Большой топонимический словарь Крыма
Вернуться на портал "Киммерия"

 


 

Феномены топонимов

Что означает крымский хороним Чонгар?
сопоставление исторических данных

01::02::03::04

Ю. О. Шилов зіставляє топонім Чонгар ще з гідронімами Чонграв (права притока Салгіру в Сімферопольському районі) та Ченгар-Тарама (балка в басейні Кальміусу), зафіксованими в „Словнику гідронімів України” (Словник гідронімів України. — К., 1979. — С. 601, 602;в тезах Ю. О. Шилова, мабуть, помилково стоїть Ченґан - Тарама).

Стосовно гідроніма Ченгар-Тарама можна стверджувати, що таку назву балка отримала від маріупольських греків, які вийшли з Криму в кінці XVIII ст. і оселилися в Північному Приазов`ї. Є. С. Отін елемент Ченґар (тарама значить `балка`) у гідронімі вважає кримсько-грецьким антропонімом, але не пояснює його значення (Отін Є. С. Гідроніми Східної України. — К.; Донецьк, 1977. — С. 98).

Важко вирішити, чи існує насправді гідронім Чонграв, який потрапив у „Словник гідронімів України” з Ономастичного архіву Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України. Правда, в Криму існував ойконім Кизил-Чонрав (крим.-тат. Къызыл-Чонърав) на Тарханкутському півострові (Большой Советский атлас мира. — М, 1939. — Т. 2. — Карта 55 Г).

Село Кизил-Чонрав було перейменоване в Красну Поляну (Чорноморський район). На карті Криму 1817 р. на місці пізнішого села Кизил-Чонрав показано спустошене село Ак-Чонкрав (Висловлюю щиру подяку польському тюркологу д-ру Генрику Янковському (Познанський університет) за люб`язно надіслану мені ксерокопію цієї карти Криму). Ойконіми Ак-Чонкрав та Кизил-Чонрав відсутні в списках кримських населених пунків 1783 („Камеральное описание Крыма 1784 года”. Сообщение Ф. Ф. Лашкова // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Симферополь, 1888. — Т.6. - С. 36-63), 1805 („Из дела: О доставлении ведомостей о всех селениях с показанием, в которой волости сколько числом дворов и душ и на чьей земле поселены. 1805 г. № 127” // Лашков Ф. Ф. Сборник документов по истории крымскотатарского землевладения. — Симферополь, 1897. — С. 240-310), 1865 (Список населенных мест Российской империи. — Т. 41) рр. та на карті Криму 1842 р.(Топографическая карта полуострова Крыма Оберга и Бетева 1842 г.

Висловлюю щиру подяку кримському краєзнавцеві В. О. Зимоглядову (м. Севастополь) за надісланий мені складений ним список назв географічних об`єктів на згаданій карті Криму). Постає питання, чи не було змінено означення Акь `білий` на Къызыл `червоний` при встановленні в Криму радянської влади. Компонент Чонърав має, на мій погляд, значення `глибокий колодязь` (пор. казахське шынгырау `глибокий колодязь`, `урвище`) і не може бути зіставлений з топонімом Чонъгъар через їхній різний фонетико-морфологічний склад.

Розглянувши невдалі, як на мене, спроби пояснити походження топоніма Чонгар, слід передусім зупинитися на питанні точної локалізації території, до котрої він відноситься і часі його появи, і лише потім спробувати визначити його семантику з урахуванням усіх лінгвистичних та екстралінгвістичних факторів, як того вимагає етимологізація топонімів. В одному турецькому рукописі (Негри А. Извлечения из турецкой рукописи Общества, содержащей историю крымских ханов // Записки Одесского обшества истории и древностей. — Одесса, 1844. — Т. 1. — С. 384) повідомляється, що кримський хан Арслан-Ґірей (1753-1755) збудував батареї та прорив рови в Орській (Перекопській) та Арабатській ( رباط Рібат) фортецях, а також в Уч-Оба, Чонгарі (літера ج „джім” в османсько-турецькій мові могла передавати звук ч جونغار та в Чуваші (Назву Чуваш в турецькому рукописі Неґрі помилково прочитав як Сиваш.

Чуваське укріплення знаходилося на Литовському півострові, його залишки на сучасних картах позначаються як Чуваський вал (див. картосхему) جواش . Ця згадка Чонгара в рукописі говорить про те, що такий топонім вже існував до поселення у 1768 р. Єдисанської орди в Криму і що пов`язувати, як це зробив А. І. Маркевич, його появу з цією ногайською ордою — безпідставно.

Неправильно пов`язувати топонім Чонгар лише з Чонгарським півостровом. У книзі „Кримське ханство” шведського історика Йоганна-Еріха Тунманна (1746-1778) наведено список 48 кадиликів, на які, згідно з переписом, проведеним ханом Менглі-Ґіреєм II близько 1740 р., поділялась територія ханства (Тунманн Й. Крымское ханство / Пер. с нем. изд. 1784 г. — Симферополь, 1936. - С. 29). Під дев`ятнадцятим номером поміж степових кадиликів міститься у списку кадилик Чонгар.

За Камеральним описом Криму, до Карасубазарського каймакамства належали кадилики Діп-Чонгарський з 51 селом та Орта-Чонгарський з 33 селами („Камеральное описание Крыма 1784 года”. — С. 37). У Тунманна цим двом кадиликам і відповідає один — Чонгар.

Локалізація сіл, що належали до Діп-Чонгарського та Орта-Чонгарського кадиликів (там само. - С. 49, 51-52), на карті Криму 1817 р. (Военная топографическая карта полуострова Крыма Мухина) дала змогу визначити кордони цих кадиликів і дійти висновку, що хоронім Чонгар відносився до північно-східної частини Кримського півострова (див. картосхему, Пор.: „все пространство (Крыма) прилегающее к Сивашу, известное под именем Чонгар” (Памятная книга Таврической губернии. Вып. 1. Симферополь, 1867. — С. 230-231).

В № 36 кримської газети „Достлукь (Дружба)” за 1991 р. було надруковано „Чини життя” („Омюр чынълары”) Сеттара Зіятдінова, який народився 1913 р. Зміст чинів, в котрих зустрічається апелятив чонъгъар, дає підстави стверджувати, що в ногайських говірках степового Криму існував термін чонъгъар `степ, рівнина`, від якого і походить хоронім Чонгар. Автор чинів народився в селі Бешходжа, або Беш-Коджа, і називає себе чонгарцем (крим.-тат. чонъгъарлы), тобто степовиком:

Мен анамнынъ кенджеси — къыргъычман
Чынъларымдан белиньиз: чонъгъарлыман
Тувгъан яккъым къулан чёль, куль тёбели,
Бешходжа деген койчигим эр кимге белли.
Бабам-дедем сыдыргьы чобанлыкъ эткен,
Дагъ этегин терк этип чонъгъаргъа кеткен.
Мен чонъгъарлы джигитмен, атым джоргъа,
Коп керелер ат чаптым Антайдан Оргъа.
  Я найменший син у матері — мізинчик.
Із чинів моїх відомо, що я степовик.
Мій рідний край — безкрайній степ із зольниками.
Моє невеличке село Бешходжа відоме кожному.
Мій дід і батько чинбарили й чабанували,
Покинувши підгір`я, подалися на рівнину.
Я степовий джигіт, мій кінь іноходець,
Багато разів ганяв я коня з Антая до Перекопу.

01::02::03::04

на верх страницы::Происхождение названий::на главную


 
Поиск по алфавиту
А Б В Г Д
ЕЁ Ж З ИЙ К
Л М Н О П
Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
ЪЬ Ы Э Ю Я

 
Форма поиска топонимов
Словарик значений слов
Дополнительные материалы
Заметки по топонимике
Происхождение названий
Феномены топонимов
Топонимические тайны
Теоретические основы
Условия формирования
Лексика топонимов Крыма
Словотворный анализ слов
Топонимический полуостров
Взаимодействие культур
Топомика Крыма (статьи)
Топонимические прогулки - 1
Топонимические прогулки - 2
Топонимические прогулки - 3
Топонимические легенды
Библиографический список
 



Достопримечательности Крыма
-неизвестное об известном-

Судакская крепость в Судаке

Пещерные города Крыма - Эски-Кермен

Чёрное море природа рыбы птицы

 


Вернуться на портал "Киммерия"

© KWD 2002-2017 (при использовании материалов активная ссылка на сайт обязательна)
Администратор сайта - kimmeria@kimmeria.com

Яндекс цитирования