Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Феномены топонимов

Что означает крымский хороним Чонгар?
выводы о происхождении топонима

01::02::03::04

Село Беш-Ходжа належало до Кучук-Карасувського кадилика Карасубазарського каймакамства („Камеральное описание Крыма 1784 года”. — С. 52), потім — до Уроскоджинської волості Феодосійського повіту („Из дела: О доставлении ведомостей...” — С. 291). Село Антай, в якому жив чонгарський джигіт — герой чинів, знаходилось біля річки (Східного) Булганака і належало до Байрачської волості Феодосійського повіту (Там само. — С. 283; Список населенных мест Российской мперии. Т.41. - С. 106). Села Беш-Ходжа та Антай були розташовані на південь від Чонгарського кадилика, досить далеко за його межами, але в „чонгарі”, тобто в північній степовій частині Криму, яка протистоїть у чинах Сеттара Зіятдінова південній нагірній частині півострова.

Кадилик Тюп-Чонгар прилягає до Сиваша, а кадилик Орта-Чонгар не має виходу до моря. Терміном тюп (тур. dip, Про термін тюп див.: Мурзаев З. М. Словарь народных географических терминов. - М., 1984. - С. 56І, 565, 570) у Криму позначались півострови. Він входив до складу назв багатьох сіл, розташованих на півостровах: Тюп-Мамай і Орта-Мамай (крим.-тат. орта `середній`) в Євпаторійському повіті, Тюп-Абаш, Тюп-Алгази, Тюп-Джанкой, Тюп-Канли, Тюп-Кенеґез та Тюп-Тархан у Перекопському повіті. Основну частину Тюп-Чонгарського кадилика становили саме півострови.

Кримське слово чонъгъар (çoñğar) можна зіставити з казахським шалкар `неоглядний, неосяжний`, яке включається в географічну термінологію (Инструкция по русской передаче географических названий Казахской ССР. — Алма-Ата, 1959. - С. 12;шалкар кøл `велике озеро`; озеро Шалкар у Кокчетавській та Уральській областях, озеро Шалкар-Карашатау, солончак Шалкартенґіз і географічна область Шалкарнурга в Актюбінській області Казахстану, озеро Шалкар-Єга-Кара в Оренбурзькій області Росії), киргизьким чалкар `величезний` (чалкар кøл `величезне озеро`, чалкар бел `величезний гірський перевал`, Усі киргизькі слова, шо зустрічаються в статті, запозичено з фундаментального „Киргизско-русского словаря” К. К. Юдахіна (М., 1965), калмицьким tsalγar `широкий і відкритий, широкий і плоский`, халхаським цэлгэр `просторий, широкий` (цэлгэр тал `широкий степ`, цэлгэр нутаг `велике кочовище`), також `світлий`, яким відповідає старописемне монгольське čalagar (Ramstedt G.J. Kalmükisches Wörterbuch. – Helsinki, 1935, - S. 421).

Прикметники старописемне монг. čalagar, калм. tsalγar, халха-монг. цэлгэр співвідносяться з дієсловами старописемне моиг. čalaji-, калм. tsaläx, tsalax, халха-монг. цэлийх `ставати великим, просторим, широким`, в халха-монгольській мові також `бути світлим`. Ґ.-Дж. Рамстедт вважає за можливе пов`язувати це дієслово зі старописемним монгольським прикметником čal `білий` (Там само. - S. 420), калм. tsal `світловолосий, білогривий, білий (про масть)`, халха-монг. цал буурал `сивий як голуб` (буурал `сивий`, `чалий (про масть)`), пор. кирг., туркменське чал `сивий`, крим.-тат. чал `сірий`, `сивий`, евенкійське чолко, чэлкэ `сивий, світловолосий`, `білий (про масть)`.

