Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Культуры и языки в топонимике Крыма

Топонимы Крыма
связь с религией и народными обрядами

к началу статьи

В ойконімі та гідронімі Кадир-Лез (ліва притока річки Мелек-Чесме) відображена назва свята кт. хыдыреллез або ж ім’я св. Хизир-Ільяса, котрому воно присвячене. Свято припадає на перший день літа, у християн це день св. Георгія Змієборця, або Зеленого Юрія. В образі Хизир-Ільяса (п. хезер ‘зелений, зеленіючий’) злилися образи біблійного Іллі, св. Георгія і персонажа доісламських легенд, переказів і казок іранських та тюркських народів, який зображувався в зеленому плащі й на білому коні; цей загадковий пророк нібито шукав безсмертя й одержав його, знайшовши джерело живої води.

В назві печери Фатьма-Коба, вірогідно, відображено ім’я дочки пророка Мухаммеда Фатіми, котра була дружиною його двоюрідного брата й найближчого помічника Алі та матір’ю онуків Гасана й Гусейна.

Значна кількість топонімів пов’язана з ісламськими храмовими й монастирськими спорудами: c. Мечіт, Мечіт-Донузлав, місто Ак-Мечеть - Сімферополь, с. Джума-Мечеть, Кизил-Мечеть, Кільсе-Мечеть, Колеч-Мечеть, Мечетли-Китай - кт. месджит ‘мечеть’; с. Тахта-Джамі, Хан-Джамі, дж. Джамі-чешме, Джамі-кішме, ур. Ай-Лімна-Джамі - кт. джами ‘п’ятнична мечеть’; с. Мінарелі-Шабан - кт. минаре ‘мінарет’; с. Імарет - кт. имарет ‘благодійний заклад’; с. Текіє, земля Ірак-Текіє, печ. Текіє-Бель і Текіє-Кош, г. Такья-Тепе - кт. текие ‘каплиця; монастир дервішів; притулок для мандрівників’.

В тюркській топонімії Криму вельми широко відображені терміни, котрі визначають у мусульман духовний сан, почесні звання або приналежність до нащадків пророка Мухаммеда:

  • с. Мулла-Елі, Мулла-Кой, Муллалар, дж. Мулла-Бунар - кт. молла ‘мулла; головний кадій’; с. Кази-Елі, Кади-Кой, яр Кази-дере, затока Кади-ліман - кт. къады ~ къазы ‘кадій, суддя’; c. Кади-Ескеркой ~ Кази-Аскер-Кесек - кт. къады аскер ‘каді-ескер, головний муфтій’; кадилик Муфті-Арпалик - кт. муфтю ‘муфтій’; с. Ходжа-Сала, Коджалар, Беш-Коджа, Коджанкі - кт. ходжа ~ къоджа ‘ходжа, мулла, духовна особа; нащадок халіфів’; c. Сеїтлер, Сеїтлер-Тарханлар, Чокур-Сеїт - кт. сеит ‘сеїд, нащадок пророка Мухаммеда і халіфа Алі’; с. Шейх-Елі, Джага-, Джетлер-, Ташли-, Тереклі-, Тузла- та Чокракли-Шейх-Елі, Ак-Шейх (чотири ойконіми), Шіглак - кт. шеикъ ‘шейх, почесний титул мусульманських релігійних осіб; глава ордену дервішів’ (в мусульманській общині ходжи, сеїди та шейхи складали священний стан); с. Шеїтлер - кт. шеит ‘мученик, загинувший за іслам’; с. Аджилар, Аджи-Елі, Аджи-Кой, Гаджи-Тархан - кт. аджы ‘гаджі, почесний титул мусульманина, здійснившого прощу до Мекки’; с. Абузлар ~ Хавизлар, Гаджи-Хафис, Кара-Хафис, Сарабуз ~ Сари-Хафис - кт. абуз ~ афыз ‘людина, котра знає напам’ять Коран’ (у татар цей термін означав ще особливий духовний сан); с. Челебілер ~ Челебі-Елі - в Криму до привілейованого стану належали челебії (кт. челеби), нащадки муфтіїв та інших знатних духовних осіб.

Неабиякий інтерес становить для етнографів відзеркалення в топонімії народних вірувань, празників і обрядів.

Скеля Курбан-Кая (кт. къурбан ‘жертовна тварина’) могла слугувати місцем відправляння обряду жертвопринесення. В топоніміконах різних народів зустрічаються “дівочі” назви, наприклад, численні ороніми Дівич-гора, гідроніми Дівиця, Дівичка, Дівоча, Дівка, Дівуха в Україні, Дівоче поле в Москві, гори Девіца в Сербії. Кілька оронімів Кыззар тауы (“Дівоча гора”) в Башкирії пов’язані з весняними святами, дівочими іграми, що проводилися під горою (пор. каз. кыз ойнак ‘місце розваг молоді’: кыз ‘дівчина’, ‘дівочий’, ойнак ‘відкрите місце, де відбуваються ігри, розваги’).

В Криму існують такі “дівочі” топоніми: ск. Хиз-Кая, дж. Хиз-Кая-чокрак, пагорб Кизлар-Оба, г. Киз-Кермен, м. Хис-Куле-Бурун. Народні свята могли відбуватися біля гори Байрам-баши (кт. байрам ‘свято’). Термін кт. той тёбе ‘святковий пагорб’ відобразився в ойконімах Тойтебе (двічі), Тойтепе, Аджен-, Сирт- і Чирин-Тойтебе.

В урочищі Дербіза між селами Коккоз та Єні-Сала татари святкували осіннє свято врожаю - дервізу, яке походить від румейського храмового празника - панаїру (назва свята кт. дервиза пояснюється з п. дервеза ‘жебрання; подаяння, милостиня’). Назва вершини Тепреч-Кир пов’язана з весняним обрядовим святом тепреч у ногайців (пор. п. тефферодж ‘прогулянка, гуляння; розвага’).

З весняними народними гуляннями, вірогідно, пов’язаний оронім Сейран-Кая (кт. сейран ‘видовище; прогулянка, гуляння’, пор. весняні народні гуляння саїл, сеїл у народів Середньої Азії, назва котрих пояснюєтся з п. сейр ‘ходіння’).

Для тюркської топоніміки характерне вживання прикметників “один, єдиний, окремий, одинокий” (кт. ялгъыз ~ ялынъыз ~ янъыз), “парний, подвійний” (кт. къош) і числівників від “трьох” до “дев’яти” включно, котрі, крім прямого кількісного, можуть надавати географічним об’єктам сакральне значення. В Криму відомі с. Ялниздірек, “Одиноке дерево”, ур. Екі-Чам, “Дві сосни”, с. Уччам, “Три сосни”, р. Бештерек, “П’ять дерев”; дж. Янис-Чокрак, с. Кош-Кую, “Два колодязі”, Уч-Кую (тричі), Учкую-Тархан; курган Хошоба, г. Кош-Кая, “Подвійна скеля”, г., дж. Уч-Таш, “Три камені”, с. Уч-Тюбе (тричі), г. Дорттепе, “Чотири пагорби”, с. Докуз-Оба, “Дев’ять курганів”.

Семантичні спектри християнсько-румейського і мусульмансько-татарського топоніміконів Криму кожен відображають вірування і звичаї, притаманні цим релігійно-етнічним общинам.

Умовні скорочення:
б. - балка
г. - гора
дж. - джерело
каз. - казахська мова
кт. - кримськотатарська мова
м. - мис
мон. - монастир
п. - перська мова
  печ. - печера
пор. - порівняйте
р. - ріка
с. - село
св. - святий
ск. - скеля
укр. - українська мова
ур. - урочище
хр. - хребет

к началу статьи

на верх страницы::Культуры и языки в топонимике Крыма::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования