Локализация объектов в исторической топонимии Крыма
Ориентация относительно других объектов

вперёд

СХІДНИЙ СВІТ. – 2003. № 4. – C. 121-125.

В. А. Бушаков. ЛОКАЛІЗАЦІЯ І ХРОНОЛОГІЗАЦІЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ОБ`ЄКТІВ В ІСТОРИЧНІЙ ТОПОНІМІЇ КРИМУ

Під орієнтованими топонімами розуміються назви географічних об`єктів, в яких відбито положення у просторі одного географічного об`єкта відносно іншого або положення двох чи більше однорідних географічних об`єктів відносно один до одного: с. Межиріччя, Залісся, Засічна Слобода, Нижні Борки, Пригородне, Чукали-на-Вежні, Чукали-на-Нуї, мікротопоніми Близьке поле, Дальня майданка, Нижній кінець, Перший яр, Третій яр, Перша дорога. У багатьох орієнтованих топонімах використовуються опозиційні пари слів зі значеннями “верхній” – “нижній”, “ближній” – “дальній”, “передній” – “задній”, що утворюють відповідні ряди співвіднесених один з одним імен [Гребнева 1986].

При номінації географічних об`єктів в історичній топонімії Криму використовується орієнтування по сторонах горизонту та за місцевими ознаками, що вказують на їхнє співвідношення по висоті (верхній – середній – нижній) і розміщенні (передній – середній – задній, внутрішній, протилежний). Селища з однаковими іменами можуть розрізняються за відносним часом появи (старий – новий) та величиною (великий – малий, численний – нечисленний).

При орієнтації відносно інших географічних об`єктів або ж усього півострова в топонімах вжито такі слова:

• alt ~ ast низ, нижня частина, astında під (чимось) – с. Кая-Алти(Каясти)-Канли, Каясти, Каясти-Кипчак Дірек-Алти-Кипчак; ліс Аст біля с. Дуванкой, пас. Кая-Асти поблизу с. Бештерек, ур. Борлук-Астинда, Каралган-Астинда;
• art спина; задня сторона, задня частина (чогось); зад; зворотний (протилежний) бік; простір, що знаходиться позаду (когось, чогось); задній, дтюрк. нагір`я, верховина; гірський перевал – дж. Балан-Арди, яр Каян-Арди “За скелею” (ліве відгалуження яру Куян-Таш-Узень біля с. Коз), Узун-Алан-Артина-Ратларин-Су (artına позаду, за), паг. Дарсан-Арди в Ялті, ур. Кулесін-Арди поблизу с. Капсіхор, місцина Чагирлик-Арди, б. Артна-Дере, кол. Артна-Кую;
• iç внутрішня частина; внутрішній, içki внутрішній – Ічель, частина Південнобережжя від Байдарських воріт до Алушти (el країна, край; пор. Устель та назву турецького вілаєту İçel на південному сході Малої Азії), с. Іч-Ель, кадилики Ашага- та Юкари-Ічкійській в Акмечетському каймакамстві;
• orta середина; середній – територія Orta yolaq “Середня смуга”, що охоплює північні передгір`я, узв. Орта-Сирт на Карабі-Яйлі, г. Орта-Тау, Ортачик – верхівка г. Хабурга-Кая на Карабі-Яйлі, с. Орта-Аул, Ортаель (Орта-Елі, Ортали), Ортаєр, Орта-Кісек-Отаркой, Орта-Кісек-Улукул, Орталан (Орта-Лан), Орта-Юрт;
• qarşı протилежний; проти, навпроти – г. Карши-Даг біля с. Уппа, Каравли-Карши поблизу с. Коз, ск. Карши-Кая біля с. Біюк-Каралез, ліс Карши-Даг поблизу Алушти та с. Деґерменкой, Карши-Орман біля с. Тав-Бадрак;
• ters протилежний; кривий; неслухняний, непокірний; зворотний бік (пор. хмонг. тэрс противний, ворожий) – г. Терс, Терс-Топе біля с. Бешуй, Кершітерс поблизу Судака, дж. Терес-Агач в ур. Бабу, печ. Терс-Коба поблизу Бахчисарая, ур. Терскунда біля с. Чавке, с. Тер(е)с-Багалак (пор. Аббас-Багалак);
• töben кт. ниць; перекинутий, ног. tömen низький, невисокий; низько, нижче; в ойконімах значить “нижній” – г. Томен-Байир біля с. Манґуш, с. Тебен-Асма (Ашага-Асма), Тебен-Лема (Ашага-Лема), Тубен-Елі, Тобенкой, Тобен(Тюбень)-Сарай, солоне оз. Туз-Тубен;
• uzaq далекий; довгий – гал. Узак-Алан біля с. Аргин;
• üst верх, верхня частина; поверхня; верхній, Устель – степова частина Криму між Чонгаром та Феодосією (пор. Ічель), г. Урмани-Усту (orman ліс);
• üyle кт., ног., öğle тур., öylä дтюрк. південь, полудень – ск. Ülle qaya “Полуденна скеля” біля с. Хайто (Кайту): коли сонце було над скелею, селяни сідали обідати;
• yak тур. близький, ближній – г. Як-Ярлар біля с. Шелен (yar яр);
• yaqın близький – с. Yaqın Baybuğa (тепер Ближнє).

У тюркських та монгольських народів орієнтація на місцевості відбувається за сонцем. У тюрків передньою стороною вважається схід, а монголів – південь, тому перші ставлять юрти дверима на схід, а другі – на південь. У халха-монгольській мові поняття “передній” (QмнQх передній), “задній” (ар задня (тіньова) сторона; північна сторона (гори); зад, спина; тил, тильна сторона, північ; північний), “лівий” (зYYн лівий, східний; схід), “правий” (баруун правий, західний; захід) сполучені з поняттями сторін світу – “південний” (QмнQ південь; південний, урд південь; передній), “північний” (хойт північний; задній), “східний”, “західний” в одній лексемі. У киргизів сол значить “лівий” і “північний”, “північ”. У туркменів yoqarı значить “верх”, “вгору”, “схід”, aşaq – “нижня частина, низ”, “захід”, ileri – “передня сторона”, “вперед”, “південь”, qayra – “назад”, “північний схід” [Мурзаев 1990; Жуковская 1988, 156–157]. У ногайців слово sırt спина має ще значення лінійної орієнтації “задня сторона”, “північ”.

За сторонами світу та за лінійним напрямком топоніми орієнтують: яр Бати, що впадає із заходу в р. Шелен у с. Капсіхор, і, можливо, г. Айбатли (*Ay batılı “(Гора), за яку заходить місяць”) – batı захід; західний; г. Конделен-Йол біля с. Кутлак (yol дорога, шлях), пас. Конделен поблизу с. Копірлі-Кой – кт. köndelen, ног. köldenen упоперек (пор. хмонг. хQндлQн(г) упоперек, через; поперечний, горизонтальний; ск. Кешлеме-Кая (на ній знаходиться укріплення Кокія-Ісар), яр Кешлеме-Дересі – тур. köşeleme навскоси, по діагоналі, від köşe кут; ріг < перс. VwK guşe кут (П. Кеппен зазначив, що татарське слово кешлеме значить “південний захід” [Кеппен 1837, 208, прим. 303]); г. Хибла-Даг біля р. Аджибей, камінь Хибла-Таш біля с. Юкари-Тайган, гал. Хибла-Алан біля с. Аджибай, ліс Кибла-Даг, півострів Кибла-Тюп на півн. узбережжі Сиваша - qıble кибла (бік, в який обертаються обличчям під час молитви – напрям до Кааби); південь, південна сторона (< перс. èlbQ qeble кибла <aраб. ÞlbQ qiblat тс.).

читать дальше