Кипчацьке слово çalqar `неоглядний, неосяжний, величезний` (в огузьких мовах воно відсутнє) має широкі зв`язки в тюркській лексиці: кирг. чалкай- ~ чангкал- `широко, велично розпростертися (про пологу місцевість)`, ногайське шалкай- `перекидатися навзнак, лягати горілиць`, казах. шалкалау `перекидатися навзнак`, кирг. чалкагай- `широко розпростертий (про пологу місцевість)`, чалкак `широко простягнений пологий схил гори` (чалкак тер `розпростерте високогірне пасовище`, чалкак тоо `велично розпростерта гора`), ног. шалкак `витягнутий, відкинутий назад`, кирг. чалка ~ чангка (тільки з присвійними афіксами): чалкасынын кетти `він упав навзнак`, ног. шалка: шалкамнан туьсин йыгылдым `я впав навзнак`, казах. шалкасынын ... і кумицьке чалкьасындан йыгъылмакъ `упасти навзнак`, татарське чалкан, башкирське салкан `навзнак, на спину`, крим.- тат. чалкъа `спина`: чалкъа тюшюп яшмакъ `лягти на спину, навзнак`, кирг. чалкала- `відкинувшись тулубом назад, випинати груди і живіт`, `велично розкинутися`.

Фонетичні зміни, внаслідок яких прикметники тюрк. çalqar чи монг. čalγar могли б трансформуватися в іменник çoñğar, можна пояснити цілком на тюркському чи монгольському грунті. Чергування корінних фонем о та а відоме монгольським (Владимирцов Б. Я. Сравнительная грамматика монгольского письменного языка и халхаского наречия. 2-е изд. — М., 1989. — С. 146-147) і тюркським мовам, пор. давньотюркські лексеми çağı ~ çoğı `суперечка`, yaldra- ~ yoldra- `виблискувати`, yoldruq `блискучий`, yaltğa ~ yoltğa `жарт, насміх`, yamız ~ yomuz `пахвина`, qavuq ~ qobuq `висівки`, qavır- ~ qovur- `смажити` (Древнетюркский словарь. — Л., 1969).

Чергування приголосних l та п або ñ спостерігається в середині слів в старописемній монгольській мові (Владимирцов Б. Я. Сравнительная грамматика... — С. 350) і в тюркських мовах, пор. кирг. жалгыз ~ жангыз `один, єдиний, одинокий`, `все, цілком`, чалкай- ~ чангкал- `широко, велично розпростертися (про пологу місцевість)`, чылк ~ чынк `чистий, без домішки`, `суспіль`, `тільки, виключно`, крим.-тат. манълай ~ манънай `лоб`, фильджан ~ тур. fincan `філіжанка`, крим.-тат. чильтер, кум. челтир, башк. ... і чуваське чĕнтĕр `ґрати, решітка`; кримські ойконіми Джанкара-Кеменче, Курман-Кеменче і Гаджи-Мулла-Кеменче в списку 1783 р. („Камеральное описание Крыма 1784 года...” — С. 51-52), Біюк-Кеменче, Кучук-Кеменче, Чангара-Кеменче і Мурзалар-Кеменче на карті 1817 р., Джанкере-Кемелче, Мурзалар-Кемелче, Курман-Кемелче та Аджи-Мулла-Кемелче в списку 1805 р. („Из дела: О доставлении ведомостей...” — С. 270), Джангара-Кемельчі та Курман-Кемельчі в списку 1865 р. (Список населенных мест Российской империи... — Т. 41. — С. 81;згадані ойконіми знаходились в межах Орта-Чонгарського кадилика), Сиртка-Коджалкі, Ельґері-Коджалкі та Откари-Коджанкі, Ельґері-Коджанкі у Феодосійському повіті („Из дела: О доставлении ведомостей...“ — С. 286, 291); башкирський гідронім Мелеуз ~ Менеуз.

Зважаючи на вищевикладене, апелятив çoñğar `широкий степ, рівнина` можна виводити з тюркського чи монгольського çalqar `широкий, великий, просторий, неозорий, неосяжний`, в яких фонема а в першому складі перейшла в о під впливом носової задньоязичної фонеми ñ, що виникла на місці l, а глуха фонема q перейшла в дзвінку ğ (у випадку тюркського çalqar).

До речі, слушно згадати, що в ногайських піснях зустрічається назва Яссы Кырым („Широкий, плоский Крым”). Семантика ногайського яссы співпадає з семантикою тюрк. çalqar та монг. čalγar.

Таким чином, є достатні підстави стверджувати, шо кримський хоронім Чонгар, як назва північно-східної частини Кримського півострова, походить від кримського (ногайського) апелятива чонъгъар `широка і плоска рівнина, степ`, засвідченого в народній поезії.

01::02::03::04

на верх страницы::Происхождение названий::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования