. близький, ближній – г. Як-Ярлар біля с. Шелен (yar яр);
  • yaqın близький – с. Yaqın Baybuğa (тепер Ближнє).

У тюркських та монгольських народів орієнтація на місцевості відбувається за сонцем. У тюрків передньою стороною вважається схід, а монголів – південь, тому перші ставлять юрти дверима на схід, а другі – на південь. У халха-монгольській мові поняття “передній” (QмнQх передній), “задній” (ар задня (тіньова) сторона; північна сторона (гори); зад, спина; тил, тильна сторона, північ; північний), “лівий” (зYYн лівий, східний; схід), “правий” (баруун правий, західний; захід) сполучені з поняттями сторін світу – “південний” (QмнQ південь; південний, урд південь; передній), “північний” (хойт північний; задній), “східний”, “західний” в одній лексемі. У киргизів сол значить “лівий” і “північний”, “північ”. У туркменів yoqarı значить “верх”, “вгору”, “схід”, aşaq – “нижня частина, низ”, “захід”, ileri – “передня сторона”, “вперед”, “південь”, qayra – “назад”, “північний схід” [Мурзаев 1990; Жуковская 1988, 156–157]. У ногайців слово sırt спина має ще значення лінійної орієнтації “задня сторона”, “північ”.

За сторонами світу та за лінійним напрямком топоніми орієнтують: яр Бати, що впадає із заходу в р. Шелен у с. Капсіхор, і, можливо, г. Айбатли (*Ay batılı “(Гора), за яку заходить місяць”) – batı захід; західний; г. Конделен-Йол біля с. Кутлак (yol дорога, шлях), пас. Конделен поблизу с. Копірлі-Кой – кт. köndelen, ног. köldenen упоперек (пор. хмонг. хQндлQн(г) упоперек, через; поперечний, горизонтальний; ск. Кешлеме-Кая (на ній знаходиться укріплення Кокія-Ісар), яр Кешлеме-Дересі – тур. köşeleme навскоси, по діагоналі, від köşe кут; ріг < перс. VwK guşe кут (П. Кеппен зазначив, що татарське слово кешлеме значить “південний захід” [Кеппен 1837, 208, прим. 303]); г. Хибла-Даг біля р. Аджибей, камінь Хибла-Таш біля с. Юкари-Тайган, гал. Хибла-Алан біля с. Аджибай, ліс Кибла-Даг, півострів Кибла-Тюп на півн. узбережжі Сиваша - qıble кибла (бік, в який обертаються обличчям під час молитви – напрям до Кааби); південь, південна сторона (< перс. èlbQ qeble кибла <aраб. ÞlbQ qiblat тс.).

читать дальше

на верх страницы::Топонимика Крыма (статьи)::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования